Оператор ПЕОМ займається сидячою роботою в вимушеній позі, при великій рухливості кистей рук. Наслідками сидячої роботи можуть стати біль в області спинного поясу, остеохондроз та сколіоз. Також ця робота потребує напруження зору, а значить приводить до болю в очах, а через напруження зору i до головних болей. Втома при тривалій роботі з ЕОМ має наступні прояви: загальна втома, сонливість, млявість, важкість у голові, головний біль, втома м’язів рук, різь в очах, розпливчастість меж.

Рекомендовано дотримуватись вимог “Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень” № 4088-86 для категорії робіт 1а - 1б. Характеристики метеорологічних умов у виробничих приміщеннях наводяться у таблиці 4.4.

Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку у приміщеннях, де працюють математики-програмісти та оператори ЕОМ, не повинні перевищувати 50 дБА, в лабораторіях, де складаються алгоритми і ведеться робота з документацією, – 60 дБ А, у машинному залі – 65 дБ А, а на робочих місцях у приміщеннях, де розташовані шумні агрегати обчислювальних машин, рекомендується забезпечити рівень шуму не більше 75 дБ А .

При роботі з ЕОМ слід, наскільки можливо, зменшити засліпленість від прямого та відбитого блищання, відмежуватися від постійної пульсації зображення, які посилюють загальну і зорову втому. Необхідно забезпечити як кількісні, так і якісні параметри освітлення.

При виборі приміщення для розміщення ЕОМ необхідно врахувати, що вікна дають відблиски на екранах ЕОМ і викликають значну засліпленість в операторів, особливо літом та в сонячні дні. Для розміщення ЕОМ найбільш придатні приміщення з однобічним розміщенням світлових отворів, які обов’язково повинні бути обладнані сонцезахисними пристроями: шторами, жалюзі, тощо. Площа засклення не повинна перевищувати 25 % від площі стіни з вікнами. Для мінімізації засвічування від сонячних променів екранів ЕОМ, бажано, щоб вікна були орієнтовані на північ (північний захід, північний схід). Стеля, стіни, поверхні столів, шаф та одяг персоналу повинні мати невисокі коефіцієнти віддзеркалення : робочого столу та клавіатури - 0,2- 0,5; стелі - 0,6- 0,7; стін - 0,2- 0,5; підлоги - 0,1- 0,2; шаф та стелажів - 0,25-0,35. Всі оздоблювальні матеріали повинні бути матовими.

Робочі місця з ЕОМ доцільно розміщувати в глибині приміщення. При використанні в загальному освітленні світильників прямого світла, ЕОМ слід розташувати рядами, паралельними до стіни з вікнами. Розташування ЕОМ, при якому працюючий повернений обличчям або спиною до вікон, неприпустиме для будь-якого способу реалізації загального освітлення. Необхідно розраховувати, що робочі місця ( РМ ) з ЕОМ вимагають 4,6 – 7 м2 площі на одне РМ, бо при середній площі устаткування 0,8 х 1,2 м2 навколо нього має залишатися вільний простір не менше 1м з кожного боку.

Таблиця 4.2 – Нормативні характеристики метеорологічних умов у виробничих приміщеннях.

Виробниче приміщення | Категорія важкості фізичних робіт | Період року | Температура, °С | Відносна вологість,

% | Швидкість руху повітря,

м/с

Приміщення

з ЕОМ | Іб – л | теплий

холодний | 22 – 24

21 – 23 | 40 – 60

40 – 60 | 0,1

0,2

Насосна | ІІа – с | теплий

холодний | 21 – 23

18 – 20 | 40 – 60

40 – 60 | 0,3

0,2

Для польових досліджень метеорологічні умови не відповідають нормам, тому пропонується в холодний період року на робочих місцях застосовувати спеціальний, більш утеплений одяг, а також використовувати електричний підігрів повітря.

Для нормалізації мікроклімату в приміщенні обчислювального центру використовується один з різновидів кондиціювання – комфортне кондиціювання, метою якого є створення в приміщеннях повітряного середовища, котре сприяє підвищенню продуктивності праці та зниженню захворювань. В даному випадку для приміщення обчислювального центру використовуються автономні, місцеві кондиціонери повного кондиціювання повітря. Можливість використання кондиціонерів для оздоровлення мікроклімату приміщення зумовлена тим, що робота з комп’ютерною технікою не пов’язана з виділенням пилу та шкідливих речовин, які необхідно видаляти з робочої зони приміщення.

Розрахунок систем вентиляції та кондиціювання і їх норми проводиться за санітарними нормами і правилами СНиП 2.04.05. Згідно цього нормативного документу витрата повітря, необхідна для створення нормативних умов роботи,

L = k ·V, (4.1)

де L – витрата повітря, м3/год.;

k – часова кратність повітрообміну, яка визначає скільки разів на

протязі години повітря в приміщенні повністю заміняється, 1/год.;

V – об’єм приміщення, м3.

Об’єм приміщення :

V=S·H, (4.2)

де H – висота приміщення, м; Н = 4 м.

Тоді, згідно з (4.2),

V = 40 · 4 = 160 м3.

Кратність повітрообміну визначаємо з таблиці, в залежності від виду робіт за СНиП 2.04.05 : k = 10 1/год.

Отже, з виразу (4.1) отримаємо :

L = 10 · 160 = 1600 м3/год.

Тобто, для підтримання нормальних умов праці, необхідно забезпечити циркуляцію повітря 1600 м3/год.

Таблиця 4.3 – Характеристика системи вентиляції.

Виробниче приміщення | Вид вентиляції | Вентиляційне обладнання | Кратність повітряного обміну, 1/год

Приміщення з ЕОМ | Механічна,

Місцева,

Притічна | Кондиціонери повного конди-ціювання повітря | 3

Нормативна зорова робота передбачає створення на робочих місцях освітлення згідно санітарних норм і правил або відомчих нормативів, значення яких наводиться у таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 – Характеристика штучної освітленості робочих місць.

Виробниче

приміщення | Розряд та підрозряд

зорової роботи | Освітленість, лк | Тип світильників

Загальна | Комбінова-на | Аварій-на | Евакуа-ційна

Приміщення з ЕОМ | ІІІв | 400 | 400 | 10 | - | ЛСП