Критичний шлях - найбільш тривала по часу послідовність робіт, які ведуть від вихідної до завершальної події, яка ставиться при плануванні розробки.

При плануванні комплексу операцій критичний шлях дозволяє знайти термін настання завершальної події. В процесі керування ходом розробки увага керівництва зосереджується на роботах критичного шляху. Це дозволяє найбільш доцільно і оперативно контролювати обмежене число робіт, що впливають на термін розробки, а також краще використати існуючі ресурси.

Основними параметрами сіткової моделі, крім критичного шляху, є резерви часу завершення події і різноманітні резерви часу робіт.

Резерви часу існують в сітковому графіку в усіх випадках, коли існує більш ніж один шлях різної тривалості.

Ранній строк настання Тр(і) події і дорівнює мінімальному з можливих моментів настання цієї події, якщо задано тривалості робіт і початковий момент (без урахування директивного строку завершення комплексу). Цей строк визначається протяжністю максимального шляху, який пов'язує вихідну подію сітки з розглядуваною подією.

Пізній строк настання Тп(і) події і - максимальний з допустимих моментів настання даної події, при якому ще можна виконати всі наступні роботи, додержавши директивного строку настання завершальної події (якщо директивний строк не задано, то за пізній строк завершальної події береться її ранній строк).

Резерв і-ї події визначається як різниці між пізнім і раннім строком завершення події за формулою:

(6.12)

Для кожної роботи (i,j) визначаються :

Ранній строк початку:

(6.13)

Пізній строк початку:

(6.14)

Ранній строк закінчення:

(6.15)

Пізній строк закінчення:

(6.16)

У системах СПУ використовуються чотири види резервів часу:

- повний резерв;

- вільний резерв;

- частковий резерв першого роду;

- частковий резерв другого роду.

Роботи, які лежать на критичному шляху резервів часу не мають.

Повний резерв часу показує на який термін (максимальний) може бути пересунуто або продовжено виконання якоїсь роботи і визначається за формулою:

(6.17)

Вільний резерв часу - це додатковий резерв понад час виконання роботи між пізніми або ранніми її термінами строками і визначається за формулою:

(6.18)

6.6 Побудова сіткового графа

Порядок побудови сіткового графа визначається прийнятою технологією і організацією робіт. Сітковий графік відображає тільки існуючу або проектовану черговість і взаємозв'язок виконання робіт: по кожній роботі необхідно враховувати: які роботи повинні бути завершені раніше, ніж почнеться дана робота; які роботи можуть початися після завертання даної роботи; які інші роботи повинні виконуватись одночасно з виконанням даної роботи.

Всі вихідні дані для розробки сіткового графіка представлені в таблиці 6.3 і таблиці 6.4.

Таблиця 6.3 – Таблиця подій

№п.п | Подія

1 | 2

1 | Визначення теми проекту

Продовження таблиці 6.3

1 | 2

2 | Отримання технічного завдання

3 | Вибір програмного середовища

4 | Підбір літератури і документації

5 | Вивчення можливостей програмного забезпечення

6 | Розробка інформаційного забезпечення

7 | Перегляд основних типів САУ регулювання тиску

8 | Розробка структурної схеми САУ регулювання тиску

9 | Розробка математичної моделі САУ регулювання тиску

10 | Моделювання системи за допомогою програмного забезпечення

11 | Аналіз досліджуваної моделі

12 | Впорядкування теоретичного матеріалу

13 | Аналіз отриманих результатів

14 | Виправлення помилок

15 | Написання пояснювальної записки

16 | Завершення роботи

Таблиця 6.4 - Вит робіт та їх тривалості

№ | Вид роботи | Тривалість

1-2 | Отримання технічного завдання і усвідомлення теми дипломного проекту | 3

2-3 | Аналіз і вибір програмних і апаратних засобів | 4

2-4 | Робота з літературою і документацією по програмному забезпеченню | 5

2-5 | Вивчення можливостей ПЗ | 9

Продовження таблиці 6.4

3-6 | Розробка інформаційного забезпечення | 2

4-6 | Визначення необхідних властивостей і характеристик системи | 2

6-7 | Робота з літературою по ТАУ, перегляд основних типів багатовимірних САУ | 10

5-7 | Узгодження структури з даними стандартами | 2

7-8 | Розробка структурної схеми САУ регулювання тиску | 5

8-9 | Розробка математичної моделі САУ | 6

9-10 | Моделювання системи в середовищі MATLAB | 3

10-11 | Аналіз та визначення параметрів досліджуваної моделі | 2

11-12 | Робота з теоретичною частиною дипломного проекту | 2

12-13 | Аналіз отриманих результатів | 1

13-14 | Виправлення помилок | 1

14-15 | Написання пояснювальної записки | 18

15-16 | Завершення роботи | 2

Для отримання сіткового графіку (рисунок 6.1) знаходимо критичний шлях і розраховуємо ранній і пізній строки подій, а також резерв часу подій.

Оскільки в нашому випадку сітковий графік має розгалужені вітки, тому для знаходження критичного шляху знайдемо максимальні тривалості процесів на розгалужених ділянках:

L1-2-3-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16= 54,

L 1-2-4-6-7-8-9-10-1Ы2-13-14-15-16= 60,

L 1-2-5-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16=59.

Отже, критичний шлях Lкр=60 днів.

На рисунку 6.1 критичний шлях виділено товстою лінією. Розрахуємо для даного графіка ранні і пізні строки подій за формулами (6.13)–(6.16), а також вільний і повний резерви за формулами (6.17)-(6.18). Отримані результати заносимо у таблицю 6.5.

Таблиця 6.5 – Таблиця часу і резервів подій

Робота | Тij | Ранні строки | Пізні строки | Резерви

Тр.поч(i,j) | Тр.зак(i,j) | Тп.поч.(i,j) | Тп.зак(i,j) | Rn | Rв

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

1-2 | 3 | 0 | 3 | 0 | 3 | 0 | 0

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

2-3 | 4 | 3 | 7 | Л | 8 | 1 | 1

2-4 | 5 | 3 | 8 | 18 | 8 | 0 | 0

3-6 | 2 | 8 | 10 | 10 | 10 | 0 |