при вершині (2а < 8°).
4. За допомогою конусної лінійки (мал. 19, г). Корпус 3 конусної лінійки закріплюють на кронштейнах на станині верстата. На корпусі 3 є призматична направляюча лінійка 2, яку за шкалою встановлюють під кутом до лінії центрів верстата. По направляючій переміщається повзун 1, зв'язаний через важіль з кареткою поперечного супорта 4. Гайку ходового гвинта поперечної подачі від'єднують від каретки супорта. Конічну поверхню обточують з подовжньою подачею. Швидкість подовжньої подачі складається із швидкістю поперечної подачі, одержуваної кареткою поперечного супорта від повзуна, що ковзає по направляючій лінійці. Складання двох рухів забезпечує переміщення різця під кутом до лінії центрів верстата. Обточують довгі конічні поверхні з кутом при вершині конуса до 30-40°.
IV. ОБРОБКА ЗАГОТІВОК НА ФРЕЗЕРНИХ ВЕРСТАТАХ
1. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДУ ФРЕЗЕРУВАННЯ
Фрезерування - один з високопродуктивних і поширених методів обробки поверхонь заготівок багатолезовим ріжучим інструментом - фрезою.
Технологічний метод формоутворення поверхонь фрезеруванням характеризується головним обертальним рухом інструменту і звично поступальною ходою подачі. Подачею може бути і обертальний рух заготівки навколо осі столу, що обертається, або барабана (карусельно-фрезерні і барабанно-фрезерні верстати).
На фрезерних верстатах обробляють горизонтальні, вертикальні і похилі площини, фасонні поверхні, уступи і пази різного профілю. Особливість процесу фрезерування - уривчастість різання кожним зубом фрези. Зуб фрези знаходиться у контакті із заготівкою і виконує роботу різання тільки на деякій частині обороту, а потім продовжує рух, не торкаючись заготівки, до наступного урізування.
Мал. 20. Схеми фрезерування циліндровою (а) і торцем (б) фрезами, проти подачі (в) і по подачі (а):
1 - заготівка; 2 - фреза
На мал. 20 показані схеми фрезерування площини циліндровою (а) і торцем (б) фрезами. При циліндровому фрезеруванні площин роботу виконують зуби, розташовані на циліндровій поверхні фрези. При фрезеруванні торця площин в роботі беруть участь зуби, розташовані на циліндровій і торці поверхнях фрези.
Циліндрове і торець фрезерування залежно від напряму обертання фрези і напряму подачі заготівки можна здійснювати двома способами: 1) проти подачі (стрічне фрезерування), коли напрям подачі протилежний напряму обертання фрези (мал. 20, в); 2) по подачі (попутне фрезерування), коли напрями подачі і обертання фрези співпадають (мал. 20, г).
При фрезеруванні проти подачі навантаження на зуб фрези зростає від нуля до максимуму, при цьому сила, діюча на заготівку, прагне відірвати її від столу, що приводить до вібрацій і збільшення шорсткості обробленої поверхні. Перевагою фрезерування проти подачі є робота зубів фрези «з-під кірки», тобто фреза підходить до твердого поверхневого шару знизу і відриває стружку при підході до крапки В. Недостатком є наявність початкового ковзання зуба по поверхні, що наклепує, утвореній попереднім зубом, що викликає підвищений знос фрези.
При фрезеруванні по подачі зуб фрези відразу починає зрізати шар максимальної товщини і піддається максимальному навантаженню. Це виключає початкове прослизання зуба, зменшує знос
фрези і шорсткість обробленої поверхні. Сила, діюча на заготівку, притискує її до столу верстата, що зменшує вібрації.
2. ТИПИ ФРЕЗ
Залежно від призначення і виду оброблюваних поверхонь розрізняють наступні типи фрез: циліндрові (мал. 21, а), торці (мал. 21, би, з), дискові (мал. 21, е), кінцеві (мал. 21, г), кутові (мал. 21, д), шпони (мал. 21, е), фасонні (мал. 21, же).
Фрези виготовляють цільними (мал. 21, б-ж) або збірними (мал. 21, а, з). Ріжучі кромки можуть бути прямими (мал. 21, д) або гвинтовими (мал. 21, в). Фрези мають загострену (мал. 21, і) або затилованную (мал. 21, до) форму зуба. У фрез із загостреними зубами передня і задня поверхні плоскі. У фрез із затилованнимі зубами передня поверхня плоска, а задня виконана по спіралі Архімеда; при переточуванні по передній поверхні профіль зуба фрези зберігається.
Цільні фрези виготовляють з інструментальних сталей. У збірних фрез зуби (ножі) виконують з швидкорізальних сталей або оснащують пластинками з твердих сплавів і закріплюють в корпусі фрези паянням або механічно.
Мал. 21. Типи фрез
Вертикально-фрезерні верстати (мал. 23). Основні вузли верстата:
станина 1, поворотна головка шпінделя 3 з шпінделем 4, стіл 5, санчата 6, консоль 7, коробка швидкостей 2 і коробка подач 8. Головним є обертальний рух шпінделя. Заготівка, встановлена на столі, може одержувати подачу в трьох напрямах: подовжньому, поперечному і вертикальному.
На мал. 24 показані схеми фрезерування поверхонь на горізонтально- і вертикально-фрезерних верстатах. Рухи, що беруть участь у формоутворенні поверхонь в процесі різання, на схемах вказані стрілками.
Горизонтальні площини фрезерують на горизонтально-фрезерних верстатах циліндровими фрезами (мал. 24, а) і на вертикально-фрезерних верстатах фрезами торців (мал. 24, би).
Мал. 22. Горизонтально-фрезерний верстат Мал. 23. Вертикально-фрезерний верстат
Мал. 24. Схеми обробки заготівок на горізонтально- і вертикально-фрезерних верстатах
Циліндровими фрезами доцільно обробляти горизонтальні площини шириною до 120 мм. В більшості випадків площини зручніше обробляти фрезами торців унаслідок більшої жорсткості їх кріплення в шпінделі і плавнішої роботи, оскільки число одночасно працюючих зубів фрези торця більше числа зубів циліндрової фрези.
Вертикальні площини фрезерують на горизонтально-фрезерних верстатах фрезами торців
(мал. 24, в) і фрезерними головками торців, а на вертикально-фрезерних верстатах кінцевими фрезами (мал. 24, г).
Похилі площини і скоси фрезерують і кінцевих фрезами торців (мал. 24, д) на вертикально-фрезерних верстатах, у яких фрезерна головка з шпінделем повертається у вертикальній площині. Скоси фрезерують на горизонтально-фрезерному верстаті однокутовою фрезою (мал. 24, е).
Комбіновані поверхні фрезерують набором фрез (мал. 24, же) на горизонтально-фрезерних верстатах. Точність взаєморозташування оброблених поверхонь залежить від жорсткості кріплення фрез по довжині облямовування. З цією метою застосовують додаткові опори