цифрового матеріалу йоги недоцільно оформляти у вигляді таблиці, а потрібно давати текстом. При цьому цифрові дані розташовують у вигляді колонок. Цифри в графах таблиць, як правило, розміщують так, щоб класи чисел всієї графи були один під одним. Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість десяткових знаків. Дробові числа приводять десятковими дробами, за винятком розмірів у дюймах, які записують так: 1/2".
Ілюстрації ПЗ
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) розміщують у тексті ПЗ для пояснення викладеного матеріалу та розрахунків. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті ПЗ. Ілюстрації слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку.
Рисунки, ескізи, схеми, номограми, діаграми і т. ін., що розміщуються в тексті ПЗ, повинні відповідати вимогам стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), Єдиної системи програмної документації (ЕСПД), а також чинним галузевим нормативним документам.
За наявності в тексті ПЗ таблиць, що доповнюють ілюстрації, таблиці необхідно розміщувати після графічного матеріалу. Ілюстрації можуть мати тематичну назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом “Рисунок – “, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 3.1 – Деталі приладу”. Назва, яка приводиться в тексті ПЗ і на Ілюстрації, повинна бути однаковою.
Ілюстрації, за винятком графічного матеріалу додатків, потрібно нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Якщо рисунок один, то він позначається “Рисунок 1”. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу. Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.
Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, потрібно виконувати на окремому аркуші ПЗ. Якщо рисунок не вміщується на одному аркуші, дозволяється переносити його на інші аркуші. При цьому тематичну назву розміщують на першому аркуші, пояснювальні дані – на кожному аркуші і під ними пишуть “Рисунок_, аркуш_”, якщо є один рисунок.
Рисунки (діаграми, схеми і т. ін.) потрібно виконувати чорним кольором на аркушах формату А4 білого кольору або (при необхідності) на міліметровому папері. Якщо ілюстрацією є фотознімок розміром, меншим формату А4, фотознімок необхідно наклеїти на аркуш білого паперу формату А4 і оформити як рисунок. Допускається розміщувати на одному аркуші два рисунки з послідовною нумерацією.
Ілюстрації потрібно розміщувати на аркушах так, щоб їх було зручно розглядати без повороту ПЗ або з поворотом її за годинниковою стрілкою. Не допускається приводити в ПЗ рисунки, графіки, діаграми і т. ін., які використовуються лише для вибору або визначення розрахункових величин.
Основні правила виконання діаграм, які зображають функціональну залежність двох або більше змінних величин у системі координат, повинні відповідати рекомендаціям Р 50-77-88.
У прямокутній системі координат незалежну змінну потрібно відкладати по горизонтальній осі, додатні значення величин необхідно відкладати по осях праворуч і вверх від точки початку відліку. У полярній системі координат початок відліку кутів (кут 0°) повинен знаходитись на горизонтальній або вертикальній осі. Додатний напрям кутових координат повинен відповідати напряму обертання проти годинникової стрілки. Осі координат у діаграмах без шкал і з шкалами потрібно закінчувати стрілками, які вказують напрям зростання величин. На діаграмах зі шкалами осі координат необхідно закінчувати стрілками за границями шкал або позначати самостійними стрілками після позначення величини паралельно до осі координат.
Значення змінних величин потрібно відкладати по осях координат в лінійному або нелінійному (наприклад, логарифмічному) масштабах зображення. Масштаб повинен забезпечити чіткий вияв характеру функціональної залежності і необхідну точність визначення значень величини. Лінії функціональних залежностей повинні повністю розміщуватися на площі координатної сітки.
Числа біля шкал потрібно розміщувати поза полем діаграми і розташовувати горизонтально. Допускається при необхідності наносити числа всередині поля діаграми. Діаграми потрібно виконувати лініями. Групу ліній треба вибирати, враховуючи розміри, складність та призначення діаграми. Осі координат, осі шкал, обмежуючі поле діаграми, потрібно виконувати суцільною основною лінією. На діаграмі однієї функціональної залежності її зображення виконують суцільною лінією товщиною 25. Допускається зображати функціональну залежність суцільною лінією меншої товщини, коли необхідно забезпечити високу точність відліку.
При побудові розрахункових залежностей лекальна крива повинна повністю перекривати розрахункові точки. Характерні точки функціональної залежності, позначені числами, літерами, символами і т. ін., допускається зображати кругом. Точки діаграми, отримані вимірюванням, повинні зображатися кругом, хрестиком, трикутником і т. ін. У випадку, коли на спільній діаграмі показані дві або більше функціональних залежностей, біля кривих ліній, відповідних залежностей, дозволяється проставляти назви або символи відповідних величин або порядкові номери. Символи і номери повинні бути приведені в пояснювальній частині діаграми.
Діаграма може мати пояснювальну частину, в якій роз’яснюються застосовані на діаграмі позначення. Цю частину розташовують нижче діаграми над словом “Рисунок” і назвою діаграми.
4.9 Розрахунки
Порядок викладення розрахунків визначається характером величин, що розраховуються. Розрахунок у загальному випадку повинен містити:
ескіз і схему розраховуваного виробу;
завдання розрахунку (з вказівкою, що потрібно визначити при розрахунку);
вихідні дані для розрахунку з назвою величин і їх символами;
вибір розрахункових формул (рівнянь);
розрахунок;
висновок.
Необхідні для розрахунку ескізи або схеми допускається креслити в довільному масштабі, який забезпечує чітке уявлення про розраховуваний об’єкт.
При виконанні розрахунків на ЕОМ у тексті ПЗ повинно бути вказано, який програмний продукт було використано (власний, розробка кафедри, програма передана з виробництва, прикладна програма) чи складений самостійно. Необхідно вказати посилання на номер додатка, в якому приводиться