Для кистей рук необхідно робити спеціальні вправи. Раз на день рекомендується виконання комплексу вправ гімнастики для очей.

5 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМИ ДІАГНОСТУВАННЯ

5.1 Оцінка технічного рівня і якості системи діагностування, що проектується

5.1.1 Характеристика системи, що проектується

Система діагностування, що розробляється в даному дипломному проекті призначена для діагностування гідрообладнання. Діагностування виконується наступним чином: за допомогою п’єзоакселерометра знімається вібросигнал з агрегату, який діагностується, далі цей сигнал підсилюється, потім за допомогою АЦП він перетворюється з аналового в цифровий, потім поступає на розширювач інтерфейсу РС і обробляється комп’ютером.

До складу системи входять п’єзодатчик, диференційний підсилювач, аналого-цифровий перетворювач, розширювач інтерфейсу РС.

Враховуючи рекомендації методичних вказівок до дипломного проектування [11], виберемо один з вузлів для детального проектування. При виборі вузла детального проектування необхідно врахувати дві основні вимоги: вузол не повинен бути надто складним; вузол повинен бути окремим автономним фрагментом системи, який легко виділяється з системи і має завершенні властивості, функціональне призначення та набір характеристик.

В якості вузла детального проектування вибрано схему аналого-цифрового перетворювача (АЦП), який є одним з найважливіших блоків системи автоматизованого діагностування несанкціонованого відбору енергоносіїв.

Схема призначена для перетворення значення аналогового сигналу від давача в його цифрову форму у реальному масштабі часу, з робочою частотою перетворення 20 МГц. Вихідне значення оцифровується у 8-розрядний двійковий код. Передбачений зв’язок з ПЕОМ для обміну інформацією. Основні характеристики приладу наведені в таблиці 5.1.

5.1.2 Вибір і обґрунтування аналогів

Для визначення степені відповідності технічного рівня і якості приладу, що проектується, сучасному розвитку науково-технічного прогресу, як по технічному виконанню, так і по колу задач, які вирішуються за допомогою проектованого приладу необхідним є аналог, який повинен відповідати проектованому приладу за призначенням і за складом технічних характеристик та є одним з кращих в світовій практиці.

До кращих промислово освоєних приладів за кордоном відносяться прилади, що представляють значну частину загального об’єму продукції даного виду, що реалізується на зовнішньому ринку і користується стійким попитом.

В якості кращого аналогу вибрано аналого-цифровий перетворювач AD673 виробництва США. Аналого-цифровий перетворювач AD673 призначений для перетворення аналогового сигналу в його цифрову форму у реальному масштабі часу. Прилад здійснює аналогово-цифрове перетворення з можливістю передачі результатів до ПЕОМ. Перетворювач представляє собою десяти-розрядний аналого-цифровий перетворювач, виконаний по паралельній схемі, яка дозволяє здійснювати перетворення вхідних сигналів зі спектром до 12 МГц при максимальній частоті перетворення 30 МГц.

5.1.3 Карта технічного рівня і якості приладу, що проектується

Карта рівня представлена у вигляді таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Визначення технічного рівня і якості приладу, що проектується.

Показник | Одиниці вимірювання

показника | Значення показника

зразка, що замінюється | проектованого приладу

AD673 | AD1075

Розрядність АЦП | Біт | 10 | 8 | 8

Робоча частота | МГц | 30 | 25 | 20

Спектр вхідного сигналу | МГц | 12 | 10 | 10

Продовження таблиці 5.1

Показник | Одиниці вимірювання

показника | Значення показника

зразка, що замінюється | проектованого приладу

AD673 | AD1075

Габарити:

- ширина |

см |

8 |

5 |

6

- висота | см | 3 | 3 | 4

- довжина | см | 14 | 18 | 20

Надійність | % | 95 | 85 | 80

5.1.4 Визначення комплексного показника якості приладу, що проектується

Комплексний показник якості визначається шляхом порівняння показників якості проектованого приладу і зразка, що замінюється. Вибір показників якості здійснюється експертним шляхом у відповідності з ГОСТ-22.851-77.

Комплексний показник якості визначається методом арифметичного середньозваження згідно формули [12]:

ПК=, (5.1)

де n - кількість показників, прийнятих для оцінки якості проектованого приладу;

Ki - коефіцієнт вагомості і-го одиничного показника якості, що визначає його відносну значимість, % (коефіцієнти вагомості визначаються експертним методом, при чому сума всіх коефіцієнтів повинна бути рівною 100%);

qі - відносні безрозмірні показники якості, що визначаються співставленням числових значень одиничних показників приладу, що проектується і аналога згідно формули:

QI=П2і/П1і , (5.2)

або QI=П1і/П2і , (5.3)

де П1і, П2і - кількісні значення і-го одиничного показника якості, відповідно, проектованого приладу і аналога.

З формул (5.2), (5.3) вибирається та, в якій збільшення відповідає покращенню показника якості приладу, що проектується.

Згідно формул (5.2), (5.3) розрахуємо безрозмірні показники якості:

- розрядність АЦП, q1=10/8=1.25; k1=15%;

- робоча частота, q2=30/20=1.5; k2=25%;

- спектр вхідного сигналу, q3=20/10=2; k3=30%;

- габарити, q4=(6*4*20)/(8*3*14)=1.4; k4=20%;

- надійність, q5=95/80=1.18; k5=10%;

k1+k2+k3+k4+k5=15+25+30+20+10=100%.

Комплексний показник якості, згідно з формулою (5.1) складає:

Пя=(1.25*15+1.5*25+2*30+1.4*20+1.18*10)/100=1.58.

5.2 Визначення економічного ефекту в сфері виготовлення спроектованого приладу

5.2.1 Визначення собівартості і ціни спроектованого приладу

Для визначення собівартості проектованого приладу використаємо метод питомих ваг. Даний метод базується на визначенні заводської собівартості за питомою вагою в ній окремих елементів витрат.

Для конструктивно подібних приладів у певних межах зберігається структура собівартості за окремими елементами витрат.

Виробнича собівартість спроектованого приладу визначається за формулою:

Спр 2=М2+З2(1+(+)/100), (5.4)

де М2 - ціна основних матеріалів і комплектуючих виробів проектованого приладу, грн.;

З2 - основна заробітна плата основних виробничих робітників на виготовлення проектованого приладу, розрахована методом питомих ваг, грн.;

- величина цехових витрат, %;

- величина загальнозаводських витрат підприємства, на якому передбачається виготовлення спроектованого приладу, %.

Заробітна плата основних виробничих робітників на виготовлення проектованого приладу визначається згідно виразу:

З2=М2*Пз/Пм, (5.5)

де Пз - питома вага основної зарплати основних робітників в заводській собівартості аналога, %;

Пм - питома вага основних матеріалів та комплектуючих виробів в заводській собівартості аналога %,.

Враховуючи відсутність інформації по видах витрат для аналогу, можна використати середні значення Пзсер і Пмсер для укрупнених груп