. (3.6)

Отже, згідно даних таблиці 3.1, та за формулою (3.6),

.

Якість апаратури визначається можливістю і швидкістю її ремонту. В цьому випадку ймовірність безвідмовної роботи в інтервалі заданого часу визначається за формулою:

, (3.7)

е Тр – середній час ремонту апаратури.

Приймаючи Тр = 24 год. і підставивши у формулу (3.7), отримують часову залежність ймовірності безвідмовної роботи пристрою (див. рисунок 3.1).

Для визначення ймовірності виникнення відмов маємо:

(3.8)

Підставивши значення, обчислені за формулою (3.7) у формулу (3.8), отримаємо графік ймовірності виникнення відмов за час t, який наведено далі (див. рисунок 3.2).

Рисунок 3.1 – Ймовірність безвідмовної роботи пристрою

Рисунок 3.2 – Ймовірність відмови пристрою

Обчислені для ВДП показники надійності задовільняють вимогам до відповідних показників усієї системи, що проектується. Тому можна стверджувати, що, з точки зору теорії надійності і технічної діагностики, даний ВДП відповідає своєму функціональному призначенню.

4?Охорона?праці

4.1 Аналіз потенційних небезпек та шкідливостей виробничого середовища

Одним із завдань для спеціалістів з охорони праці є виявлення та вивчення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж i розробка системи заходів та вимог з метою усунення цих причин і створення безпечних та сприятливих для людини умов праці.

Спроектована система вимірювання крутного моменту на валу ЗЕД та параметрів вібрації призначена, в основному, для експлуатації в двох режимах (умовах) роботи:

а) польові дослідження діагностуючого об’єкта, накопичення даних для подальшого аналізу та обробки ;

б) лабораторні дослідження даних, накопичених в процесі польових досліджень неперервно-працюючого нафтовидобувного обладнання.

Слід зауважити, що при діючого гідрообладнання не практикують спорудження будь-яких житлових чи виробничих приміщень, обмежуючись мінімумом необхідних інженерних споруд, обладнання та устаткування : лінія електропередач (ЛЕП), станція управління (або шафа управління ), силовий трансформатор, бухта силового кабелю, свердловина, на усті якої знаходяться манометр і засувка. Відсутність спеціально споруджених приміщень для обслуговуючого персоналу обумовлена економічною доцільністю, так як після вводу об’єкта в експлуатацію та у випадку його нормальної роботи не передбачено неперервного, впродовж тривалого часу, перебування людей на даному об’єкті. Проте такий стан речей в значній мірі посилює вплив несприятливих погодно-кліматичних умов.

При обробці даних в умовах лабораторій та обчислювальних центрів, працівники забезпечуються необхідними виробничими та санітарно-побутовими приміщеннями. До працівників шкідливих професій можна віднести інженерів-програмістів та операторів ЕОМ. Враховуючи специфіку їх роботи, будуть наведені вимоги та рекомендації стосовно режиму праці та відпочинку, освітленості та вентиляції приміщень, тощо.

В процесі дослідження технічного стану та діагностування гідрообладнання існує потенційна небезпека враження електричним струмом. Так як пристрої системи вимірювання працюють з малими напругами, то найбільшу небезпеку створюють електричні трансформатори для живлення ЗЕД– трифазних асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором та потужністю від 10 до 15 кВт. В даному випадку, двигун живиться від промислової мережі напруги 380 В із глухо заземленою нейтраллю, через підвищуючий силовий трансформатор 380/2000 В.

Основними причинами враження працюючих електричним струмом є:

- випадкове торкання струмопровідних частин, які знаходяться під напругою;

Основними заходами захисту від враження електричним струмом є:

Персонал, який обслуговує електроустановки повинен мати кваліфікаційну групу не нижче 3-1 (установки напругою до 1000 В), знати експлуатаційні інструкції та особливості обладнання. Для захисту від враження електричним струмом практикують заземлення та занулення корпусів електрообладнання, зокрема – трансформаторів.

Метеорологічні умови на робочому місці визначаються передусім клімато-географічними особливостями місцевості. Шкідливі виробничі фактори: підвищена або понижена температура в робочій зоні, підвищений або понижений барометричний тиск, підвищена або понижена вологість повітря, тощо.

Отже, на основі даних, зібраних під час переддипломної практики та з літературних джерел, для конкретних виробничих умов, визначено та проаналізовано основні потенційні небезпеки та шкідливості. Ці дані об’єднано і узагальнено в таблиці 4.1 .

4.2?Забезпечення?нормальних?умов?праці

Забезпечення здорових і безпечних умов праці у виробничій сфері досягається при проектуванні, за рахунок дотримання діючих нормативних документів, а для існуючих об’єктів – шляхом порівняння фактичних значень з нормативними і при виявленні відхилень розробкою та впровадженням заходів зі створення умов праці згідно вимог нормативних документів. При аналізі умов праці визначається забезпеченість працівників санітарно-побутовими приміщеннями.

Таблиця 4.1 – Потенційно небезпечні виробничі фактори.

Виробни-чий об’єкт | Небезпечний фактор (технологічна операція) | Діапазон | Фактичне значення | Нормативне значення (безпечна величина) | Характер дії на людину

1 Насоси

2 ЕОМ |

Шум

Вібрація (загальна)

Вібрація (локальна)

Рухомі частини

Рентгенівське

випромінювання

Ультрафіолетове випромінювання

Інфрачервоне випромінювання

Електростатичне поле

Яскравість |

1,2 КеВ

220 – 280 Нм

700 Нм – 1 мм | Lp=85дБ* fс.г.=63 Гн

Lv=70дБ* fс.г.=63 Гн

Lv=98дБ* fс.г.=63 Гн

9 – 12 мкР/год

0,02 Вт/м2

4,0 Вт/м2

15 кВ/м

80 кД/м2 | Lpн=99дБ* fс.г.=63 Гн

Lpн=76дБ* fс.г.=63 Гн

Lvн=109дБ* fс.г.=63 Гн

75,0 мкР/год

0,01 Вт/м2

100,0 Вт/м2

20-60 кВ/м

Від?35 кД/м2

до?60 кД/м2 |

Можливе отримання механічних травм

Загальна втома, головний біль

Різь в очах

Спроектована система передбачає наявність комп’ютерної техніки та відповідного обслуговуючого персоналу (операторів ПЕОМ та інженерів-програмістів). Проте, використання ПЕОМ обумовлює наявність шкідливого впливу ЕМВ (електромагнітного випромінювання). Ступінь дії ЕМВ на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності дії, розмірів опроміненої поверхні тіла, тривалості і режиму опромінення, характеру випромінювання (безперервне чи модульоване) та індивідуальних особливостей організму. Довготривала хронічна дія ЕМВ невеликої інтенсивності, яка не викликає теплового ефекту, приводить до різних нервових та серцево-судинних розладів (головного болю, втомленості, порушення сну, болей в області серця