|
Інтервал встановлення секції обсадних труб, м |
Довжина секції, м |
Вага секції, кН |
Наростаюча вага колони, кН
від |
ДО
1 |
0,140 |
7,7 |
Д |
1800 |
1670 |
130 |
32,9 |
32,9
2 |
0,140 |
7,0 |
Д |
1670 |
1330 |
340 |
78,5 |
111,4
3 |
0,140 |
6,2 |
Д |
1330 |
0 |
1330 |
275,3 |
386,7
Розрахунок тампонування експлуатаційної колони.
Вихідні дані:
- спосіб цементування - одноступеневий;
- глибина свердловини - Н = 1800 м;
- глибина спуску проміжної колони - Нn = 850 м;
- діаметр експлуатаційної колони - dек- 0,140 м;
- діаметр проміжної колони dпк2 = 0,219 м.;
- густина промивальної рідини рпр = 1260 кг/м3;
- густина протискувальної рідини спр.р = 1260 кг/м3;
- густина цементного розчину сцр -1820 кг/м3;
- густина сухого цементного порошку сц = 3200 кг/м3;
- діаметр долота = 0,1905 м;
- коефіцієнт кавернозності Кк = 1,1;
- висота цементного стакана hст = 20 м.
Розрахунок цементування експлуатаційної колони полягає у визначенні необхідної кількості матеріалів для цементування, визначенні потреби в цементувальній техніці, встановлення режиму їх роботи, визначенні оснастки та схеми розташування цементувального обладнання.
Визначення об'єму тампонажного розчину.
Vцp = Vl + V2 + V3 (3.16)
(3,17)
В інтервалі встановлення цементного стакана товщина стінки експлуатаційної колони становить 7,7 мм.
Значить м.
(3,18)
(3,19)
Vup=0.25+15.15+13.34=28.74м3
Визначення величини водоцементного відношення
Розрахунок маси вихідних матеріалів для приготування тампонажного розчину
Маса сухого цементу
(3,21)
де kвт - коефіцієнт втрат цементу. Приймемо kвт = 1,02.
Об’єм води:
(3,22)
Розрахунок об'єму протискувальної рідини
де - коефіцієнт стисливості стискувальної рідини.
Приймемо = 1,04.
- середньоквадратичний внутрішній діаметр експлуатаційної колони.
(3,24)
Розрахунок тиску на цементувальній головці в кінці процесу цементування
Ці розрахунки вже були проведені в п. 3.5.2 і Рк=15,0МПа. За величиною тиску на цементувальній головці вибираємо цементувальний агрегат ЦА - 320М.
Вибір кількості цементувальних агрегатів та цементозмішувальних машин
n - необхідна кількість цементозмішувальних машин 2СМН - 20
(3.25)
де Мб - вмістимість бункера 2 СМН - 20; Мб = 20 т.
n = 34,4/20,00 = 2 (шт.)
- необхідна кількість цементувальних агрегатів ЦА - 320М
m = 2n+1 (3.26)
m = 2· 2 + 1 = 5 (шт.)
Розрахунок часу цементування свердловини
Тn - час підготовчих робіт; Тn = 900 с.
Отже, час цементування становить 37,3 хв.
Вибір типу бурової установки
У відповідності з глибиною свердловини, найбільшої ваги бурильної та обсадної колони в повітрі вибираємо бурову установку БУ - 75 Бр, яка має вантажопідйомність 75 т. В таблиці 3.5 приведено перелік основного бурового обладнання, його кількість.
Специфікація бурового обладнання
Таблиця 3.5.
