Визначається потрібна кількість і потужність ламп і проводиться повний розрахунок освітлювальної мережі.

З таблиці 4-4 (8, с.97) визначається нормована освітленість даного приміщення Ен = 75Лк. Показник приміщення

А•Б 23• 63

і = ––––––––– = –––––––––––– =2,7

Нр(А+Б) 6,2(23+63)

За таблицею П-4 (7) для світильника типу ППД при і=2,7 і заданих коефіцієнтах відбиття визначається коефіцієнт використання світлового потоку Ю=0,53. Коефіцієнт запасу приймаємо Кз=1,4 (8, с.97).

В приміщені встановлюється 30 світильників і розраховується потік однієї лампи

Ен•S•Кз•Z 75•1449•1,4•1,1

Фп розр = ––––––––––– = ––––––––––––––– = 10525,75 лм,

n • Ю 30 • 0,53

де Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення; Z=1.1 (7).

За таблицею П-4 (7) для напруги 220В вибирається потужність лампи 750Вт, світловий потік якої рівний 13100лм. Тоді фактична освітленість при вибраних лампах

Фтабл 13100

Ефакт = Ен ––––––––– =75 –––––––– = 93лк

Фл розр 10525,75

Відхилення розрахункової освітленості від нормованої складає +18%, а допускається в межах від -10 до +20%.

Сумарна потужність всіх ламп встановлених в приміщенні визначається

Рвст = n • Рнл = 30 • 750 = 22500 Вт,

де Рнл –потужність кожної лампи.

Питома потужність освітлювальної установки

Рвст 22500

Рпит = ––––– = ––––––– = 15 Вт/м2

S 1449

В цеху передбачено робоче і аварійне освітлення. Живлення мережі робочого освітлення здійснюється від шин КТП кабелем марки АПВГ, які прокладуються в трубах. Мережа аварійного освітлення живиться від вводу силового розподільчого силового щитка цеху проводом АПВ, який прокладається в трубах.

Групова мережа робочого і аварійного освітлення виконується кабелем АВВБГ, який прокладається в місцях виключаючи можливість доторкання до них обслуговуючого персоналу.

Схема мережі робочого освітлення показана на малюнку 8.1. Число проводів лінії вказано рисками, довжини дільниць приведені в метрах. Січення проводів ліній визначається, виходячи з найменшого сумарного розходу провідникового матеріалу.

ОЩ

8 5 5 6 6 5 8 6 8 в

а б

5 7 6 6 6 6 7 7 5 г

30 10 5 5 5 8 6 6 6 7 д

ТП

Рисунок 2.1 - Схема освітлювальної мережі.

За даними втратами напруги визначається січення жил кабеля на дільниці а-б

Ма-б +(Мб-в+Мб-г+Мб-д)•

Fа-б = –––––––––––––––––––––––––– мм2

С • Д Uд%

де Ма-б = 0,8•30 = 24кВт•м;

Мб-в= 0,1(8•3+5•3+6•4)=6,3кВт•м;

Мб-г= 0,1(5•2+7•3+6•4)=5,5кВТ•м;

Мб-д=0,1(10+5•3+7+8+6•3)=5,8кВт•м;

– коефіцієнт приведення моментів; =1,33 (7),

С – коефіцієнт, який відповідає даному участку, С=20 (7).

24+(6,3+5,5+5,8)1,33

Fа-б = –––––––––––––––––––– = 5,26 мм2

20 • 4,5

Приймаємо найближче стандартне січення жил 6мм2. Фактична втрата напруги на а-б:

Ма-б 24

ДМа-б = –––––– = ––––– = 0,2%

С•Fа-б 20•6

Визначається розрахункова втрата інших ділянок

ДUост = ДUд – Дuа-б = 4,5 – 0,2 = 4,3%

Розраховується переріз проводів наступних ділянок.

На ділянці б-в:

Мб-в 6,3

Fб-в = –––––––– = ––––– = 0,73 мм2

С•ДUост 20•4,3

Найближче стандартне січення 2,5 мм2, тоді

Мб-в 6,3

ДUб-в = –––––– = –––––– = 0,13%

С•Fб-в 20•2,5

Загальна фактична втрата напруги від шин КТП до точки в:

ДUа-в = ДUа-б + ДUб-в = 0,2+0,13 = 0,33%,

тобто не перевищує заданої величини 4,5%.

На ділянці б-г:

Мб-г 5,5

Fб-г = ––––––– = ––––––– = 0,64 мм2

С•ДUост 20 • 4,3

Найближче стандартне січення 2,5 мм2, при цьому

Мб-г 5,5

ДUб-г = –––––– = –––––– = 0,11%

С•Fб-г 20•2,5

Фактична втрата напруги до точки г:

ДUа-г = ДUа-б + ДUб-г = 0,2+0,11= 0,31%,

що не перевищує 4,5%.

Січення проводів на ділянці б-д вибрано аналогічно, як для попередніх ділянок.

Перевірка вибраного січення по умовам допустимого нагріву. Струм в лінії а-б

Рмакс 24•103

Імакс = ––––––––– = –––––––– = 63 А

v3 • Uном v3 • 220

Допустимий струм для кабеля АПВГ-3х6 складає 65А, при цьому Імакс < Ідоп.

Вибирається струм плавкої вставки запобіжника за розрахунковим струмом лінії

Івст ? Ірозр = 63 А.

Вибирається запобіжник типу НПН-2 з плавкою вставкою

Івст=63А.

Перевіряється вибране січення жил кабеля по відношенню допустимого струму кабеля і струму плавкої вставки

Ідоп ? Кз • Івст = 0,33• 63 = 20,8 А;

де Кз – кратність допустимого струму провідника по відношенню до струму апарату; Кз=0,33 (7).

Отже, прийняте січення проводу задовольняє вимоги захисту від КЗ.

Визначається максимальний струм в лінії б-в

Рб-в 6,3•103

Іб-в = ––––––––– = ––––––– = 16,5 А

v3 •Uном v3•220

Допустимий струм для чотирьохжильного кабеля АВВБГ

Ідоп = 17А, тобто І доп > Іб-в.

При захисті групової мережі автоматичним вимикачем АЕ2046

Ірозр ? 1,15 • Іроз = 1,15 •16,5 = 19А.

Приймається номінальний струм теплового розчеплювача

Іроз = 25А.

Перевіряється вибране січення фазних проводів за умовою

Ідоп ? Кз • Ірозр = 1 • 25 = 25А

За умовою захисту приймається січення 6мм2, для якого Ідоп = 29А. Тіж самі січення приймаються на ділянках б-г і б-д.

Після розрахунків електроосвітлювальної мережі, вибирається освітлювальний щиток. Основні характеристики щитка зводяться в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 - Основні характеристики освітлювального щитка.

Тип щитка | Апарати захисту і управління

на вводі | на відходящих лініях

тип | кількість

ЩО 31 - 21 | А 3114 | АЕ -1031-11 | 6

5 Розрахунок струмів короткого замикання і вибір основного електричного обладнання

5.1 Розрахунок струмів короткого замикання

Розрахунок струмів короткого замикання здійснюємо для вибору апаратів і провідників, їх перевірки за умовами термічної і електродинамічної стійкості при к.з., а також для визначення параметрів спрацювання, перевірки чутливості та узгодження дії пристроїв релейного захисту. Для цього складаємо розрахункову схему, в якій всі елементи мережі представлені електричними опорами. При розрахунку струмів трифазних к.з. генеруючі джерела (генератори,