бурової на відстань, що дорівнює висоті вишки плюс 10 м. Біля гальма лебідки повинні знаходитись двоє працюючих бурильників або буровий майстер та інженер або майстер по складних роботах, які керують роботами по ліквідації аварій.
При використанні нафтових ванн необхідно приймати заходи пожежної безпеки заборонити куріння та розведення вогню на місці роботи, встановлювати на глушники вихлопних труб іскрогасники та виводити вихлопні труби на висоту не менше 2 м від платформи агрегата. :
При використанні кислотних ванн необхідно пам'ятати, що пари соляної кислоти подразнююче діють на органи дихання та шлунок. Часто кислота викликає опіки шкіри. Для запобігання її шкідливої дії робітники забезпечуються спецодягом, гумовими чоботами, фартухами, рукавицями та окулярами, а також респіраторами. На місці використання кислоти повинен бути запас води для промивання працюючих у випадку опіків.
Крім того, при використанні нафтових і кислотних ванн необхідно приймати заходи проти виникнення відкритих фонтанів, для чого в бурильній колоні перед заливочною головкою встановлюють зворотній клапан.
Звільнення прихопленої бурильної колони шляхом торпедування необхідно проводити тільки в денний час. Інші роботи під час торпедування забороняються. Радіус небезпечної зони становить 100 м. Під час спуску торпеди робочим забороняється знаходитись між лебідкою та устям свердловини для запобігання травмування рухомим кабелем.
Швидкість підйому з свердловини невикористаних торпед не повинна перевищувати 1 км/год. Перед видаленням їх з свердловин з температурою на вибої вище 100 °С торпеди на протязі 0,5 год слід залишати на глибині не менше 50 м від устя свердловини для охолодження. При використанні для звільнення колони домкратів необхідно дотримуватись таких правил:
- насос домкрата встановлюють за межами бурової;
- домкрати міцно зв'язують між собою та розміщують на стальних плитах., для запобігання ковзання використовують прокладки;
- насос з'єднують з домкратами трубками високого тиску, які попередньо опресовують на півторакратний тиск, що виникає при максимально допустимому зусиллі на домкрат;
- на насос встановлюють манометр,
- не допускається різке зниження тиску при швидкому відгвинчуванні пробки.
При виникненні відкритого нафтогазового фонтану бурова бригада повинна виконати наступне:
1. Припинити всі роботи в загальній зоні та швидко покинути зону, якщо це загрожує життю;
2. Зупинити двигуни внутрішнього згорання,
3. Відключити силові та освітлювальні лінії, які можуть опинитись в загазованій зоні; якщо загазування навколо свердловини відбувається швидко, необхідно відключити електромережу і в сусідніх зонах;
4. Загасити технічні та побутові пічки біля фонтану;
5. На території , що може стати загазованою припинити використання сталевого інструменту, куріння, проведення зварювальних та інших робіт, пов'язаних з відкритим вогнем та іскроутворенням;
6. Прийняти заходи до відключення всіх сусідніх об'єктів, які можуть опинитись в небезпечній зоні;
7 Заборонити рух транспорту на території, що прилягає до фонтану;
8. З метою попередження спалаху фонтану необхідно почати зволоження фонтануючого струменя та металоконструкцій, що з ним контактують, максимальною кількістю води;
9. Закрити превентори, якщо це не підсилить аварії;
10. Викликати підрозділ для ліквідації відкритих фонтанів.
При нафтовому фонтані навколо свердловини формують обвалувуння
для запобігання розливу нафти. За межами загазованої зони споруджують котлован, який трубами з'єднують з обвалованою частиною. .
Рис 3.1-Відведення нафти з зони фонтану:
1) гідравлічний затвор; 2) земляний котлован; 3) свердловина.
Методи гасіння пожеж фонтанів.
Допоміжні методи гасіння фонтанів:
1) Відбір нафти і газу з метою пониження їхнього тиску, а також закачування води через пробурені похилі свердловини з максимальним наближенням до вибою.
2) Закидування устя мішками з піском та відведення нафти по грубах.
3) Використання металічних ковпаків, металічних та залізобетонних плит, засипка землею.
Використання водяних струменів.
Використовують для гасіння малопотужних фонтанів з компактними струменями газу або нафти. При гасінні використовують лафетні та ручні водяні стволи, які розташовують у два яруси.
Рисунок 3.2- Гасіння пожежі водяними струменями.
1. Полум'я займає весь струмінь фонтану.
2. На фонтан спрямовані струмені води, нижче яких горіння припинилось.
3. Піднімаючи одночасно струмені вгору, відривають полум'я.
Використання вибуху заряду вибухової речовини.
Використовують для гасіння потужних фонтанів, а також фонтанів з роздрібненими струменями нафти або газу. Вибух створюють біля загаслої частини струменя ( між устям та полум'ям) , яка створюється водяними струменями. Повітряна хвиля, що утворюється під час вибуху розриває струмінь фонтана, відбувається короткочасне припинення надходження газу і нафти з свердловини і відрив полум'я.
Використання автомобілів газоводявого гасіння (АГВТ-100).
Використовують при наявності щільнозабудованої ділянки навколо фонтану. Принцип гасіння заснований на розбавленні газового потоку фонтану компонентами вогнегасячого струменя, утвореного сумішшю відпрацьованих газів турбореактивного двигуна (40%) і роздрібленї до дрібнодисперсного стану води (60%).
Подача заряду ВР до устя свердловини здійснюється двома способами залежно від потужності фонтану та ситуації, що склалася:
1) по стальному тросу, перекинутому через блоки та підвішаному на спеціальних опорах (щоглах);
2) За допомогою візка по рейках, прокладених до устя свердловини.
Рисунок 3.3 - Схема подачі заряда по рейках:
1) заряд; 2) водяні стволи; 3) лебідка.
Визначення небезпечних зон при ліквідації фонтанів.
В загальному випадку при ліквідації фонтанів можна виділити такі небезпечні зони: зона підвищеного акустичного навантаження; вибухонебезпечна зона теплового випромінювання; зона підвищеного вмісту газу.