Для проектованого приладу прийнято Пз=28%, Пм=24%.

Вартість основних матеріалів можна визначити на основі норми витрат та відповідних оптових цін. Із загальної вартості цих матеріалів необхідно відняти вартість відходів, які реалізуються (в середньому 2% розрахованої за нормами вартості матеріалів) і додати вартість транспортно-заготівельних витрат (в розмірі від 3%до 5% розрахованої за сумами вартості матеріалів).

Розрахунок основних матеріалів, необхідних для виготовлення проектованого приладу наведено в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 Визначення собівартості основних і допоміжних матеріалів приладу, що проектується.

Назва матеріалу | Одиниці вимірювання | Норма витрати на виготовлення приладу, од. | Ціна за одиницю, грн. | Вартість матеріалів на основі норм витрат, грн.

Гетинакс | м2 | 0.2 | 10 | 2

Продовження таблиці 5.2

Назва матеріалу | Одиниці вимірювання | Норма витрати на виготовлення приладу, од. | Ціна за одиницю, грн. | Вартість матеріалів на основі норм витрат, грн.

Каніфоль | Кг | 0.05 | 10 | 0.5

Припой | Кг | 0.05 | 20 | 1

Кислота | Л | 0.1 | 15 | 1.5

Ацетон | Л | 0.2 | 6 | 1.2

Всього | 6.2

Вартість основних матеріалів складає:

Сосн=6.2 - 0.02*6.2 + 0.05*6.2 = 5.77 грн.

Сума витрат на комплектуючі вироби визначається на основі їх кількості і відповідних оптових цін. До одержаної суми додається вартість транспортно-заготівельних витрат (в розмірі від 3%до 5% розрахованої за сумами вартості матеріалів).

Вихідні дані результату розрахунку зведено в таблицю 5.3.

Таблиця 5.3 Розрахунок вартості основних комплектуючих виробів проектованого приладу.

Назва

Мікросхеми: | Кількість, штук | Ціна за одиницю, грн. | Сума, грн.

К140УД18 | 3 | 2.5 | 7.5

К555ЛН1 | 1 | 2 | 2

КР1446 | 1 | 35 | 35

К555ЛА2 | 1 | 2 | 2

К555АП6 | 1 | 2 | 2

Резистори типу

МЛТ-0.25 | 12 | 0.3 | 3.6

Продовження таблиці 5.3

Назва

Мікросхеми: | Кількість, штук | Ціна за одиницю, грн. | Сума, грн.

Конденсатори типу КСО | 10 | 0.5 | 5

Всього | 57.1

Вартість комплектуючих виробів складає:

Ском=57.1 + 57.1*0.05 = 59.96 грн.

Ціна основних матеріалів та комплектуючих виробів проектованого приладу становить:

М2=Сосн+Ском (5.6)

звідси: М2=5.77 + 59.96 = 65.73 грн.

Основна заробітна плата основних робітників на виробництві проектованого приладу складає:

З2=65.73 * 28/24 = 76.79 грн.

З урахуванням додаткової заробітної плати (10%) і нарахувань (37.5%):

З2=76.79.6*1.4=107.35 грн.

Якщо на стадії проектування не відома інформація про місце впровадження приладу у виробництво, то дані про значення коефіцієнтів i можна визначити з літератури для підприємств, що спеціалізуються на випуску певних видів приладів і пристроїв.

Значення цехових і загальнозаводських витрат відповідно становить:=133%, =163%.

Згідно формули (5.4), виробнича вартість проектованого приладу становитиме:

Спр2=65.73 + 107.35*(1+1.33+1.63)=490.84 грн.

Повна собівартість проектованого приладу, необхідна для визначення економії на витратах виробництва, визначиться згідно формули:

Сп2=Спр2*(1+Q/100) (5.7)

де Q - величина позавиробничих витрат підприємства.

Враховуючи, що місце впровадження приладу невідоме, використаємо табличне значення Q=4%.

Сп2=490.84*(1+4/100)=510.48 грн.

5.2.2 Визначення економічного ефекту

Економічний ефект в умовах виробництва визначається згідно формули:

Еп=Ц1-Ц2, (5.8)

де Ц1 і Ц2 - оптова ціна аналога і проектованого приладу, грн.

