1 Оцінка технічного рівня і якості приладу, що проектується

1.1 Характеристика приладу

На сьогоднішній день в світовій інженерній практиці визначились принципові нові технології приймання радіосигналів. Дані технології грунтуються на застосуванні цифрових радіоприймачів та радіопередавачів. Зважаючи на це актуальною постає проектування і впровадження власних технологій досконалого приймання радіосигналів, які б враховували особливості національного ринку у сфері радіозв’язку та ситуації , що склалася.

Прилад, що розробляється в даному дипломному проекті призначений для приймання радіосигналів в діапазоні 88,5 – 108 МГц, а також керування приймачем з терміналу персонального комп’ютера.

Для визначення степеня відповідності технічного рівня і якості приладу, що проектується, сучасному розвитку науково-технічного прогресу, як по технічному виконанню, так і по ряду задач які вирішуються за допомогою проектованого приладу необхідним є аналог, який повинен відповідати проектованому приладу по призначенню і по складу технічних характеристик і є одним з кращих у світовій практиці.

До кращих промислово освоєних приладів в світовій практиці відносяться прилади, що представляють значну частину загального об’єму продукції даного виду, що реалізується на ринку і користується стійким попитом.

В якості кращого аналога вибрано цифровий FM-тюнер MRM 2000, який призначений для приймання FM радіосигналів в діапазоні 88-108 МГц і керується за допомогою комп’ютера через Com-порт. Він складається з двох блоків: процесорного модуля на базі мікроконтролера PIC 16F84 і радіочастотного блоку.

Отже, для більш технічної оцінки рівня і якості приладу, визначимо комплексний показник якості приладу. Для цього розглянемо таблицю 5.1.

1.2 Визначення комплексного показника якості приладу, що проектується

Комплексний показник якості приладу визначається шляхом порівняння показників якості проектованого приладу і зразка, що замінюється. Вибір показників якості здійснюється експериментальним шляхом.

Комплексний показник якості визначається методом арифметичного середньозваження згідно формули:

Пк = qi (5.1)

де n – кількість показників, прийнятих для оцінки якості проектованого приладу;

Кі – коефіцієнт вагомості і-го одиничного показника якості, що визначає його відносну значимість (коефіцієнт вагомості визначається експертним шляхом, або методом, при чому сума всіх коефіцієнтів повинна бути рівною 100%);

Таблиця 5.1 – Визначення технічного рівня і якості приладу, що проектується

Показник | Одиниці вимірювання показника | Значення показника

Зарубіжного аналога | Проектованого приладу

Діапазон частот–

початковий–

кіцевий | МГц | 88 | 88,5

МГц | 145 | 108

Напруга живлення | В | 12 | 5

Струм споживання | мА | 500 | 300

Кількість каналів | штук | 30 | 30

Чутливість прийомного тракту | мВ | 1 | 1

Габарити

ширина

висота–

довжина | см | 12 | 8

см | 1 | 1

см | 15 | 8

Потужність на канал | Вт | 0,25 | 0,25

qi – відносні безрозмірні показники якості, що визначаються співставленням числових значень одиничних показників приладу, що проектується і аналога згідно формули:

QI = (5.2)

або

QI = (5.3)

де П1і і П2і – кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованого приладу і аналога.

З формули вибирається та, в якій зменшення відповідає покращенню показника приладу що проектується.

Згідно формули (5.3) розрахуємо безрозмірні показники якості приладу що проектується:

діапазон частот q1 = = 1,3;

напруга живлення q2 = = 2,4;

струм споживання q3 = = 1,6;

кількість каналів q4 = = 1;

чутливість приймального тракту q5 = = 1;

габарити q6 = = 2,81;

потужність каналу q7 = = 1.

Тому враховуючи ці значення: k1 = 11,7%, k2 = 21,6%, k3 = 14,4%, k4 = 9%, k5 = 9%, k6=25,3%, k7 = 9%. Звідси:

k1+ k2+ k3 + k4 + k5 + k6 + k7 = 11,7% + 21,6% + 14,4% + 9% + 9% + 25,3% + 9% = 100%

Комплексний показник якості згідно формули (4.1) складає:

ПЯ = =

= = 1,88.

5.2 Визначення економічного ефекту в сфері виготовлення спроектованого пристрою

5.2.1 Визначення собівартості і ціни спроектованого приладу

Для визначення собівартості спроектованого приладу використаємо метод питомих ваг. Даний метод базується на визначенні заводської собівартості за питомою вагою в ній окремих елементів витрат.

Для конструктивно подібних приладів у певних межах зберігається структура собівартості за окремими елементами витрат. Виробнича собівартість спроектованого приладу визначається за формулою:

Cпр2 = М2 + З2 (1+(+)/ 100) (5.4)

де М2 – ціна основних матеріалів і комплектуючих виробів проектованого приладу, грн.;

З2 – основна заробітна плата основних виробничих робітників на виготовлення проектованого приладу, розраховано за методом питомих ваг, грн.;

– величина цехових витрат, %;

– величина загальнозаводських витрат підприємства на якому передбачається виготовлення спроектованого приладу, %.

Заробітна плата основних виробничих виробників на виготовлення спроектованого приладу визначається згідно виразу:

З2 = М2 (5.5)

де Пз – питома вага основної зарплати основних робітників у заводській собівартості аналогу, %;

Пм – питома вага основних матеріалів та комплектуючих виробів в заводській собівартості аналогу, %.

Враховуючи відсутність інформації по видих витрат для аналогу, можна використати середнє значення Пзсер і Пмсер для укрупнених груп приладів.

Для проектованого приладу прийнято Пз = 16%, Пм = 25%.

Таблиця 5.2 – Визначення собівартості допоміжних матеріалів приладу що проектуються

Назва матеріалу | Одиниці виміру | Норма витрат на виготовлення приладу, од | Ціна за одиницю, грн. | Вартість матеріалів на основі норм витрат

Гетинакс | мг | 0,25 | 40 | 10

Каніфоль | кг | 0,075 | 5 | 0,375

Припой | кг | 0,12 | 15 | 1,8

Кислота | л | 0,1 | 12 | 1,2

Ацетон | л | 0,1 | 5 | 0,5

Всього | 13,88

Вартість основних матеріалів можна визначити на основі норми витрат та відповідних оптових