Уо = У Si Уі /У Si мм, (1.15)

де Хі, Уі – відповідні координати центрів електричних навантажень споживачів.

Кут, який займає активна і реактивна потужність в колі відповідного споживача визначається за виразом

р = Рі /Рі+Qі • 360°; (1.16)

Q = 360°-р, (1.17)

де Рі - значення активної потужності;

Qі – значення реактивної потужності.

Таблиця 1.4 – Картограма електричних навантажень

№

п/п | Х, м | Y, м | Рр, кВт | р, град. | Q , град. | R, см

1

2

3

4

5

6

7 | 10

2

10

2

3

6

9 | 10

10

16,5

16,5

5

5

5 | 567

567

1440

1440

224,383

224,383

224,383 | 116

116

116

116

120,5

120,5

120,5 | 244

244

244

244

239,5

239,5

239,5 | 6,3

6,3

9,6

9,6

3,8

3,8

3,8

2 Вибір схем електропостачання

2.1 Вибір схеми зовнішнього електропостачання

На підприємстві БуТЕС енергорозподіл здійснюється на напрузі 6 кВ, в переважній більшості електропостачання здійснюється кабельними лініями.

Внутрішньоцехові електричні мережі виконують за радіальною схемою, так як електричні навантаження розміщенні на певній відстані і вони потребують безперервного живлення. Радіальна мережа в цьому плані є найбільш надійною.

Схему будують за ступінчастим принципом. Використовують одноступеневу схему, так як розподілення потужності і територія є порівняно невеликими. Одноступінчасту радіальну схему використовують також для живлення крупних зосереджених навантажень ( димососи ) безпосередньо від центра живлення (на шинах РП-6кВ) та на шинах підстанції. Дрібні електроспоживачі живлять від силових збірок.

Живлення ТП проводиться від двох різних шин за схемою блок-трансформатор-лінія з глухим приєднанням трансформаторів на високій стороні, від різних джерел, так як є обладнання, яке відноситься до першої і другої категорій надійності електропостачання. Ці радіальні лінії працюють кожна на свою секцію 0,4 кВ, при відключенні однієї з них навантаження автоматично переходить на іншу секцію.

При виборі раціональної напруги розподільчої мережі враховується техніко-економічне порівняння. Найбільш техніко-економічним для живлення силових і освітлювальних електроприймачів буде використання напруги 380/220В. Ця напруга дозволяє через один трансформатор живити і силове, і освітлювальне навантаження.

Використовувати напругу нище 42 В (36 чи 24 В) є недоцільним, так як приміщення не є особливо електронебезпечними.

Електроспоживачі відносяться до І-ї і ІІ-ї категорії електро-постачання, це означає що для нашого випадку ми можемо вико-ристати радіальну або магістральну схему розподілу електро-енергії, вона буде залежати від розташування трансформаторних підстанцій, електроприймачів, та кількості трансформаторів, які живлять електроприймачі. Вибір схеми постачання здійснюємо по техніко - економічному порівняні варіантів.

Враховуючи високі вимоги до електропостачання, неве-ликі відстані від електроприймачів до центра живлення та категорію приміщення вибираємо радіальну схему живлення цехових електроприймачів. В даній схемі основні найбільш відповідальні електроприймачі заживлюємо від РП 0,4 кВ ТП.

Величина номінальної напруги суттєво впливає на техніко - економічні показники електричної мережі. Так, наприклад, при підвищенні номінальної напруги лінії зменшуються втрати потужності, збільшується пропускна здатність мережі, але при цьому збільшується капітальні вкладення на її спорудження.

Враховуючи те, що основне електрообладнання розраховане на напругу живлення 380/220 В низьковольтну мережу виконуємо трифазною чотирьохпровідною напругою 380/220 В.

Вибір перерізу кабельної лінії, що живить РП проводиться за методом економічної густини струму.

Розрахунковий струм в режимі максимальних навантажень

Sм

Ір = –––––––– , А, (2.1)

2 v 3 Uном

де Sм – повна потужність на розрахунковому рівні, кВА.

Ір = 711,231/2v3 • 6 = 41,1 А .

Переріз кабельної лінії

Fек = Ір /j ек мм2, (2.2)

де j ек – економічна густина струму; j ек = 1,2 А/мм2 (6,с.266)

Fек = 41,1/1,2 = 34,3 мм2

Вибираємо кабель марки АСБГ-6 кВ з перерізом 3х35 мм2 (3, с.401) з алюмінієвими жилами.

Вибраний кабель перевіряється за умовою допустимого нагрівання в післяаварійному режимі.

Іав ? Ідоп, (2.3)

де Іав – струм в після аварійному режимі;

Іав = 2 • Ір = 2 •41,1 = 82,2 А;

Ідоп – допустимий струм кабеля, А.

Ідоп = Ідоп табл • К1 • К2 = 120 • 1,25 •0,84 = 126 А;

де К1 – коефіцієнт допустимого перевантаження; К1=1,25 (6,с.585)

К2 – поправочний коефіцієнт, який враховує кількість табелів у траншеї;К2=0,84 (3,с.408).

Іав = 82,2 А < Ідоп = 126 А.

Отже, вибраний кабель проходить за умовами допустимого нагрівання. Тому для живлення шин РП приймається два кабелі марки АСБГ-6 кВ 3х35 мм2, які прокладаються у кабельному лотку.

Проведемо вибір поперечного перерізу кабельни ліній до електродвигунів компресорів. Для компресорів №1 і 2

Ір = 698,817/2v3 • 6 = 32,02 А .

Переріз кабельної лінії

Fек = 32,02/1,2= 26,7 мм2

Вибираємо кабель марки АСБГ-6 кВ з перерізом 3х35 мм2 (3, с.401) з алюмінієвими жилами.

Вибраний кабель перевіряється за умовою допустимого нагрівання в післяаварійному режимі.

Іав = 2 • Ір = 2 •32,02 = 64,04 А;

Ідоп = Ідоп табл • К1 • К2 = 120 • 1,0 •0,9 = 108 А;

де К1 – коефіцієнт допустимого перевантаження; К1=1,0 (6,с.585)

К2 – поправочний коефіцієнт, який враховує кількість табелів у траншеї; К2=0,9 (3,с.408).

Іав = 64,04 А < Ідоп = 108 А.

Для компресорів №3 і 4

Ір = 1774,77/2v3 • 6 = 81,32 А .

Переріз кабельної лінії

Fек = 81,32/1,2= 66,77 мм2

Вибираємо кабель марки АСБГ-6 кВ з перерізом 3х70 мм2 (3, с.401) з алюмінієвими жилами.

Вибраний кабель перевіряється за умовою допустимого нагрівання в післяаварійному режимі.

Іав = 2 • Ір = 2 •81,32 = 162,64 А;

Ідоп = Ідоп табл • К1 • К2 = 245 • 1,0 •0,9 = 220,5 А;

де К1 – коефіцієнт допустимого перевантаження; К1=1,0 (6,с.585)

К2 – поправочний коефіцієнт, який враховує кількість табелів у траншеї; К2=0,9 (3,с.408).

Іав = 162,6 А < Ідоп = 220,5 А.

2.2