Тоді:

Тс = ТВ + ТВ (5.21)

В даному випадку вибирається норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення для інших вимірювальних і регулюючих приладів і пристроїв, Н = 12%.

Згідно з формули 5.20 обчислюємо:

ТВ = = 8,33 року

Підставивши у формулу (5.21) відповідні значення знаходимо:

Тс = 8,33 + 8,33= 8,33 + 0,031 - 1,57 = 6.79 року.

5.4 Визначення якості економічного ефекту в умовах експлуатації спроектованого приладу

Органічно–економічні умови експлуатації описуються і для приладу аналога у прийнятій області застосування. Знання організаційно-економічних умов експлуатації є необхідним для визначення складу економічних витрат за рахунок яких можливе досягнення економічного ефекту.

Для цього необхідно:

1. Мати чітку уяву про процес, в якому застосовується прилад (перервний чи не перервний) якими операціями і стадіями він характеризується, особливості протікання процесу;

2. Знати виконувані функції і місце приладу у цьому процесі (в яких операціях – технологічних, контролюючих, транспортних і на якій стадії беруть участь);

4. Проаналізувати вплив приладу на економічну ефективність процесу.

Останню обставину можна проілюструвати на наступному прикладі.

Якщо виробничий процес неперервний, використання в ньому приладів пов’язане не тільки з витратами на ремонт цих приладів, але й з утриманням підмінного фонду приладів для забезпечення неперервності процесу. Час ремонту приладу в цьому випадку впливатиме на величину підмінного фонду – чим більше триває ремонт, тим більше необхідно приладів що замінюються.

Для неперервного процесу простоювання приладу можуть знижувати ефективний фонд робочого процесу, а значить знижувати його продуктивність. Тоді для підтримання продуктивності на попередньому рівні необхідними є певні заходи, здійснення яких як правило тягне за собою додаткові витрати. Очевидно, що склад витрат в обох випадках буде різним. Оскільки прилад проектувався для підвищення продуктивності в порівнянні з приладом аналогом, то визначення річного економічного ефекту будемо проводити при збільшенні продуктивності спроектованого приладу.

Продуктивність приладу – це кількість робочих дій, які можна виконати з допомогою даного приладу за одиницю часу. При цьому входять всі затрати, які пов’язані з виконанням цієї робочої дії від початку до одержання остаточного результату.

Річний економічний ефект в результаті збільшення продуктивності спроектованого приладу визначається за формулою:

Ее.р = Ез.р + Еа.р + Ер.р + Еен.р + Еу.р (5.22)

де Ез.р – річний економічний ефект від економії зарплати;

Еа.р – річний економічний ефект за амортизацією;

Ер.р – річний економічний ефект за ремонтами;

Еен.р – річний економічний ефект за енергією;

Еу.р – річний економічний ефект за умовно-постійними витратами.

Продуктивність, тобто кількість дій за рік складає:

П1 = (5.23)

П2 = (5.24)

де Т1, Т2 – час дії приладу аналога і проектованого приладу, відповідно с.

Ф – дійсний річний фонд часу протягом якого виконуються вказані дії.

Отже

П1 = = 43636363 одиниць

П2 = = 87272727 одиниць

Річний економічний ефект від економії зарплати становить:

Ез.р = (Т1 ) (1 – Кз) П2 (5.25)

де Сг – годинні ставки операторів які зайняті в технологічних операціях, Сг = 0,5 грн;

Кз – коефіцієнт доплат і нарахувань органом соціального страхування, Кз = 0,375.

Отримаємо:

Ез.р = (0,00066)(1 – 0,375) 87272727 = 240 грн.

Річний економічний ефект за амортизацією:

Еа.р = () Нв (5.26)

де К1, К2 – вартість системи в якій використано аналог і проектований прилад, К1=330,4 грн., К2 = 265,07 грн.; Нв = 12%.

Еа.р = = 47,48 грн.

Річний економічний ефект за ремонтами:

Ер.р = ()П2 (5.27)

де Ср.сер1 і Ср.сер2 – середньорічні витрати на ремонт відповідно приладу аналогу і спроектованого приладу, грн.

Ср.сер = Срj/Тс (5.28)

де Срj – ціна ремонтів даного приладу за весь період експлуатації, грн.;

Тс – термін служби приладу, Тс1 = 5 років.

Звідси

Ср.сер1 = = 40 грн.

Ср.сер2 = = 23,56 грн.

Підставивши в формулу (5.27) числові значення, отримаємо:

Ер.р = ()87272727 = 56,44 грн.

Річний економічний ефект за енергією:

Еен.р = (Т1 ) а П2 (5.29)

де М1 і М2 – потужність яка споживається в технологічному процесі, де використаний прилад аналог і спроектований пристрій, кВт, М1 = 0,006 кВт, М2 = 0,0015 кВт;

а – тариф за один кВт/год, а = 0,16 грн.

Звідси

Еен.р = (0,00066) 0,16 87272727 = 0,13 грн.

Річний економічний ефект за умовно-постійними витратами:

Еу.р = ()П2 (5.30)

де Ру – річна сума умовно-постійних витрат, Ру = 53 грн.

Еу.р = ()87272727 = 53 грн.

Підсумувавши відповідні значення отримаємо:

Ее.р = 240 + 47,48 + 56,44 + 0,13 + 53 = 397,05 грн.

Сумарний економічний ефект від впровадження приладу становить:

Е = Ееп + Ее.р (5.31)

Згідно цієї формули:

Е = 65,33 + 397,05 = 462,38 грн.

Обчислимо термін окупності капіталовкладень за формулою:

Т = К/Ep. (5.32)

Оскільки сума капітальних витрат складає 236,67 грн визначимо:

Т = 236,67/462,38 = 0,51 року

Наведені вище розрахунки підтверджують доцільність застосування приладу в процесі приймання радіосигналів, як з технологічної так і з економічної точки зору.

В ході здійснення даного економічного обгрунтування ми опиралися на:

1) порівняльний аналіз показників якості спроектованого приладу та його аналогів;

2) визначення собівартості і ціни нашого приладу;

3) обчислені економічні ефекти в умовах виготовлення і експлуатації;

4) оціночні значення терміну служби приладу, витрат на його ремонт та експлуатацію.

Було обґрунтовано техніко-економічну доцільність впровадження і застосування спроектованого приладу, та зокрема його використання замість приладу аналогу.