Розрахунок допоміжних матеріалів, необхідних для виготовлення проектованого приладу наведено в таблиці 5.2.

Вартість основних матеріалів складає:

Сосн2 = 13,88 – 0,0213,88 + 0,0513,88 = 14,30 грн.

Сума витрат на комплектуючі вироби визначається на основі їх кількості і відповідних оптових цін. До одержаної суми додається вартість транспортно-заготівельних витрат (в розмірі 5% розрахованої за сумами вартості матеріалів).

Вихідні дані результату зведено в таблицю 5.3.

Таблиця 5.3 – Розрахунок вартості основних комплектуючих виробів проектованого приладу

Назва | Кількість,

шт. | Ціна за одиницю,

грн. | Сума, грн.

Мікросхеми:

ТА5711

ТА8119Р

LM7001 |

1

1

1 |

10

4

5 |

10

4

5

Транзистори:

КТ3130

КТ972А

КТ368

2SK583 |

2

1

1

1 |

2,5

1

1

1,5 |

5

1

1

1,5

Резистори безкорпусні, 0,125Вт | 29 | 0,1 | 2,9

Конденсатори безкорпусні | 25 | 0,2 | 5

Конденсатори електролітичні | 6 | 0,3 | 1,8

Фільтри:

SFE 10,7 – MA5

CDA 10,7 |

2

1 |

2,5

3 |

5

3

П’єзоелемент 7,2 МГц | 1 | 2 | 2

Варікапи BB134 | 2 | 0,9 | 1,8

Діоди LL4148 | 6 | 0,8 | 4,8

Кабель 1 метр | 1 | 1 | 1

Com-порт | 1 | 2 | 2

Аudio-порт | 1 | 1 | 1

Антена | 1 | 1 | 1

Вартість всього | 58,7

Вартість комплектуючих виробів складає:

Ском2 = 58,7 + 58,70,05 = 61,64 грн.

Ціна основних матеріалів і комплектуючих виробів проектованого приладу становить:

М2 = Сосн2 + Ском2 (5.6)

Звідси

М2 = 14,30 + 61,64 = 75,94 грн.

Основна зарплата на виробництві проектованого приладу основних робітників складає:

З2 = 75,94 = 48,6 грн.

Якщо на стадії проектування не відома інформація про місце впровадження приладу у виробництво, то дані про значення коефіцієнтів і можна визначити з літератури для підприємств, що спеціалізуються на випуску певних видів приладів і пристроїв. Значення цехових і загальнозаводських витрат відповідно становить = 101%, = 111%.

Згідно формули (5.4) виробнича собівартість проектованого приладу становить:

Спр2 = 75,94 + 48,6 (1+(101+111)/100) = 227, 57 грн.

Повна собівартість приладу, необхідна для визначення економії на витратах виробництва, визначається згідно формули:

Сп2 = Спр2 (1+) (5.7)

де Q велечина поза виробничих витрат підприємства.

Враховуючи, що місце впровадження приладу невідоме, використаймо табличне значення Q = 4%.

Сп2 = 227,57 (1+ ) = 236,67 грн.

5.2.2 Визначення економічного ефекту

Економічний ефект в умовах виробництва визначається за формулою:

Еп = Ц1 – Ц2 (5.8)

де Ц1 і Ц2 – оптова ціна аналога і проектованого приладу, грн.

Ціна проектованого приладу:

Ц2 = Сп2 (1+ ) (5.9)

де П2 – величина економічного прибутку від нового приладу, прийнята в розмірі 12%.

Для визначення економічного ефекту визначимо оптову ціну проектованого приладу:

Ц2 = 236,67 (1+ ) = 265,07 грн.

Оскільки відома тільки повна собівартість приладу – зарубіжного аналога, то його оптову ціну можна визначити за формулою:

Ц1 = Сп1 (1+ ) (5.10)

де П1 – величина прибутку приладу аналога;

Сп1 – повно собівартість аналога, відомо Сп1 = 295 грн.

Звідси:

Ц1 = 295 (1+) = 330,4 грн.

Отже, економічний ефект становить:

Еп = 330,4 – 265,07 = 65,33 грн.

5.3.2 Розрахунок лімітної ціни

Лімітна ціна – максимальна оптова ціна проектованого приладу, яка з одного боку, відповідає техніко-економічним параметрам, спроектованого приладу і відображає покращення його споживчих якостей, а з іншого боку зацікавлює споживача приладу у його використанні.

Виходячи з вище наведених значень, однією з умов економічної ефективності проектованого приладу буде співвідношення:

Ц2<Цл (5.11)

де Цл – лімітна ціна проектованого приладу, грн.

Лімітна ціна приладу визначається за формулою:

Цл = Спmaz + Пн (5.12)

де Спmaz – максимальний розмір повної собівартості приладу, грн;

Пн – нормативний прибуток (приймається в межах 12% повної собівартості), грн.

Максимальний розмір повної собівартості проектованого приладу визначається з виразу:

Спmaz = 0,85 Сп1 Сп2 ПЯ (5.13)

де 0,85 – прийнятий на рівні нормативного коефіцієнту відносно здешевлення продукції, який гарантує зниження оптових цін на одиницю кінцевого корисного ефекту;

ПЯ – комплексний показник якості проектованого приладу, ПЯ = 1,88.

Згідно формули (5.13)

Спmaz = 0,85 236, 67 1,88 = 378,2 грн.

тоді

Цл = 378,2 + 378,2 0,12 = 423,58 грн.

Використовуючи критерій (5.11), можна зробити висновок, що спроектований прилад є економічно ефективним.

5.3 Визначення експлуатаційних параметрів проектованого приладу

Визначимо експлуатаційні параметри які помінялись у проектованого приладу у порівнянні з існуючим аналогом.

Термін служби – це сумарне напрацювання приладу від початку експлуатації, до її припинення обумовленого зносом або старінням.

Розрахунок термінів служби вирахуємо за амортизаційним терміном. Заново спроектований прилад не має значного збільшення терміну експлуатації, тобто термін експлуатації необхідний тільки для визначення економії витрат на експлуатацію, тому величина його може бути визначена на основі норм амортизації.

Сума річних амортизаційних відрахувань знаходиться за формулою:

А = (Ф + Сд – О)/Тс (5.14)

де Ф – початкова вартість приладу, і дорівнює 265,07 грн.;

Сд – вартість демонтажу, дорівнює 1 грн.;

О – залишкова ліквідаційна вартість, дорівнює 50 грн.;

Тс – термін експлуатації приладу, років.

Практично сума амортизаційних відрахувань, яка повинна дорівнювати приведеній величині А, визначається за нормою амортизаційних відрахувань:

Н = 100% (5.15)

Звідки

А = (5.16)

Норма амортизації нараховується тільки з розрахунку на повне відновлення проектованого приладу. Норма амортизації на капітальний ремонт в даний час не використовується. Надалі Н слід розуміти як норму амортизаційних відрахувань на повне відновлення проектованого приладу, %.

(5.17)

Значення терміну служби:

Тс = (5.18)

Звідси отримаємо:

Тс = (5.19)

Позначимо

ТВ = (5.20)

де ТВ – термін служби