проміжного реле, а контакти КL3.2, KL4.2 вмикають послідовно до обмоток реле YAT3, YAT4. Вимикачі відмикаються. При виникненні перевантажень спрацьовує реле максимальної дії КА7, КА8 або один із них.
Коло живлення реле часу (схема б) виконані таким чином, що незалежно від того, ще спрацьовує одне реле, чи спрацьовує одночасно два реле КА7, КА8, живлення до обмотки реле часу поступить тільки від одного протіжного трансформатора струму TL5.2 або TL6.2.
З витримкою часу замикається контакт КТ і через вказівне реле КН3 і КН4 подається живлення на обмотки проміжного реле KL3 та KL4.
Рисунок 4.2 – Схема релейного захисту ЛЕП 6 кВ
Вибір пристроїв релейного захисту ТП
Згідно завдання на курсову роботу для лінії Л3 розраховуємо два види захисту:
з допомогою запобіжника ;
з допомогою автоматичного вимикача .
5.1 Вибір запобіжника
Запобіжник вибираємо, виходячи з таких умов:
1. Uвст.ном=Uм – напруга вставки запобіжника повинна бути рівною напрузі мережі;
2. Іном ? Інорм.розр. - номінальний струм вставки запобіжника повинен бути більшим за робочий струм в нормальному режимі роботи;
3. Іном ? Іном.мах- струм вставки відстроюється від максимального довготривалого струму навантаження. kн – коефіціент надійності, величина якого залежить від характеру навантаження ( kн = 1,15);
4. Івідкл.ном > Іп , тобто номінальний струм відключення запобіжника повинен бути не меншим за періодичну складову струму короткого замикання.
Iроб.мах=259 А
Іном = 154 А;
Ік.з мах=1,49 кА.
Згідно вищенаведених вимог вибираємо запобіжник типу ПКТ-104-6-315-20-УЗ
з такими довідниковими даними:
Uном = 6 кВ;
Umax = 7,2 кВ;
Іном = 315 А;
Івідкл.ном = 20 кА.
5.2 Вибір автоматичного вимикача
Вибір автоматичних вимикачів здійснюють згідно таких умов:
Uвст.ном > Uм – номінальна напруга вимикача повинна бути не меншою за напругу мережі;
Івідкл.ном > Іп , тобто номінальний струм відключення запобіжника повинен бути не меншим за періодичну складову струму короткого замикання;
Іном > Інорм.розр – номінальний струм автоматичного вимикача повинен бути більшим за робочий довготривалий струм;
Ірозр = 1,4 · SТ4/v3· UHH =1,4·1600/v3·0,4=3233,2А.
Захист від к.з.
Іуст.к.з. = kр · kн ·Ірозр =1,12·3233,2=4041,5А.
Захист від перевантажень
Іуст.з.п. = kр ·Ірозр =1,15·3233,2=3718,18 А.
З врахуванням цих умов вибираємо автоматичний вимикач серії «Электрон» типу ЭО25С [4].
Схема пристроїв релейного захисту трансформатора ТЗ приведена на рисунку 5.1.
Рисунок 5.1 – Схема релейного захисту ТЗ
Розробка принципової схеми пристрою АПВ
На схемі рис. 6.1, представлена схема АПВ.Принцип роботи. При вимкненні вимикача з будь-якої причини внаслідок замикання його доповненого контакту Q.1 спрацьовує реле положення вимикача KQT і замикає свій контакт KQT.1 в колі пуску АПВ. Якщо вимкнення виникло не від ключа управління SA, то він залишається в положенні „ввімкнено”, а його контакт SA.1 замкнутий. Таким чином фіксується невідповідність положення ключа управління і вимикача, яке необхідне для пуску реле часу KT. Його контакт KT.1 розмикається без витримки часу, вмикає резистор, забезпечуючи термічну стійкість реле, а контакт KT.2 з заданою витримкою часу під’єднює обмотку KL1.2 проміжного реле до конденсатора С1. Внаслідок розряду конденсатора реле KL1 спрацьовує і замикає контакт KL1.1 в колі контактора ввімкнення вимикача, в яке ввімкнена послідовна обмотка KL1.1 реле. Вона утримує реле KL1 в збудженому стані до повного ввімкнення вимикача. При успішному АПВ вимикач залишається у ввімкненому стані. Дія пристрою АПВ фіксується вказівним реле KH.
Схема готова до нового пуску після заряду конденсатора С1. Час заряду приймається tАПВ2=20 с. При цьому забезпечується однократність дії пристрою АПВ, так як конденсатор заряджається тільки при ввімкненому вимикачі. Ввімкнення вимикача при неуспішному АПВ не проходить.
В схему пристрою АПВ ввімкнено двообмоткове реле блокування з сповільненим повтором tв.р.=0,3..0,4 с. Сповільнення досягається закорочуванням послідовної обмотки KBS.2 реле його замикаючим контактом KBS.3. Реле застосовується для запобігання багаторазових ввімкнень вимикача при пошкодженнях в оперативних колах, наприклад, при зварюванні контакту KL1.1. В таких випадках при першій дії на відмикання реле KBS спрацьовує і стримується контактом KBS.1 в колі обмотки KBS.1, а його контакт KBS.2 розмикає коло контактора KM електромагніта ввімкнення YAC вимикача.
Рисунок 6.1 – Принципова схема пристрою АПВ
7 Складання монтажної схеми релейного захисту лінії
Все електротехнічне обладнання станції або підстанції розбивається на монтажні одиниці. Під монтажною одиницею розуміють сукупність обладнання, апаратури, приладів, кабелів і проводів, які відносяться до одного пристрою. Монтажними одиницями є: генератор, трансформатор, лінія, секційний вимикач, а також пристрої захисту, автоматики сигналізації контролю, які є загальними для декількох монтажних одиниць.
Монтажним одиницям присвоюються скорочені умовні позначення – марку, наприклад, трансформатор №3-3Т.
В комплект монтажних схем однієї монтажної одиниці входять:
Схема панелі керування з компоновкою апаратури і рядом затискачів;
Схема панелі захисту з компоновакою апаратури і рядом затискачів;
Схема панелі автоматики з компоновакою апаратури і рядом затискачів;
Схема панелі комутації комірок вимикачів з приводами;
Схема кабельних звґязків і відповідні ряди затискачів.
Деякі вказівки по маркуванню:
Маркування призначене для позначення провідників в електричній схемі і для характеристики функціонального призначення;
Для позначення кіл застосовується цифрова (арабська) і у випадку необхідності з літерною приставкою;
Ділянки кіл нумеруються незалежно від номерації затискачів апарату і його умовного позначення. Допускається немаркування кола всередині комплектних виробів заводського виготовлення;
Ділянки кіл, розділені контактами апаратів, котушками реле, обмотками машин, опорами, конденсаторами тощо, рахуються різними ділянками і повинні мати різні марки;
Ділянки кіл, що сходяться в одному вузлі схеми, повинні мати однакову марку;
Марки кіл проставляються над ділянками провідників;
Всі кола одної монтажної одиниці повинні мати різні марки;
Маркування аналогічних кіл однакових монтажних одиниць повинна, як правило, виконуватися однаково;
Маркування кіл постійного струму повинно виконуватись з врахуванням їх полярності: ділянки кіл додатньої полярності – непарними числами, відґємні – парними;
Всі проміжні кола