а група В – порт В і молодші розряди порта С на вивід
Розглянемо структуру коду для керуючого слова в цьому режимі.
Рисунок
Записавши в РКС код 98Н за командою OUT, ми запрограмуємо мікросхему в режим 0, група А на ввід, група В – на вивід.
В МП- системах застосовуються два основних методи вводу/виводу: ізольований і відтворюваний на пам’ять.
Система команд мікропроцесора К580 з ізольованим В/В включає в себе двобайтні команди вводу IN і виводу OUT, в яких другий байт представляє собою адресу порту вводу чи виводу. В такому випадку загальне число портів вводу/виводу не перевищує 256, а адреси їх ізольовані від адресного простору пам’яті.
При відображенні на пам’ять порти вводу/виводу вважаються комірками адресного простору пам'яті і всі команди із звертанням до пам'яті перетворюються в команди ВВ.
Ні один з цих методів не має явних переваг, але другий вважається більш гнучким і універсальним – більший набір команд, майже необмежене число портів ВВ, відсутність спеціальних керуючих сигналів.
В такому разі портам ВВ присвоюються 16- бітні адреси і вводяться відповідні схеми дешифрації.
Схема під'єднання ВІС КР580ВВ55А з системною шиною на ВІС КР580ВМ80А показана на схемі.
Рисунок 9. –
10 Розробка структурної та принципової схем запроектованих пристроїв обробки і передачі інформації
Вхідним сигналом для МП системи є вихідна напруга, яка знімається з первинного датчика. Вхідний аналоговий сигнал з датчика проходить через смуговий фільтр, буферний підсилювач та аналого-цифровий перетворювач. З виходу АЦП 8-ми розрядний код вводиться в МП через порти вводу і сигнали готовності АЦП та при проходженні сигналу переривання мікропроцесора. Сигнал запиту переривань формує пристрій на логічних елементах.
Зворотний зв’язок здійснюється за вихідним сигналом підтвердження переривань мікропроцесора. При цьому формувачем коду формується код RST2. Мікропроцесор, сприйнявши команду перезапуску RST2, переходить на обробку нової команди користувача. Вхідний код виводиться через порт групи А. Кожний зовнішній порт має визначене місце у пам’яті МП- системи. Щоб звертатись до портів, їх треба вибирати з пам’яті, тобто дешифрувати адресу сигналу.
Програма, за якою виконується алгоритм керування МП, розміщується в постійному запам’ятовуючому пристрої ПЗП. Для зберігання даних використовується оперативна пам’ять ОЗП. Живиться схема МП від джерела постійної напруги +5В, -5В і 12В. Зв’язок МП з іншими елементами здійснюється з допомогою шини адрес, шини даних , шини керування.
Якщо МП готовий до зчитування інформації, то вводимо дані з портів А0…А7 і зчитуємо їх в 12 комірку пам’яті з адресою 8000. потім вводимо дані з портів В0…В7 і записуємо їх за адресою 8001. Після цього МП переходить до виконання обчислень, де результати обчислень записуються за адресою 8002Н. МП видає ці дані на ЦАП. При цьому виводяться дані через порти С0…С7. дешифратор ділить пам’ять по 2К байти, тобто вибирає ПЗП, ОЗП і порт вводу-виводу.
При ввімкненні живлення мікросхема DD4 подає імпульс F1 F2 на мікросхему МП DD5. МП встановлює шину адрес в нульове положення, тобто в стан 0000Н і починає свою роботу з цієї адреси. За цією адресою записана програма. Після програми – монітору, яка записана в ПЗП, мікропроцесор переходить до виконання програми визначення статистичних характеристик.
При поступленні сигналу переривання генератора від часових інтервалів на вхід INT, МП припиняє свою роботу і переходить до виконання програми переривання. При цьому на виході INT з’являється сигнал, який підтверджує, що МП готовий до виконання переривання. Одночасно цей же сигнал поступає на виводи 12, 13 МП DD8, яка, подаючи сигнал Е1 Е2 з формувача сигналу, цим же включає в роботу К155ЛА3. При цьому мікросхема переходить в активний стан і формує на шині даних (D3 D4 D5) код RST, що відповідає 010.
Процесор при цьому зчитує з шини даних код RST і переходить до виконання програм за адресою, що відповідає цьому коду.
При виконанні програми задається команда на заборону переривання. Потім запрограмовуємо порт DD11 на виведення даних на ЦАП з допомогою регістра С0…С7. також порт А0…А7, В0…В7 на виведення даних з лічильників (цьому відповідає команда MVI A).
Всі мікросхеми, які використовуються для роботи контролера, зведено в таблицю, де вказано їхні напруги живлення і струм споживання. За результатами підрахунків навантажень виберемо відповідні джерела напруг. Основним джерелом живлення цифрової частини є напруга +5В. Мікропроцесор та генератор живляться від напруг +12, –5, та –12В. Аналогові мікросхеми живляться від двополярних напруг ±12В.
Таблиця
Тип мікросхеми | К-сть | Цифрові | Аналогові
+5В | -5В | +12В | +12В | -12В
КР580ГФ24 | 1 | 15 | 12
КР580ВМ80А | 1 | 60 | 0,01 | 40
К580ВК28 | 1 | 190
К573РФ2 | 1 | 120
КР573РУ8А | 1 | 1,2
КР580ВВ55А | 1 | 120
К155ЛП10 | 1 | 77
К155ЛЕ1 | 2 | 38
К155ЛЕ4 | 1 | 27
К140УД6 | 7 | 21 | 21
К572ПВ1 | 1 | 50 | 130
Загальний струм по U | 18 | 698,2 | 130,01 | 52 | 21 | 21
Всі активні елементи, зображені на принциповій схемі, занесені в таблицю і проставлені струми споживання. За сумарним струмом для кожної напруги вибираємо стабілізовані джерела живлення.
Рекомендована література
Аналоговые и цифровые интегральные микросхемы. Справочное пособие /Под ред. С. В. Якубовского. – М.: Радио и связь, 1985. – 432 с.
Герасимов В.Г., Князьков О.М. и др. Основы промышленной электроники: Учебник для вузов. – М.: Высш. школа, 1978. – 336 с.
Интегральные микросхемы. Справочник /Под ред. Б.В.Тарабрина.–М.: Радио и связь, 1984.–528 с.
Источники питания радиоэлектронной