Рис. 4. Розводки для пилок:

а — прості з упором, б — щипкова, в — дискова однобічна з упором, г — дискова двобчна, д — універсальна

Всі зубці повинні мати однакову форму і висоту. Після профуговування зубці розводять і гострять.

Для полегшення ходу пилки в пропилі, а також для зменшення витрат сили на різання її зубці розводять спеціальними розводками (рис. 4). При цьому спочатку відгинають одну половину зубців в один бік через один зубець, а другу — в протилежний. Величина розводу всіх зубців пилки має бути однаковою. В разі неоднакового розводу пилку тягне в бік, і неможливо досягти рівного пропилу. Крім того, менш відігнуті зубці не братимуть участі в пилянні, а більш відігнуті працюватимуть з перевантаженням, і пилка швидко затупиться.

Для розводу зубців полотно пилки затискують біля основи зубців у спеціальні дерев'яні лещата. Залежно від висоти зубців кожен з них відгинають вбік для сухої твердої деревини на 0,25—0,5 мм, для м'якої деревини — на 0,5—0,8 мм, але не більш ніж на половину товщини полотна. Правильність розводу зубців перевіряють шаблоном, який прикладають до полотна пилки і проводять по вінцю зубців спочатку з одного, а потім з другого боку.

Після розводу пилку загострюють тригранним або ромбічним напилком з дрібною насічкою. Для заточування полотна пилки затискують у лещата, як і при розводі. Гострять пилку через зубець: спочатку проходять напилком з одного боку пилки, потім її повертають другим боком до себе і гострять пропущені зубці. Натискувати треба рівномірно і несильно, бо від сильного натискування утворюються великі задирки і пилка нагрівається. При зворотному русі (на себе) напилок трохи піднімають.

Якість полотна пилки можна перевірити. Для цього полотно пилки згинають так, щоб воно утворило правильне коло; постукування нігтем по полотну повинно давати чистий і рівний звук. Якщо при цьому буде деренчання, то це означає, що полотно пилки має тріщини.

Переконавшись у справності полотна, його закріплюють у лучок. В пилку для поперечного розпилювання лучок ставлять під кутом 30—35° до полотна пилки, для поздовжнього — трохи більше за ширину відпилювання брусків, а в розпускних — навіть під кутом 90°. Полотно пилки по всій його довжині має бути в одній площині. Це перевіряють на око збоку спинки. Натягують полотно до такого стану, щоб пальцями рук не можна було вивести його з площини натягнення. Якщо для натягування пилки застосовується закрутка, то кінець її не повинен виходити за розпірку, бо вона може зачепитись за розпилюваний матеріал і зіскочити з розпірки. Це може призвести до розкручування тятиви і навіть до розриву полотна пилки.

Прийоми пиляння ручними пилками. Перед тим як почати пиляння ручними пилками, роблять попередню розмітку. При поперечному пилянні лучкову пилку беруть правою рукою за стояк-поперечник вище від ручки, а лівою підтримують розпилюваний матеріал (краще матеріал ставити до упора). Корпус робітника має бути майже нерухомим і трохи нахиленим вперед — під кутом 80°. Пиляють по рисці попередньої розмітки правою рукою під невеликим нахилом. Щоб пропил не відхилявся від риски, по напрямку її до полотна пилки прикладають ніготь або суглоб великого пальця. Для безпечності їх прикладають вище від зубців. Запил роблять плавними рухами пилки до себе. Після утворення невеликого заглиблення (пропилу) пилкою рухають рівномірно, але вже швидше (60—80 разів за хвилину). При допилюванні відрізка дошки чи бруска його слід підтримувати лівою рукою, сповільнивши при цьому рух пилки, щоб не обламався кінець дошки і не утворився при цьому відкол.

При поздовжньому пилянні дошку або брусок кладуть горизонтально на верстат і закріплюють струбциною так, щоб відпилювана частина звисала з верстата. Пилку тримають вертикально правою рукою за ручку, а лівою — за кінець стояка. Пиляють трохи натискуючи на пилку при русі її вниз; при русі пилки вгору (холостому) зубці пилки відводять від дна пропилу. При затискуванні пилки стінками пропилу в нього вставляють клинок. Для розпилювання довгих дощок вздовж волокон застосовують верстатні підставки.

Пиляти вздовж волокон молена і при вертикальному закріпленні матеріалу у верстаті. Пилку ставлять на риску і повільними короткими рухами до себе роблять запил. Після утворення запилу пиляють на всю довжину полотна пилки, тримаючи пилку в правій руці, а лівою підтримують розпилюваний матеріал. Рух пилки має бути горизонтальним. Корпус і ліва рука в процесі пиляння мають бути майже нерухомі. Процес різання відбувається при русі пилки від себе. При всіх видах пиляння натиск на полотно має бути рівномірним. Надмірний натиск призводить до скривлення пропилу, а іноді і до полому пилки.

Викружні пилки застосовуються для випилювання криволінійних заготовок. Процес різання і прийоми пиляння аналогічні поздовжньому розпилюванню. Завдяки вузькому полотну викружних пилок ними можна випилювати по кривих лініях.

Ножівки і наградки застосовуються значно рідше, але й ними можна виконувати різні види розкрою. Для торцювання брусків під кутом 90° або запилювання їх на «вус» під кутом 45° слід застосовувати стусло (ящик для запилювання).

Для якісного і продуктивного розкрою треба суворо дотримуватись вищеописаних прийомів праці, правильно організувавши при цьому робоче місце. Для цього на робочому місці треба мати тільки ті пилки, які будуть потрібні у процесі роботи; не слід ставити пилки на верстат, краще вішати їх на стіну, зубцями до неї; після роботи полотно пилки зубчастим вінцем повертають до