Доведення схеми складається з двох основних етапів:

забезпечення заданих характеристик схеми;

досягнення необхідної стабільності цих характеристик з урахуванням впливу технологічних відхилень і зовнішніх дій.

При попередньому налагодженні макета за допомогою комплексу вимірювального устаткування визначають характеристики схеми і порівнюють їх із заданими. При додаткових експериментах і аналізі результатів роблять припущення про причину неспівпадання реальної і необхідної характеристик схеми. Для усунення причини змінюють параметри або структуру первинного варіанту схеми. Цей процес триває до отримання необхідної характеристики або до прийняття розробником твердого переконання, що вимоги ТЗ нереалізовані.

Якість технічного рішення перевіряється при випробуваннях схеми, що проводяться для визначення стабільності характеристик схеми в умовах дії температури, радіації, вологи, тиску та інших чинників з урахуванням технологічних відхилень величин елементів і відхилень напруг живлення. При цьому використовують складний комплекс вимірювально-випробувального устаткування. Проведення випробувань схеми пов'язане з великими труднощами: складністю імітації необхідних дій; великою трудоємкістю робіт; значною тривалістю циклу випробувань.

Перше пояснюється різноманітністю умов, у яких повинна працювати сучасна радіоелектронна апаратура (РЕА), друге – великим числом випробувань для перевірки всіх граничних режимів роботи приладу. Існують методики, що дозволяють значно зменшити число дослідів (планування експериментів, виділення впливової групи і т.п.), проте рішення цих задач традиційними методами залишаються досить трудомісткими.

На кожному циклі уточнюються параметри проектованої системи, критерій якості, вносяться зміни на етапах системотехнічного і конструкторського проектування, поки не будуть досягнуті параметри, що вимагаються допустимим розходженням створюваної і випробовуваної системи

12.3 Тематика курсового проектування

Теми курсових проектів, в основному, визначаються керівником проекту. Проте у ряді випадків теми можуть бути узгоджені з науковими керівниками студентів, які працюють на кафедрах інституту або на виробництві. Основна вимога до теми полягає в тому, щоб реалізація її в проекті включала всі необхідні складові проекту і відповідала програмі курсу. Тематика курсового проектування може бути двох типів:

1 Проектування пристроїв вузького функціонального змісту (наприклад: підсилювачі, фільтри, джерела живлення, генератори, лічильники, арифметико-логічні пристрої і др.) або цільового призначення (наприклад різні перетворювачі сигналів і інтерфейси, вимірники електричних і неелектричних величин, пристрої аналізу інформації і прийняття рішення, елементи робототехніки, АСУ і т.п.).

2 Проведення НДР пошукового типу. Зокрема, можуть бути різні ініціативні розробки або теми, обумовлені бюджетною або госпдоговірною роботою різних кафедр, зокрема з проблеми вищої школи, включаючи технізацію учбового процесу і модернізацію лабораторної бази та ін. Такі проекти, як правило, передбачають використовування мікропроцесорної техніки або ПЕОМ, розробку загальної структури і деталізацію тільки окремих блоків.

12.4 Завдання на курсовий проект

Завдання на курсовий проект оформляється на стандартному бланку і є основним документом, що регламентує виконання проекту. В завданні вказуються факультет, група, прізвище студента, кафедра на якій виконується проект, дати видачі і прийому курсового проекту, технічні умови на проектований пристрій, обсяг, зміст пояснювальної записки і графічної частини, а також основна рекомендована література. В завданні повинен бути узгоджений календарний графік виконання курсового проекту з визначенням основних етапів і термінів. Завдання, підписане викладачем, повинно бути видано протягом першого тижня семестру. В пояснювальній записці завдання поміщається на першій сторінці після титульного листа.

12.5 Вихідні дані до проекту

У вихідних даних в короткій формі відображаються основні технічні умови на курсовий проект або роботу. Вони містять наступні дані:

вимоги до типу функціонального перетворення (формула аналітичного перетворення, характер зв'язку вхідних і вихідних сигналів;

вимоги до параметрів сигналу виходу (амплітуда, потужність, полярність, тривалість фронту, максимальна частота спотворення, допустиме відношення сигнал – шум та ін.);

вимоги до вхідного і вихідного імпедансу або відомості про навантаження і джерело сигналу;

параметри вхідного сигналу і напруга живлення;

вимоги до регулювань в проектованому пристрої при ручному або автоматичному виконанні;

конструктивні, технологічні, експлуатаційні та інші вимоги (габаритні розміри, маса, енергоспоживання, елементна база і др.);

вимоги до стабільності і стійкості, дії дестабілізуючих чинників, діапазону температур і ін.

У завданні можуть бути не всі визначальні технічні умови на проектований пристрій. Параметри уточнюються за узгодженням з керівником у процесі роботи над проектом або вибираються самостійно студентом, виходячи з конкретних умов проектування. Такий вибір може бути зроблений із заданих експлуатаційних, конструкторських та інших спільних вимог, що є в завданні.

13 Робота над курсовим проектом

Роботу над курсовим проектом доцільно виконувати в три етапи. На першому, що займає за часом два тижні, необхідно провести організаційні заходи, що забезпечують ефективність всієї подальшої роботи; на другому (5 – 7 тижнів) – виконати розробку і необхідні розрахунки; на третьому (2 – 3 тижні) – оформити курсовий проект і підготуватися до захисту.

Рекомендується наступний календарний план роботи над курсовим проектом.

Номер тижня |

Етап |

Вирішувані задачі

1 – 2

3 – 11

12 – 14 | Організаційно-технічний

Розробка курсового проекту

Оформлення і захист | 1. Аналіз завдання на курсовий проект

2.Складання бібліографії, підбір і огляд літератури

3.Уточнення технічних умов

4. Вибір варіантів первинного рішення про принципи побудови і конструкції пристрою

5.Побудова структурної схеми

6. Ескізний розрахунок блоків структурної схеми

7. Вибір елементної бази

8. Електричний розрахунок вузлів принципової схеми

9. Розробка конструкторсько-технологічної частини

10. Оформлення пояснювальної записки

11. Оформлення графічної частини

12. Здача пояснювальної записки на рецензію

13. Захист курсового проекту

При аналізі завдання на курсове проектування необхідно чітко встановити визначальні параметри пристрою, задані експлуатаційні та конструктивні особливості. В тих курсових проектах, де здійснюється оригінальна розробка (наприклад, формувач імпульсів спеціальної форми і др.), слід визначити основні функціональні перетворення і розчленувати їх на прості алгоритми, рішення яких можна здійснювати традиційними методами і схемами.

Працюючи над літературою, спочатку слід вивчити навчальну літературу за