Назва обладнання |
Од. вим. |
Характеристика |
Кіль-кість
Бурова установка |
компл. |
БУ-75Бр |
1
Вишка бурової– |
//– |
А - подібна |
1
Механізм для підйому вишки– |
//– | - |
1
Бурова лебідка– |
//– | чотирьохшвидкісна |
1
Ротор з клиновим захоплювачем– |
//– | Р-560-ШВ |
1
Насос буровий– |
//– | У8-6М |
1
Головний привід– |
//– | дизеля ІД 12Б№ 309x2 -618 кВт з турботрансформатором ТТ -560 |
2
Талева система:– |
//– | БУ-75Бр |
1
Кронблок
Гакоблок– |
//– | БУ-75Бр |
1
Вертлюг– |
//– | БУ-75Бр |
1
Стояк– |
//– | 127мм х 14мм х 18мм |
1
Редуктор– |
//– | КПП |
1
Індикатор ваги– |
//– | ПВ - 6 та інші |
1
Засоби механізації:
Автоматичний стаціонарний ключ– | //– | АКБ -ЗМ2 |
1
Пневморозкріплювач– |
//– | ПРС |
1
Маніфольд бурового насоса– |
//– | - |
1
Циркуляційна система– |
//– | - |
1
Компресори– |
//– | КТ-біКТЗ-6 |
2
Електрообладнання– |
//– | . |
1
Електроосвітлення– |
//– | - |
1
Дизель -генераторна станція |
компл. |
ТМЗ-ДЗ-104СЕ |
2
Паливомаслоустановка– |
//– | ТМУ |
1
Приймальні містки– |
//– | - |
1
В усіх випадках нафтогазопроявів як при бурінні, так і в процесі випробування свердловини, відбирати проби на аналізи. При відборі взірців керну на аналіз визначення флюїдонасичення, керн парафінувати.
Відібрані зразки порід, нафти, газу, бітумів, води направляти в центральну лабораторію на аналізи.
ЗАХОДИ 3 ОХОРОНИ НАДР.
Охорона надр в процесі буріння свердловин представляє комплекс техніко-технологічних заходів і вимог, які повинні виконуватися в процесі пошуків, розвідки і розробки родовищ корисних копалин. У відповідності до діючих законів і нормативних документів підприємства, що проводить бурові роботи, розробку родовищ, повинно організувати відомчий контроль за охороною надр, ґрунтів, поверхневих і підземних вод, атмосферою, за очищенням, нейтралізацією і ліквідацією виробничих відходів.
Контроль включає дві основні задачі:
- науково-технологічну, направлену на оцінку еколого-економічної ефективності застосованих та перспективних процесів, пристроїв, технологій і природоохоронних заходів;
постійний контроль в районі проведення бурових робіт за виконанням заходів, передбачених проектом, станом навколишнього середовища з метою виявлення джерел забруднення та їх ліквідація.
В процесі будівництва свердловин і після закінчення робіт повинні виконуватися вимоги ГОСТУ 41-00032626-00-007-97 "Спорудження розвідувальних і експлуатаційних свердловин на нафту і газ", введеного в дію 01.03.1998 року, Єдиних технічних правил при будівництві свердловин на нафту і газ, Кодексу України "Про надра", Положення "Про забезпечення дотримання вимог законодавства в галузі охорони та раціонального використання надр" від 20.09.1995 p., Положення "Про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ загальнодержавного значення" №40 від 15.03.2000 р. та інших.
Підприємство, що проводить буріння свердловин повинно розробити комплекс заходів по охороні надр, спрямованих на: якісне розкриття нафтогазоносних пластів, ізоляцію нафтогазоводоносних пластів один від одного, попередження викидів і відкритого фонтанування, грифоноутворення, встановлення раціонального режиму роботи свердловини. Для цього проектом передбачено такі заходи:
- до початку буріння мати геолого-технічний наряд;
- для захисту ґрунтових і перших вод від поверхні підземних прісних вод передбачена проходка інтервалу 0 - 25 м з використанням промивальної рідини, яка готується на основі глинопорошку без хімічних реагентів.
- гідроізоляцію пройденого інтервалу проводити спуском обсадних труб із цементацією затрубного простору до гирла свердловини;
- з метою наступної ізоляції питних підземних вод