було виведено на планову потужність 5 енергоблоків Ладижинської ТЕС, що на Вінниччині. Це також є досить важливим для зменшення газозалежності нашої країни, оскільки дана ТЕС використовує вітчизняне вугілля. Слід відмітити, що два роки тому Ладижинська ТЕС переживала кризовий період, коли працював лише один блок, та й той не на повну потужність. Крім того, в результаті впровадження у 2005 році маловитратних заходів було досягнуто зменшення питомих витрат палива приблизно на 0,8 – 1,2 % від спалюваного вугілля на обстежуваних енергоблоках, що адекватно сприяє також зменшенню викидів на 50 – 70 тис. т. СО2 на рік. Вартість впроваджених заходів становила 220 тис. грн. Окупність проекту становить приблизно 3-5 місяців. Енергозберігаючий ефект від впровадження заходів становить 15-20 тис. т. у.п. на рік.
Без вдосконалення устаткування на теплових електростанціях не можливо зберегти генеруючі потужності. Тому робиться все, аби перейти на планову реконструкцію і модернізацію обладнання. Зокрема, слід відмітити, що цього року планується завершити розпочату кілька років тому реконструкцію блока №4 на Запорізькій ТЕС. До речі, ця станція завдяки турботі про постійне удосконалення виробництва досягає найкращих у ВАТ “Дніпроенерго” показників. Запорізька ТЕС є чи не найбільшою у Європі. Зовсім недавно завершено переведення всіх блоків на газ. Раніше блоки 300 МВт були розраховані лише на спалення вугілля. Тепер можна використовувати і газ. Поки що через нестачу останнього блоки працюють на вугіллі, та завдяки впровадженню нової системи поліпшилось спалювання палива, а отже, і підвищився виробіток. В 2004 році на блоці №1 цієї станції впроваджено вібродіагностику турбогенератора, стала до ладу азотно-киснева станція, яка повністю забезпечує потреби станції. На блоці №4 йде реконструкція. Вже оновлена пилосистема, замінені поверхні нагрівачів новими конвективними високого і низького тиску, замінені частини турбіни, йде робота по відновленню газових щільностей котлонагрівачів.
Окрему увагу слід приділити використанню паливно-енергетичних ресурсів на Бурштинській ТЕС. Адже ця електростанція знаходить на території Івано-Франківської області і вносить значний вклад в обласний бюджет. Бурштинська ТЕС проектувалась для енергозабезпечення Західних областей України, а також передачі електроенергії на експорт в енергосистему “Мир”. В даний час в режимі радіальної передачі електроенергії ведеться поставка в енергосистеми Словаччина, Чехії, Угорщини в розмірі 400—580 Мвт.
Робота БуТЕС в виділеному районі енергосистеми “Західенерго” являє собою паралельну роботу з енергосистемами Словаччини, Чехії, Угорщини, Польщі та інших держав (енергосистеми CENTREL, UCPTE) з енергозабезпеченням споживачів Закарпатської, частини Львівської і Івано-Франківської областей з перетоком електроенергії на експорт.
Одним з показників, який характеризує діяльність підприємства з якісної сторони є питомі витрати палива на 1кВт год електроенергії. Слід відмітити, що з 2002 року по 2004 рік вони з кожним роком збільшувались: в 2002 році – 413 г/кВт год, в 2003 році – 414,6 г/кВт год, в 2004 році – 417,3 г/кВт год. Основною причиною такого явища є зростання температури відхідних газів через знос скляних трубок, забивання кубів ТПП-1 і 2 золою, а також підвищення присосів в топки котлів. Не менш важливу роль відіграє те, що спалюється низькосортне вугілля, на яке котлоагрегати не розраховані, старінням обладнання, яке фактично відпрацювало свій розрахунковий ресурс! Це пов’язано з тим, що раніше БуТЕС працювала в базовому режимі, тобто не приймала значної участі в регулюванні частоти і активної потужності енергосистеми, а зараз – в маневровому режимі, тобто відбувається різка зміна навантаження на блоки і їх зупинка. А кожний додатковий пуск блоку – це непродуктивні витрати палива.
Щодо використання паливно-енергетичних ресурсів на Бурштинській ТЕС, то можна відмітити, що основну частку протягом аналізованого періоду (2001-2005 роки) займає вугілля. І якщо в 2002-2004 роках частка газу збільшувалась, то в 2005 році знову спостерігаємо, що зростає використання вугілля. Це насамперед пов’язано з тим, що збільшуються ціни на газ.
На Бурштинській ТЕС протягом 2004-2005 років було розроблено і впроваджено новітні високоефективні технології:
Впровадження асинхронізованих турбогенераторів потужністю 200 МВт., які ще й досі є єдиними в світі;
Вперше в Україні впроваджено розімкнені системи пилеприготування;
Впроваджено подачу до пальників пилу високої концентрації;
Впроваджено “пілотний” проект електрофільтра українського виробництва.
Слід зазначити, що Бурштинська ТЕС має унікальну можливість переходити на поступове використання то газу, то вугілля. Це є досить важливим, оскільки це зменшує залежність електростанції від енергоносіїв, зокрема газу, і дозволяє використовувати ті ресурси, які є наявними у ТЕС.
Використання паливно-енергетичних ресурсів на Бурштинській ТЕС подаємо в таблиці 3. Графічно структуру і використання паливно-енергетичних ресурсів зобразимо відповідно на рисунку 3 і 4.
Таблиця 3 – Використання паливно-енергетичних ресурсів на Бурштинській ТЕС за 2001-2005 роки |
Вугілля, тонн | Газ, тис. м3 | Мазут, тонн | Всього
2001 | 2177135 | 69321,74 | 3783 | 2250239,74
2002 | 2445068 | 479229,99 | 1739,9 | 2926037,89
2003 | 3312847 | 659944,37 | 1542,8 | 3974334,17
2004 | 2820426 | 1187684,9 | 4046,5 | 4012157,4
2005 | 3199881 | 1065677,64 | 5378 | 4270936,64
Рисунок 3 – Структура паливно-енергетичних ресурсів
на Бурштинській ТЕС
Рисунок 4 – Використання паливно-енергетичних ресурсів
на Бурштинській ТЕС
Було розроблено програми, спрямовані на забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів на 2006 рік і підприємствам запропоновано наступні заходи:
I. Розробка Програми розвитку ТЕС і теплоелектроцентралей (ТЕЦ), яка полягатиме у наступному:
Переорієнтація розвитку ТЕС на максимальне використання вітчизняного палива.
Введення нових потужностей ТЕС.
Розроблення і впровадження ресурсозберігаючого вітчизняного обладнання, нових ефективних технологій підготовки та спалювання вугілля.
Проведення реконструкцій електростанцій на основі нових високоефективних та екологічно чистих технологій.
Вдосконалення заходів з підготовки обладнання