де Тв - термін служби приладу, виходячи з терміну відновлення його початкової вартості (за рахунок амортизаційного фонду), без врахування капітальних ремонтів, років.

Тоді:

Тс=Тв+Тв*Сд/Ф-Тв*О/Ф, (5.21)

В даному випадку вибирається норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення для "інших вимірювальних і регулюючих приладів і пристроїв": Н=15%.

Згідно формули (5.20) обчислюємо:

Тв=100/15=6.67 років.

Підставивши у (5.21) відповідні значення знаходимо:

Тс=6.67 + 6.67*1/602.7 - 6.67*45/602.7 = 6.18 років.

5.4 Визначення економічного ефекту в умовах експлуатації спроектованого приладу

Організаційно-економічні умови експлуатації описуються і для приладу-аналога у прийнятій області застосування. Знання організаційно-економічних умов експлуатації є необхідним для визначення складу економічних витрат, за рахунок яких можливе досягнення економічного ефекту. Для цього необхідно:

а) мати чітку уяву про процес, в якому застосовується прилад (перервний чи неперервний, якими операціями і стадіями він характеризується, особливості протікання процесу і т.ін.);

б) знати виконувані функції і місце приладу у цьому процесі (в яких операціях – технологічних, контролюючих, транспортних, тощо, і на якій стадії беруть участь);

в) проаналізувати вплив приладу на економічну ефективність процесу.

Останню обставину можна проілюструвати на наступному прикладі. Якщо виробничий процес неперервний, використання в ньому приладів пов’язане не тільки з витратами на ремонт цих приладів, але й з утриманням підмінного фонду приладів для забезпечення неперервності процесу. Час ремонту приладу в цьому випадку впливатиме на величину підмінного фонду (чим більше триває ремонт, тим більше необхідно приладів, що замінюються).

Для перервного процесу простоювання приладу у ремонті можуть знижувати ефективний фонд робочого часу процесу, а значить, знижувати його продуктивність. Тоді для підтримання продуктивності на попередньому рівні необхідними є певні заходи, здійснення яких, як правило, тягне за собою додаткові витрати. Очевидно, що склад витрат в обох випадках буде різним [14].

Оскільки прилад проектувався для підвищення продуктивності в порівнянні з приладом-аналогом, то визначення річного економічного ефекту будемо проводити при збільшенні продуктивності спроектованого приладу.

Продуктивність приладу – це кількість робочих дій, які можна виконати з допомогою даного приладу в одиницю часу. При цьому входять всі затрати, які пов’язані з виконанням цієї робочої дії від початку до одержання остаточного результату.

Річний економічний ефект у результаті збільшення продуктивності спроектованого приладу визначається за формулою:

Ее.р=Ез.р+Еа.р+Ер.р+Еен.р+Еу.р, (5.22)

де Ез.р - річний економічний ефект від економії зарплати;

Еа.р - річний економічний ефект за амортизацією;

Ер.р - річний економічний ефект за ремонтами;

Еен.р - річний економічний ефект за енергією;

Еу.р - річний економічний ефект за умовно-постійними витратами.

Продуктивність, тобто кількість вказаних дій за рік, складає:

П1=Фд/Т1, (5.23)

П2=Фд/Т2, (5.24)

де Т1, Т2 - час дії приладу-аналога і проектованого пристрою відповідно, сек.; Т1=0.0005сек, Т2=0.0003сек;

Фд - дійсний річний фонд робочого часу, протягом якого виконуються вказані дії, сек.; Фд=30000сек.

Підставивши значення, отримаємо:

П1=30000/0.0005=6000000 од;

П2=30000/0.0003 =9000000 од.

Річний економічний ефект від економії зарплати:

Ез.р=(Т1*Сг/3600-Т2*Сг/3600)*(1-Кз)*П2, (5.25)

де Сг - годинні ставки операторів, які зайняті в технологічних операціях, грн.; Сг=0.5;

Кз - коефіцієнт доплат і нарахувань органам соціального страхування, Кз=0.375.

Отримаємо:

Ез.р=(0.0005*0.5/3600-0.0003*0.5/3600)*(1-0.375)*9000000=35000грн.

