“Аналіз використання паливно-енергетичних ресурсів на теплових електростанціях”

Енергетика України на порозі третього тисячоліття потребує якісних та кількісних змін. Реалізація таких змін – це задача не тільки технологічного переозброєння та структурних перетворень в паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) держави, але й розуміння і фахівцями, й усіма громадянами, що проблема сталого розвитку енергетики – це частина нового світогляду суспільства на взаємовідносини Людини та Природи.

Виправдались передбачення початку XX століття великого українського вченого Вернадського В. М., який був впевнений, що людина перетвориться в основну геологоутворюючу силу планети, а людство стоїть на порозі нової епохи – ноосфери – гармонійного співжиття Природи та Людини.

Слід врахувати, що сталий розвиток – це такий розвиток, який задовольняє потреби теперішнього часу, але не ставить під загрозу спроможність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби. Згідно з рішенням конференції в Ріо-де-Женейро (червень 1992 року) сталий розвиток є соціально-економічним процесом, що забезпечує “ високу якість довкілля та здорову економіку для всіх народів світу”.

Замість моделі кількісного розвитку ПЕК України, якій ми слідували впродовж багатьох десятків років, ми маємо перейти на принципи сталого розвитку енергетики, на який переходять сьогодні розвинуті країни світу. Альтернативи цьому шляху зараз немає.

В Україні потрібно зробити необхідні кроки на випередження та побудувати нову досконалу енергетику XXI століття. Позитивним є вже те, що незважаючи на все ще надзвичайно тяжкий економічний та технічний стан, енергетика продемонструвала достатньо ефективну за даних важких умов роботу. ПЕК регулярно постачає енергоносії (на жаль, не завжди оплачувані) для всіх галузей економіки, в тому числі для експортних галузей (металургія, хімічна промисловість, сільське господарство та ін.). в рахунок оплати транзитних газопроводів Україна отримала близько 30 млрд. м3 газу. В усіх галузях енергетики проведені певні структурні реформи з упровадженням ринкових відносин.

Може, найбільш важливим досягненням енергетики всієї економіки нашої країни в минулому році було зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів (на 2 %) при зростанні валового внутрішнього продукту. Завдяки цьому суттєво, приблизно на 8 %, знизилась енергоємність валового внутрішнього продукту.

Важливим елементом щодо побудови нової досконалої енергетики слід виділити подію, яка відбулася у 2001 році. 27 лютого президент України на пропозицію вчених Національної академії наук України прийняв рішення “Про розробку Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та подальшу перспективу”. Це було надзвичайно важливе і своєчасне рішення. Розпочатий позитивний розвиток економіки країни потребує чіткої політики та обґрунтованої стратегії розвитку такого системоутворюючого базового комплексу, яким є паливно-енергетичний комплекс.

Стратегія потрібна, бо всі ми знаємо про вкрай незадовільний стан ПЕК і добре розуміємо, що в перспективі необхідна докорінна його трансформація, по суті, створення нової енергетики країни, яка відповідає не вже минулому для розвинутих країн індустріальному суспільству ( а для нас ще сьогоднішньому і до того ж кризовому), а новому сучасному постіндустріальному суспільству, яке перейшло на шлях сталого розвитку. І вирішуючи цю грандіозну задачу створення нової енергетики, ми не можемо робити помилки і промахи, що можуть призвести до тупикових напрямків розвитку, до неефективних рішень, а тим більше до катастроф, подібних Чорнобилю.

Тому розробка Енергетичної стратегії – завдання надзвичайної ваги, складності і відповідальності, на виконання якого потрібно покласти всі наші можливості, всі наші зусилля.

Ми маємо на сьогодні низку невирішених проблем в енергетиці. Ця низка, на жаль, дуже велика, може занадто велика.

Це і досягнення стабільного, надійного енергозбереження, і суттєве підвищення енергоефективності галузі і модернізація та реконструкція її інфраструктури, і структурна перебудова всього комплексу і забезпечення використання джерел енергії та технологій, що зменшують вплив на довкілля, і подальше реформування галузі у відповідності з умовами ринкової економіки, і диверсифікації джерел паливно-енергетичних ресурсів, і підвищення енергетичної безпеки держави.

Крім того, слід зазначити, що паливно-енергетичний комплекс розвивається не у вакуумі. Він потребує сприятливого середовища – політичного, економічного, соціального, науково-технічного. Для створення такого середовища треба забезпечити певні умови, і ми також повинні докласти до цього своїх зусиль.

Передусім в країні має бути достатньо сильна державна влада, в тому числі в галузі енергетики. Для цього, як мінімум, має бути певна постійність цієї влади.

По-друге, в країні треба створити розвинене громадянське суспільство, яке сформулює вимоги до енергетики і забезпечить створення гуманітарної енергетики, енергетики в інтересах людини сьогодні і в інтересах прийдешніх поколінь.

По-третє, в країні необхідно, якнайшвидше побудувати ефективну конкурентоспроможну економіку, засновану на досконалих ринкових відносинах. Необхідно остаточно вийти з кризи, подолати її наслідки і забезпечити високі темпи економічного зростання (як мінімум 5 % на рік). Розвиток енергетики при цьому повинен постійно забезпечувати зростаючі потреби економіки країни, бути її локомотивом.

Наступною умовою стабільного розвитку енергетики в сьогоднішніх умовах є розвиток ефективного міжнародного співробітництва. Ми бачимо наглядно, в тому числі на прикладі подій 11 вересня в США, до яких грандіозних політичних і економічних наслідків як позитивних, так і негативних може призвести глобалізація.

На жаль, чи на радість, глобалізація чи не найбільше захопила енергетичну галузь. І хоча, наша енергетика не має суттєвого впливу на світові енергетичні процеси, проте світові енергетичні відносини мають дуже суттєвий вплив на нашу країну. Цей вплив пов’язаний з унікальним геополітичним та географічним положенням країни та пов’язану з цим роль України як значного транспортера паливно-енергетичних ресурсів, недостатнім забезпеченням країни власними природними паливними ресурсами та пов’язаним з цим