Зміст

1. Вступна частина | стр.

1 . 1 .Обґрунтування теми. |

стр.

1.2. Охорона праці. |

стр.

2. Розрахунково-технологічна частина. |

стр.

2. 1. Основні технічні характеристики |

стр.

2. 2. Призначення генератора випробовувальних сигналів. |

стр.

2.3. Робота генератора в системі SEC AM |

стр.

2. 4. Робота генератора в системі PAL |

стр.

Висновок |

стр.

Література |

стр.

1. Вступна частина. 1.1. Обгрунтування теми.

Генератори випробувальних сигналів забезпечують контроль лінійності розгорток, центровки і чистоти кольору зображення, статичне і динамічне зведення променів кінескопу, регулювання статичного і динамічного балансу білого в зображенні. Вони дозволяють перевірити проходження сигналу через підсилювач проміжної частоти зображення і відеопідсилювача. Генератори дають можливість контролювати чіткість зображення, перевіряти роботу пристрою розпізнавання кольору, правильність матрицюювання і встановлювати „нулі" дискримінаторів каналу кольору.

1.2.Охорона праці.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і за можливості перейти на негорючу Ізоляцію. Лінії електромережі телевізійних та периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження радіоелектронної апаратури виконуються як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів і прокладається від стійки групового розподіляючого щита розподільчого пункту до розеток живлення. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється, а також не допускається підключення цих провідників на щиті до одного контактного затискача. Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідників в груповій три провідній мережі повинна бути не менша площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаженням, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типу апаратури захисту, вимогам ПВЕ (Правила встановлення електроустановок).

У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти робочих місць радіоелектронної апаратури, персональних ЕОМ, на помітному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути живлення в приміщенні крім освітлення.

Основні випадки ураження струмом:

Людина потрапляє під дію електричного струму:

- у разі випадкового дотикання до струмопровідних частин електроустановки або наближення до цих частин на неприпустимо близьку відстань;

під час виникнення в електроустановці аварійного режиму (ушкодження ізоляції, обрив проводів тощо).

Аналізуючи умови виникнення електричного кола через тіло людини, розрізняють безпосередній контакт людини зі струмопровідними частинами і опосередкований. Непрямий контакт настає під час пробою ізоляції на корпус обладнання. Найчастішим та характерним випадком дотикання людини до струмопровідних частин є однофазне дотикання.

За однофазного дотикання у мережі з глухо заземленою нейтраллю струм, що проходить через тіло людини, піде колом: фаза А - тіло людини -підлога (грунт) - заземлювач нейтралі - нейтраль (нульова точка джерела живлення).

За законом Ома:

де U фазна напруга, яка діє на людину, Rлюд - опір людини, Rп - опір підлоги, Ro - опір заземленої нейтралі.

Якщо підлога струмопровідна, то R=0. Тоді U = 220 В, Rлюд.=1000 Ом.

Враховуючи, що Ro << Rлюд, отримаємо:

Ілюд = 0,22А - 220 мА.

Таке дотикання вкрай небезпечне.

За однофазного дотикання в мережі з нейтраллю, що ізольована, струм, який проходить через тіло людини, замкнеться колом: фаза А - тіло людини - підлога (грунт) і далі повернеться до мережі (коло струму обов'язково повинно бути замкнене) через ізоляції фаз В і С, надалі струм іде колом: ізоляція фази В - фаза В - нейтраль (нульова точка) та ізоляція фази С - фаза С - нейтраль (нульова точка).

Таким чином у колі струму, що проходить через тіло людини, послідовно з ним також включені ізоляції фаз В і С.

Опір ізоляції має активну та ємнісну складові. Активний опір ізоляції із. ( Rа , Rв, rс ) характеризує ненадійність ізоляції, її здатність проводити струми, хоча і значно гірше за метали. Ємність фази Сф ( Са, Св, Сс ) відносно землі визначається геометричними розмірами уявного конденсатора, "пластинами" якого є фази і земля.

Оскільки Rа = Rв = Rс та Са = Св =Сф , повний опір ізоляції фазного проводу відносно землі дорівнюватиме:

де:

f - частота мережі ( 50 Гц). Обчислимо струм, що проходить через тіло людини:

Якщо ємністю фаз Сф знехтувати, то zіз *Rіз, тоді:

Звідси: величина струму, що проходить через тіло людини, залежить не тільки від опору людини, а й від опору ізоляції.

Під час двофазного дотикання незалежно від режиму нейтралі, людина буде під лінійною напругою мережі Uл. Звідси за законом Ома:

Якщо Uл = 380 В, то

Двофазне дотикання надзвичайно небезпечне.

Дотикання до незаземленого корпусу електроустановки, в якій фаза ( наприклад, фаза А ) замкнулась на корпус, рівнозначно дотиканню до самої фази А.

Тому аналіз і висновки для випадків однофазного дотикання, що розглянуті вище, однакові і для замикання на незаземлений корпус.

У випадку замикання фази на землю ( обрив і падіння фазного проводу на землю, замикання фази на корпус заземленого обладнання ) відбувається розтікання струму в землі ( грунті ). На поверхні землі з'являється електричний потенціал , величина якого залежить від величини струму замикання на землю Із, питомого опору грунту у зоні розтікання струму, відстані х від точки замикання А:

Такими точками є корпус обладнання, що під напругою, та частина грунту, яка знаходиться в зоні розтікання струму, на якому стоїть людина.

Напруга кроку - це різниця потенціалів між двома точками, на