Ціна проектованого приладу:

Ц2=Сп2*(1+П2/100), (5.9)

де П2 - величина економічного прибутку від нового приладу, % (може бути прийнята в розмірі від 12% до 15%).

Для визначення економічного ефекту визначимо оптову ціну проектованого приладу

Ц2=510.48*(1+15/100)=587.08 грн.

Оскільки відома тільки повна собівартість зарубіжного аналога, то його оптову ціну можна визначити за формулою:

Ц1=Сп1*(1+П1/100) (5.10)

де П1 - величина прибутку прилада-аналога, %;

Сп1- повна собівартість аналога.

Відомо, що Сп1=800 грн.

Звідси:

Ц1=800*(1+10/100)=880 грн.

Економічний ефект становить:

Еп=880 - 587.08 = 292.92 грн.

5.2.3 Розрахунок лімітної ціни

Лімітна ціна – це максимальна оптова ціна проектованого приладу, яка з одного боку, відповідає техніко-економічним параметрам спроектованого приладу і відображає покращення його споживчих якостей, а з іншого боку - зацікавлює споживача приладу у його використанні.

Виходячи з вище наведених визначень, однією з умов економічної ефективності проектованого приладу буде співвідношення [13] :

Ц2<Цл, (5.11)

де Цл - лімітна ціна проектованого приладу, грн.

Лімітна ціна приладу визначається за формулою:

Цл=Спмакс + Пн (5.12)

де Спмакс - максимальний розмір повної собівартості проектованого приладу, грн.;

Пн - нормативний прибуток (приймається в межах 12%-15% повної собівартості), грн.

Максимальний розмір повної собівартості проектованого приладу визначається з виразу:

Спмакс= 0.85*Сп1*Пя, (5.13)

де 0.85 - прийнятий на рівні нормативного коефіцієнт відносного здешевлення продукції, який гарантує зниження оптових цін на одиницю кінцевого корисного ефекту;

Пя - комплексний показник якості проектованого приладу: Пя=1.58.

Згідно формули (5.13):

Сп макс= 0.85*800*1.58 = 1074.4 грн.

Тоді Цл= 1074.4+1074.4*0.15=1235.56 грн.

Використовуючи критерій (5.11), можемо зробити висновок, що проектований прилад є економічно ефективним.

5.3 Визначення експлуатаційних параметрів проектованого приладу

Визначимо експлуатаційні параметри, які змінилися у проектованого приладу у порівнянні з існуючим аналогом.

Термін служби – це сумарне напрацювання приладу від початку експлуатації до її припинення, обумовленого зносом або старінням.

Розрахунок термінів служби розрахуємо за амортизаційним терміном.

Заново спроектований прилад не має значного збільшення терміну експлуатації, тобто термін експлуатації необхідний тільки для визначення економії витрат на експлуатацію, тому величина його може бути визначена на основі норм амортизації.

Сума річних амортизаційних відрахувань знаходиться за формулою:

А=(Ф+Сд-О)/Тс, (5.14)

де Ф - початкова вартість приладу, грн.; Ф=602.7 грн.;

Сд - вартість демонтажу; Сд=1грн;

О - залишкова (ліквідаційна) вартість, грн.; О=45 грн.;

Тс -строк експлуатації приладу, років.

Практично сума амортизаційних відрахувань, яка повинна дорівнювати приведеній величині А, визначається за нормою амортизаційних відрахувань:

Н=(А/Ф)*100%, (5.15)

звідки

А=(Ф*Н)/100%, (5.16)

Норма амортизації нараховується тільки з розрахунку на повне відновлення проектованого приладу. Норма амортизації на капітальний ремонт в даний час не використовується. Надалі Н слід розуміти як норму амортизаційних відрахувань на повне відновлення проектованого приладу, %.

(Ф+Сд-О)/Тс=Ф*Н/100, (5.17)

Значення терміну служби:

Тс=(100*[Ф+Сд-О])/(Ф*Н), (5.18)

Звідси одержимо:

Тс=100/H+100/Н*Сд/Ф-100/Н*О/Ф, (5.19)

Позначимо:

100/Н=Тв,