.

Виконаємо перевірку міцності передачі на втому при згині. Напруження згину

,

де Y для косозубих передач приймає значення Y = 1 -=1 – 15,74/140=0,88; Y =1- для косозубих передач.

Коефіцієнт форми зубців YF визначаємо за табл.3.16 залежно від еквівалентного числа зубців з врахуванням коефіцієнта зміщення х: YF1=3,77; YF2=3,75.

Еквівалентне число зубців шестерні і колеса

; .

Визначаємо напруження згину у зубцях шестерні і колеса

МПа ;

МПа .

Міцність зубців на втому при згині забезпечена.

Перевірка міцності при короткочасних перевантаженнях.

;

;

;

.

Тут Кп =1,6 – коефіцієнт перевантаження, беремо рівним відношенню Тmax до номінального Тн, які беруться із таблиці для електродвигунів.

2.4 Проектний розрахунок валів редуктора

Проектний розрахунок виконуємо за заниженими значеннями допустимих напружень на кручення. Визначаємо діаметр d1 вихідного кінця ведучого вала за формулою

мм.

Отриманий результат округлюємо до найближчого більшого значення із стандартного ряду.

Розрахункові значення діаметрів ступенів валів під манжету і підшипник рівні (табл.7.3):

мм,

приймаємо мм.

Ведений вал.

Допустимі напруження на кручення беремо такі самі, як для ведучого валу. Визначаємо діаметр вихідного кінця вала

мм.

Приймаємо d1=40 мм.

Діаметр вала під манжету

мм ,

приймаємо мм.

Діаметр вала під підшипник приймаємо конструктивно рівним

мм.

Розрахунковий діаметр вала під колесо

мм.

Приймаємо d3=52 мм.

2.5 Підбір підшипників і ескізна компоновка редуктора

При передачі навантаження, у зоні зачеплення, циліндричної і конічної передач, діє сила, яка розкладається на колову, радіальну і осьову складові. Тому в опорах валів необхідно поставити підшипники, які здатні сприймати такі навантаження. Отже, для опор валів підбираємо кулькові радіально-упорні однорядні підшипники легкої серії. Розміри підшипників вибираємо з табл. Г.2 (додаток Г) за діаметром вала у місці встановлення підшипників.

Таблиця 2.2 – Характеристика підшипників

Умовне позначення | d | D | B | r | Вантажність, кН

Динамічна, С | Статична, Со

36207 | 35 | 72 | 17 | 2,0 | 24,0 | 18,1

36209 | 45 | 80 | 18, | 2,0 | 30,6 | 23,7

При установці кулькових радіально-упорних однорядних підшипників точки прикладання радіальних реакцій зміщуються на величину

для підшипника серії 36208

мм;

для підшипника серії 3610

мм.

Ескізна компоновка редуктора необхідна для визначення положення зубчастих коліс відносно опор, довжин ділянок валів, реакцій в опорах і розрахунку підшипників.

Компоновочне креслення виконаємо в одній проекції з вертикальним розрізом по осях валів. Викреслюємо в тонких лініях у масштабі 1:1.

На початку визначимо основні конструктивні розміри стального колеса.

Діаметр маточини

мм.

Довжина маточини

мм, приймаємо мм.

Товщина обода колеса

мм, приймаємо мм.

Товщина диску мм.

Внутрішній діаметр обода

мм.

Діаметр центрового кола

мм.

Діаметри отворів мм.

Шестірня виконується суцільною шириною b1=54 мм.

Після цього проводимо, приблизно посередині аркушу, паралельно до його короткої сторони вертикальну осьову лінію; потім дві горизонтальні лінії – осі валів на відстані аw=125мм. Викреслюємо спрощено шестірню і колесо у вигляді прямокутників, окреслюємо внутрішню стінку корпуса на відповідних відстанях А та А1 . Найменша відстань між колесом і стінкою корпуса:

з діаметральної сторони мм, приймаємо А=9мм;

з торцевої сторони А1=А=9мм.

Викреслюємо контури підшипників. Вирішуємо питання про змащування підшипників. Приймаємо, що підшипники будуть змащуватись масляним туманом, який утворюватиметься від розбризкування масла у зоні зубчастого зачеплення. Підшипники ведучого вала захистимо масловідбивними кільцями від інтенсивного розбризкування масла у зоні зачеплення. Їх товщина визначається розміром y = 2 мм.

Після цього визначаємо розміри корпуса редуктора

Товщина стінок основи корпуса і кришки:

мм,

приймаємо мм;

мм,

приймаємо мм.

Товщина верхнього фланця основи корпуса

мм.

Товщина нижнього фланця кришки

мм.

Товщина нижнього фланця основи корпуса без бобишки

мм, приймаємо 19 мм.

Товщина ребер основи корпуса

мм, приймаємо m=7 мм.

Товщина ребер кришки

мм, приймаємо m1=7мм.

Діаметр фундаментних болтів

мм, приймаємо болти М18.

Діаметр болтів біля підшипників

мм, приймаємо болти М14.

Діаметр болтів, які з’єднують корпус з кришкою

мм, приймаємо болти М10.

Діаметр гвинта, який кріпить кришку підшипника мм. Приймаємо гвинти М6.

Розміри, що визначають положення болтів d2 :

мм,

мм.

Висота бобишки під болт мм.

Діаметр отвору в гнізді мм, мм.

Діаметр фланця кришки підшипника :

мм, приймаємо мм;

мм, приймаємо мм.

Товщина ребер мм.

Продовжуємо компоновку редуктора. Конструюємо вузол ведучого вала:

шестірню виконуємо окремою деталлю і фіксуємо її на валу з одного боку потовщенням вала (бурт), а з другого боку розпірною втулкою;

між торцем підшипника і внутрішньою поверхнею стінки корпуса викреслюємо масловідбивні кільця. Кільця встановлюємо на той же діаметр, що і підшипники;

викреслюємо кришки підшипників з ущільнюючими прокладками товщиною 1 мм і болтами. Ущільнення використовуємо манжетне;

перехід від діаметра 35 мм до діаметра 28 мм виконуємо на відстані, достатній для розміщення шків так, щоб він не зачіпал головки болтів, які кріплять кришку.

Довжина ділянки вала під маточиною муфти визначається її довжиною.

Аналогічно конструюємо вузол веденого вала.

Від осьового переміщення конічна шестірня фіксується на валу притискною шайбою.

На валах використовуються призматичні шпонки з округленими торцями (ГОСТ 23360-70).

Безпосередніми замірами уточняємо довжини ділянок вала, відстань між опорами, положення зубчастих коліс.