Під час роботи двигуна, коли поршень рухається від ВМТ до НМТ і впускний клапан відкритий (такт впускання), в змішувальній камері карбюратора створюється рух повітря, швидкість якого збіль-шується при проходженні дифузора, досягаючи 50...150 м/с, і біля кінця розпилювача виникає розрідження. Паливо з розпилювача надходить у змішувальну камеру, де перемішується з повітрям, утворюючи пальну суміш. Поплавцева камера А за допомогою поплавця 2 та голчастого клапана 3 безперервно підтримує нормальний рівень палива.

Рис. 2

Схема найпростішого карбюратора:

1 – головний жиклер; 2 – поплавець; 3 – голчастий клапан; 4 – розпилювач;

5 – повітряний фільтр; 6 – повітряна заслінка; 7 – дифузор; 8 – дросельна заслінка; 9 – впускний трубопровід; 10 – впускний клапан; 11 – поршень

У міру відкривання дросельної заслінки зростає частота обертан-ня колінчастого вала. При цьому збільшується швидкість руху повіт-ря в змішувальній камері карбюратора, внаслідок чого зростають швидкість витікання бензину з розпилювача та кількість повітря, що проходить через дифузор. Однак кількість бензину, який проходить крізь жиклер і потім витікає з розпилювача, зростає швидше, внаслі-док чого співвідношення бензину й повітря в пальній суміші змі-нюється в бік збагачення.

Рис. 3

Схеми систем і пристроїв карбюратора:

а - головної дозувальної системи; б - системи холостого ходу; в - економайзера; г - прискорювального насоса; д - пускового пристрою; 1 - поплавцева камера; 2 - головний жиклер; 3 - емульсійний колодязь; 4- емульсійна трубка; 5 - повітря-ний жиклер головної дозувальної системи; 6 - розпилювач; 7 - повітряна заслінка; 8 - дифузор; 9 - дросельна заслінка; 10 - паливний жиклер системи холостого ходу; 11 - повітряний жиклер системи холостого ходу; 12, 14 - отвори; 13 - гвинт Регулювання якості суміші; 75 - шток економайзера; 16 - планка; 17 - тяга; 18 - важіль; 19 - клапан економайзера; 20 - зворотний клапан; 21 - поршень Рискорювального насоса; 22 * розпилювач прискорювального насоса; 23 нагнітальний клапан прискорювального насоса; 24 серга; 25 - балансувальний канал; 26 - запобіжний клапан повітряної заслінки

Отже, найпростіший карбюратор забезпечує роботу двигуна тільки на одному певному режимі. Тому сучасні карбюратори обладную-ться додатковими пристроями й системами, що усувають недоліки найпростішого карбюратора.

Головний дозувальний пристрій забезпечує поступове збіднення (компенсацію) суміші в разі переходу від малих наванта-жень двигуна до середніх. У карбюраторних автомобілях застосову-ють спосіб компенсації суміші, який називають пневматичним галь-муванням палива.

У карбюраторі з пневматичним гальмуванням палива в міру від-кривання дросельної заслінки 9 (рис. 3, а) збільшується розрі-дження в дифузорі 8. Кількість палива, що надходить крізь головний жиклер 2 і його розпилювач 6, також збільшуватиметься. Однак зба-гаченню суміші перешкоджає надходження повітря крізь повітряний жиклер 5 і розпилювач 6.

Надходження повітря в канали головного дозувального пристрою зменшує розрідження, що діє на головний жиклер 2, внаслідок чого паливо витікає з нього під дією того розрідження, яке виникає в ко-лодязі 3, а не у вузькому перерізі дифузора 8.

У результаті з розпилювача 6 у повітряний потік витікає не бен-зин, а його суміш з невеликою кількістю повітря. Цю суміш назива-ють емульсією.

Добиранням каліброваних отворів головного 2 й повітряного 5 жиклерів забезпечується економічний (збіднений) склад пальної су-міші.

Система холостого ходу призначається для приготування пальної суміші на малій частоті обертання колінчастого вала двигу-на. В цьому режимі дросельна заслінка щільно прикрита, й розрідження в дифузорі таке мале, що з головного дозувального пристрою паливо не надходить. У режимах холостого ходу після такту випус-кання в циліндрах залишається багато (порівняно з кількістю паль-ної суміші) залишкових газів. Суміш повітря, бензину й залишкових газів називається робочою сумішшю. На холостому ходу робоча суміш горить повільно, тому для стійкої роботи двигуна її треба збагачувати паливом.

Система холостого ходу (рис. 3, б) має паливний 10 і повітря-ний 11 жиклери. Під дросельною заслінкою 9 створюється велике розрідження. Під дією цього розрідження паливо проходить крізь жиклер 10, змішується з повітрям, що надходить крізь жиклер 11, і у вигляді емульсії витікає крізь отвір 12. Емульсія розпилюється повіт-рям, яке проходить крізь щілину між дросельною заслінкою та стін-кою змішувальної камери.

Система холостого ходу карбюратора здебільшого має два вхідних отвори, один з яких розташований трохи вище від кромки закритої дросельної заслінки, а другий — нижче від неї. На малій частоті обертання крізь нижній отвір 12 подається емульсія, а крізь верх-ній 14 — підсмоктується повітря. Коли дросельна заслінка відкри-вається, емульсія надходить крізь обидва отвори. Цим забезпечуєть-ся плавний перехід від режиму холостого ходу до малих навантажень.

Прохідний переріз нижнього отвору можна змінювати повертан-ням регулювального гвинта 13. Упорним гвинтом (на схемі не пока-зано) змінюється положення дросельної заслінки 9, коли відпущено педаль керування.

Економайзер призначається для збагачення пальної суміші на повних навантаженнях (дросельна заслінка повністю відкрита). Ко-ли дросельна заслінка відкрита більше ніж на 75...85 %, важіль 18 (рис. 3 в), з'єднаний з тягою 17, відпускає шток 15 і відкриває клапан 19. Паливо до розпилювача 6 надходитиме тепер не тільки крізь головний жиклер 2, а й крізь клапан економайзера, отже, забез-печується збагачення пальної суміші.

Прискорювальний насос призначається для збагачення суміші в разі різкого відкриття дросельної заслінки. При цьому важіль 18 (рис. 3 г), з'єднаний сергою 24 з тягою 17, діє на