Річний економічний ефект за амортизацією:

Еа.р=(К1/П1-К2/П2)*Нв*П2/100, (5.26)

де К1, К2 - вартість системи, в якій використано аналог і проектований прилад: К1=800 грн., К2=587.08 грн.;

Еа.р=(800/5000000-587.08/9000000)*9000000*15/100 =194.49 грн.

Річний економічний ефект за ремонтами:

Ер.р=( Ср.сер1/П1-Cр.сер2/П2 )*П2, (5.27)

де Ср.сер1, Cр.сер2 - середньорічні витрати на ремонт, відповідно, приладу-аналога і проектованого приладу, грн.

Ср.сер=Ср.j/Тс, (5.28)

де Cр.j - ціна ремонтів даного приладу за весь період експлуатації, грн.

Звідси:

Ср.сер1=2500/4=625грн;

Ср.сер2=2000/7=285.71грн.

Підставивши в формулу (6.27) числові значення, отримаємо:

Ер.р=(625/5000000-285.71/9000000)*9000000=839.29грн.

Річний економічний ефект за енергією:

Еен.р=(Т1*М1/3600-Т2*М2/3600)*а*П2, (5.29)

де М1, М2 - потужність, яка споживається в технологічному процесі, де використано прилад-аналог і спроектований прилад, кВт: М1=0.02кВт, М2=0.015кВт;

а - тариф за 1кВт*год,грн : а=0.2грн.

Звідси:

Еен.р=(0.0005*0.02/3600 - 0.0003*0.015/3600)*0.3*9000000=0.021грн.

Річний економічний ефект за умовно-постійними витратами:

Еу.р=(Ру/П1-Ру/П2)*П2, (5.30)

де Ру - річна сума умовно-постійних витрат, грн.; Ру=55грн.

Еу.р=(55/5000000-53/9000000)*9000000=46.00 грн.

Просумувавши відповідні значення отримаємо

Ее.р= 35000+194.49+839.29+0.021+46.00=31051.45 грн.

Наведені вище розрахунки підтверджують доцільність застосування приладу в процесі діагностування як з технічної так і з економічної точок зору.

В ході здійснення даного економічного обґрунтування, опираючись на:

а) порівняльний аналіз показників якості спроектованого приладу та його аналогів ;

б) визначені собівартість і ціну приладу ;

в) обчислені економічні ефекти в умовах виготовлення і експлуатації;

г) оціночні значення терміну служби приладу, витрат на його ремонт та експлуатацію, було обґрунтовано техніко-економічну доцільність впровадження і застосування спроектованого приладу та, зокрема, його використання замість приладу-аналога.

ВИСНОВКИ

Сучасний рівень науково-технічного прогресу забезпечує створення гідрообладнання, яке володіє високою надійністю. Забезпеченню високого рівня надійності на стадії експлуатації служить комплекс діагностичних міроприємств основу яких складає система діагностування. При її розробці основна задача полягає в алгоритмічному забезпеченні методів діагностування, які вона реалізує. Виходячи з цього в роботі на основі аналізу сучасного стану проблеми діагностування розглянуті види технічного стану гідрообладнання, діагностичні ознаки стану і їх властивості.

Проаналізовані методи діагностування стосовно гідрообладнання. Розглянуті особливості побудови функціонально-логічної моделі гідроприводу технологічної лінії.

Розроблена структурно-функціональна модель гідроприводу насоса з постійною подачею; розроблена структура перевірки технічного стану гідрообладнання, яке являє собою сукупність перевірок роботи окремих агрегатів і функціональних підсистем, що входять в гідропривід. Нижній рівень складають перевірки окремих агрегатів і елементів, результати яких на більш високих рівнях дозволяють оцінити стан функціональних підсистем.

Визначені повнота контролю і глибина пошуку відмов. Розглянути послідовність визначення повноти контролю, яка полягає в розробці функціонально-логічної моделі гідрообладнання; формуванні таблиці повноти контролю, яка складається з матриці і кінцевого рядка таблиці повноти контролю, за результатами якої визначається кількісна оцінка повноти контролю досліджуваного об’єкту.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА

1. Гревиль Седдон. Вибір оптимальної програми контролю технічного стану устаткування. – National Conference of Condition monitoring in the Process Industries. 2 London, 1983, Мау 10, 11, р. 1.3-1 – 1.3-8.

2. Weck M.