РЕФЕРАТ

на тему:

Пиляння деревини ручними пилками

Пиляння — це процес закритого різання, що здійснюється багаторізцевими інструментами — пилками. Пилянням здійснюють розкрій матеріалів на заготовки, торцювання деталей по довжині, розкрій щитів плитових матеріалів фанери, обпилювання кромок щитів і рамок, випилювання криволінійних заготовок, а також запилювання шипів і провушин.

Рис.1. Елементи пилок і кути зубців пилок:

а — елементи пилки: 1 — полотно пилки, 2 — лінія основи зубців, 3 — висота зубців, 4 — вершина, 5 — пазуха, 6 — крок, 7 — передня кромка, 8 — передня грань, 9 — бокові різальні кромки; б — кути зубців пилки: / — для поздовжнього, // — для змішаного, /// — для поперечного пиляння

Пилка (рис. 1, а) — це металева стрічка з нарізаними на ній з одного боку зубцями. Цей бік пилки називають зубчастим вінцем. Кромка, протилежна зубчастому вінцю, називається спинкою, а бокові стінки — щічками. Лінія, де зубець бере початок, називається основою, а кінець зубця, що закінчується передньою кромкою,— вершиною. Відстань від основи до вершини називають висотою зубця і позначають буквою h, а відстань між двома суміжними зубцями називають кроком і позначають буквою t. Западини між зубцями називають пазухами. Розміри зубців залежать від їх висоти і кроку. Кожен зубець (різень) пилки має три різальні кромки: передню (коротку) і дві бічні (довгі).

Зубці пилок мають різну форму (рис. 1, б). Для поздовжнього пиляння застосовують пилки з косокутними зубцями (40—50°); для поперечного — із зубцями у вигляді рівнобедреного або рівностороннього трикутника (60—70°); для змішаного (пиляння по кривих лініях) — із зубцями у вигляді прямокутного трикутника (50—60°). Чим твердіша деревина, тим більший потрібен кут загострення. При різанні пилками в пропилі утворюється тирса, що скупчується в пазухах зубців. При різанні деревини м'яких порід пазухи і кроки завжди більші, ніж при різанні твердих порід, бо за робочий хід пилки в м'якій породі знімається значно більше деревини.

Рис. 2. Лучкова пилка:

1 — пилкове полотно, 2— поперечник, 3— тятина, 4— закрутка, 5 — середник, 6— ручка

Рис. 3. Ножівки:

а — вузька ножівка, б — широка ножівка, в — ножівка з обушком, г — ножівка, вимірювач, д — наградка

Залежно від виду різання застосовують такі кути різання: для поздовжнього — до 80, для змішаного — до 90, для поперечного — понад 90°. ,

Ручні столярні пилки. За конструкцією ручні столярні пилки поділяють на натягнуті (лучкові) і ненатягнуті (ножівки і наградой). Ширше застосовують лучкові пилки, бо полотно в них тонше і ними легше різати. Кожна лучкова пилка (рис. 2) складається з лучка і натягнутого на нього полотна. Лучок складається з двох поперечних стояків, середника, двох ручок, тятиви і закрутки. Іноді замість натягування полотна пилки закруткою застосовують гвинт з гайкою, з'єднаний з дротяною тятивою.

Залежно від призначення і форми зубців лучкові пилки поділяють на поперечні, поздовжні (розпускні), дрібнозубі (шипові) і викружні.

Поперечні пилки служать для поперечного розкрою. Зубці у формі рівнобедреного трикутника 5—6 мм заввишки, крок 4—5 мм, кут загострення 65—80°. Напилок при заточуванні ставлять під кутом 45—80° до полотна пилки.

Поздовжні (розпускні) пилки служать для поздовжнього розпилювання дощок (в розмашку). Зубці у формі косокутного трикутника 6 мм заввишки, крок 5—6 мм, кут загострення — 40—50°, заточування пряме (90° до полотна пилки).

Дрібнозубі (шипові) пилки застосовуються для поперечного пиляння і торцювання деталей, а також для запилювання шипів і провушин. Зубці у формі прямокутного трикутника, 2—4 мм заввишки, кут загострення 60—80°, заточування косе (75—80° до полотна пилки).

Викружні пилки застосовують для криволінійного і фігурного пиляння. Зубці у формі прямокутного трикутника, 2—3 мм заввишки, крок 2—4 мм, кут загострення 50—85°, заточування пряме.

Ножівки бувають різних видів (рис. 3).

Широкі ножівки застосовують для розкрою широких дощок і плитових матеріалів. Зубці мають форму рівнобедреного або прямокутного трикутника, 3—6 мм заввишки, крок 4—6 мм, кути різання і заточування в цих пилках аналогічні залежно від форми зубців.

Вузькі ножівки застосовують для випилювання криволінійних наскрізних отворів у щитових деталях. Зубці у формі прямокутного трикутника 2—4 мм заввишки, крок 3—4 мм, кут загострення 50—80°, заточування пряме.

Ножівки з обушком застосовують для неглибокого пиляння і підганяння виробів при складанні їх. Зубці у формі рівнобедреного трикутника 2—3 мм заввишки, крок 2—3 мм, заточування косе (75—80° до полотна пилки).

Ножівка-вимірювач, крім розпилювання, може використовуватись як вимірювальна лінійка.

Наградки призначені для неглибокого пропилювання пазів під вузькі шпунти і шпонки. Зубці у формі рівнобедреного трикутника 2—3 мм заввишки, крок 2—3 мм, заточування косе.

Крім того, при ручному розкроюванні струганого шпону застосовують фанерні пилки. Зубці їх дуже дрібні, мають форму рівнобедреного трикутника, розміщені по опуклій кромці.

Підготовка ручних пилок до роботи. Для забезпечення високопродуктивної праці і відповідної якості деталей пилки треба добре налагодити і нагострити. Перед налагодженням полотно пилки слід очистити від бруду, іржі і смоляного нальоту ганчіркою, змоченою в гасі. Спочатку вирівнюють полотно пилки легкими ударами на рівній чавунній або стальній плиті. Вирівнювати його можна і в лещатах з мідними або алюмінієвими пластинками; легенько затиснувши між ними полотно пилки, протягують його. Після вирівнювання прорізають напилком між зубцями пазухи і вирівнюють профіль і висоту зубців, тобто їх фугують. Для фугування застосовують спеціальний пристрій, який складається з дерев'яної колодки з проріззю для полотна пилки і круглого отвору, куди вставляють тригранний напилок.