Підвищений рівень шуму викликає труднощі у розпізнаванні кольорових сигналів, знижує швидкість сприйняття, гостроту зору, зорову адаптацію, порушує сприйняття візуальної інформації, знижує спроможність швидко і чітко виконувати координовані дії, зменшує на 5-10% продуктивність праці. Тривалий вплив підвищеного рівня шуму з рівнем звукового тиску 90 Дб знижує продуктивність праці на 30-60Медичні обстеження інженерів-системотехніків показали, що крім зниження продуктивності праці високі рівні шуму призводять до стомлення, погіршення слуху. Крім того, при загальній дії підвищений рівень шуму викликає порушення ритму серцевої діяльності, зміну кров'яного тиску, погіршення органів дихання.

Частина енергії, що сприймається оком як світло, називається світловим потоком F [люмен]. Сила світла (I) – визначається як відношення світлового потоку до тілесного кута, у котрому рівномірно поширюється цей світловий потік. Вимірюється сила світла в канделах ([Кд]=[лм] /[срад]). Освітленість (E) - поверхнева щільність світлового потоку, люкс [лк]: , де S - площа [м ].

Штучне освітлення виробничих помешкань буває:

- загальне;

- комбіноване;

- аварійне.

Крім штучного в помешканні є також природне освітлення з вікон.

5.3 Розрахунок освітленості виробничого приміщення

Для освітлення приміщення в якому обробляються дані, використовується змішане освітлення, тобто суміш природного та штучного освітлення.

Природнє освітлення – створюється через вікна в зовнішніх стінах будівлі.

Розрахунок бокового природнього освітлення для виробничого приміщення, дані якого казані у таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 – Дані виробничого приміщення

Пояс світлового клімату | Розряд зорової роботи | Розмір приміщення

(АВ)мІ | Висота від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна,

| Середній коефіцієнт відбиття,

ІІІ | V | 14*7 | 4,0 | 0,5

Керуючись таблицею СНиП-ІІ-4-79, визначаємо нормоване значення коефіцієнта природної освітленості для ІІІ класу світлового клімату.

КПО: = 1,5% [СНиП ІІ-4-79, табл1. ст.5]

Оскільки за умовою задачі у нас ІІІ пояс світлового клімату, то перерахунок робити не треба.

Визначаємо величини відношення глибини приміщення В до висоти від рівня поверхні до верху вікна , і довжини приміщення А до його глибини В.

; =;

За таблицею 26 СНиП-ІІ-4-79 [стор.34] визначаємо значення світлової характеристики світлових прийомів:

=13

Визначаємо за таблицею 30 СНиП ІІ-4-79 значення коефіцієнта r1, враховує підвищення КПО, завдяки світлу відбитому від поверхонь приміщення. Розрахункову точку розмістити на віддалі 1м від стіни приміщення, протилежної стінки світлових пройомів.

Відстань розрахункової точки до зовнішньої стіни:

з табл.30 СНиП ІІ-4-79

стор.36 для:

; при =0,5 і =2

r1=1,5

Визначаємо площу світлових пройомів необхідну для забезпечення нормованого значення

в розрахунковій точці , за формулою:

, де

- площа підлоги приміщення, ;

- світлова характеристика вікна;

- нормоване значення КПО;

- коефіцієнт запасу ();

- коефіцієнт, що враховує затемнення вікон, протилежними будівлями,

приймаємо ;

- загальний коефіцієнт світлопропускання світлових променів, приймаємо;

- коефіцієнт, що враховує відбиття світла від поверхонь приміщення;

По розрахунковій площі світлових прийомів визначаємо їх розмір і число при висоті вікна 2,5 м і ширині 1,7 м.

Площа вікна:

Число вікон: вікон .

При розміщенні вікон тільки на одній стороні (довшій) при сумарній довжині всіх вікон:

( що значно більше А=14м) необхідно вірно розрахувати кількість вікон і відповідно висоту цих вікон. Число вікон буде:

вікон;

тоді необхідна висота вікон:

.

Отже, приймаємо, що кількість вікон буде 8 штук з розмірами м.

Зобразимо схему розміщення вікон і розрахункові точки у виробничому приміщенні

5.4 Забезпечення безпеки під час роботи

Обхідник лінійний під час виконання робіт на трасі трубопроводу повинен мати:

запас їжі та питної води;

засоби захисту;

засоби для надання долікарняної допомоги;

засоби зв'язку з диспетчером;

попереджувальні i заборонні знаки;

бланки попереджень i протоколів про порушення "Правил охорони магістральних трубопроводів".

При плануванні та організації робочого місця для обробки даних згідно інженерної психології та санітарних норм, розробка робочого місця проводиться у відповідності до правил конструювання.

Робоче місце розміщується у зручному місці. Місця розміщення обладнання вибирають в залежності від функціональних вимог.

2. Органи управління встановлюються в легкодоступній центральній зоні, щоб кожний з них достатньо відокремлювався, був зручний при використанні, правильно розташований відносно приладу, на показники якого він впливає.

3. Монітор комп’ютера орієнтують так, щоби кількість бліків була

мінімальна, а відстань до очей оператора оптимальна.

4. Колір тих ділянок робочих місць, де зосереджена вся увага оператора, грає велику роль в забезпеченні надійності роботи. Кольори забарвлення приладів, органів управління та фон панелі слід підібрати спокійними, щоб не відбувалося подразнення очей оператора. Для створення світлового комфорту для оператора необхідно використовувати природнє освітлення завдяки сонячним промінням.

Перелік посилань на джерела

1.Говорков В.А. Электрические и магнитные поля. М., „Энергия”, 1968

2.Шалыт С.С. – В кн.: Электропроводность полупроводников. Вып.1,2.Л.,Изд-во ЛДНТП, 1956

3. Разин Г.И., Щелкин А.П. Безконтактное измерение электрических токов М., Атомиздат, 1974, 160с.

4.Григорович К.К. Безконтактнй метод измерения токов в подземнх газопроводах.- №2.- 1982.- С. 16-18.

5.Никольский В.В. Теория электромагнитного поля.-М.: Высшая школа.-1961.- 368 с.

6.Гарнетт Ф. Электронные устройства для локации заглубленных газопроводов// Нефть газ и нафтехимия за рубежом.- №5.- 1983.- С. 85-86.

7.Скрицкий Р.Р. Безконтактный мегнитометрический метод измерения токов на подземных газопроводах// Коррозия и защита.- №1.- 1970.- С. 24-26.

8.Джала Р.М. Електромагнітне поле підземного газопроводу// Протикорозійний захист газопроводів і споруд та методи контолю «КТС-99».- Львів: Фізико-механічний інтститут ім. Г.В. Карпенка НАН України.- 1999.- С. 70-79.

9.Максименко О.П. Безконтактне вимірювання координат і струмів інженерних комунікацій. Автореферат дисертації. Львів, НАН України, ФМІ ім. Г.В. Карпенка, 1998.

10. Стрілецький Ю.Й. Оцінка похибок пристрою для дистанційного визначення струму в підземних газопроводах електромагнітним методом. //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. Серія "Технічна