по табло обчислювача.
6. Перемиканням тумблера SA2 повернути схему до вихідного стану.
7. Основну зведену похибку обчислювача при перетворенні і вимірюванні
вхідних сигналів від перетворювачів температури у відсотках, визначають по формулі
де tД – діапазон вимірювань перетворювача температури газу, оС;
tД = 100 оС;
n – номер вимірювального каналу температури газу.
8. Результати вимірювань та розрахунків занести в протокол по формі додатку Д.
Результати повірки вважаються задовільними, якщо найбільше із обчислених значень основної зведеноїпохибки обчислювача при перетворенні і вимірюванні вхідних сигналів від перетворювачів температури газу гt не перевищує ± 0,05 %.
7. Визначення основної абсолютної похибки обчислювача при вимірюванні часу
1. Приєднати частотомір до контактів 10, 18 з’єднувача ДАТЧИКИ (контакт 10 з’єднати з “загальним” частотоміра).
2. Виконати послідовно 5 вимірів періоду ТВ, слідування сигналів годинника реального часу. Рекомендований час усереднення 10 с.
3. Основну похибку обчислювача при вимірюванні часу Dt в с за 24 год, визначають по формулі
де Тв – вимірюваний період слідування сигналів годинника реального часу, мс;
ТЕ – еталонний період слідування сигналів годинника реального часу, мс;
ТЕ = 1000 мс.
tд – тривалість доби, с;
tд = 86400 с.
4. Результати вимірювань та розрахунків занести в протокол по формі додатку Д.
Результати повірки вважаються задовільними, якщо найбільше із обчислених значень основної абсолютної похибки обчислювача при вимірюванні часу Dt не перевищує ±3 с за 24 год.
8. Визначення основної відносної похибки обчислювача при перетворенні вхідних сигналів та обчисленні об’ємної витрати і об’єму газу.
1. Викликати на табло обчислювача покази об’єму газу по першому газопроводу.
2. Встановити імітаторами датчиків значення вхідних сигналів обчислювача (згідно таблиць Г1-Г3) такими, що відповідають тесту 1 таблиці 8.
3. Вивести обчислювач в тестовий режим обчислення об’ємної витрати і об’єму газу згідно цього керівництва.
4. Після завершення тесту (закінчення обчислення об’єму газу) записати обчислені покази об’ємної витрати QO і об’єму газу VO з табло обчислювача .
5. Повторити перевірку згідно методики 8.2, 8.3 встановивши розрахункові параметри відповідно тестів 2, 3 таблиці 8.
6. Перемикачами SA1, SA2 приєднати імітатори датчиків до каналів вимірювання тиску Р2 та температури t2, а магазини опору відповідно до каналів вимірювання тиску Р1 та температури t1.
7. Повторити перевірку згідно методики пп. 8.2, 8.3 встановивши розрахункові параметри відповідно тестів 4, 5, 6 таблиці 8.
8. Основну відносну похибку обчислювача при перетворенні і вимірюванні вхідних сигналів та обчисленні об’ємної витрати газу у відсотках, визначають по формулі
де VР – розрахункове значення об’єму газу, м3.
Результати повірки вважаються задовільними, якщо найбільше із обчислених значень основної відносної похибки обчислювача при перетворенні вхідних сигналів та обчисленні об’єму газу не перевищує ±0,2 %.
9. Оформлення результатів повірки
1 Обчислювач ,що пройшов повірку і задовольняє вимогам цієї методики, визнається придатним для експлуатації.
На пломби обчислювача наноситься відтиск тавра повірника, в паспорті вказується результат та дата повірки.
Запис в паспорті повинен бути підтверджений відтиском тавра повірника.
2. Обчислювач, що не відповідає вимогам цієї методики в обіг не допускається. Тавро попередньої повірки на пломбах обчислювача гаситься а в паспорт вноситься відповідний запис про непридатність.
Розрахунок похибок ІВК
При розробці вимірювальних каналів необхідно враховуються похибки всіх його складових.
В склад ІВК входять: перетворювач-коректор “Флоукор”, датчики тиску, термоперетворювач опору, блоки живлення( БЖ2 – акумулятор), пристрій обробки і відображення інформації ЕОМ.
Найбільшу похибку у вимірювальний канал вносить первинний вимірювальний перетворювач, тому основна похибка ІВК буде визначатися в основному похибками датчиків.
Похибки складових вимірювальних каналів:
похибка пертворення сигналів термопар і термометрів опору в уніфікований сигнал т=0,4%;
2) основна зведена похибка обчислювача при перетворенні і вимірюванні вхідних сигналів від перетворювачів температури гt = ± 0,05 %
3) основна зведена похибка обчислювача при перетворенні і вимірюванні вхідних сигналів від перетворювачів тиску гР= 0,25%;
4) найбільше із обчислених значень основної абсолютної похибки обчислювача при вимірюванні часу Dt не перевищує ±3 с за 24 год.
Таким чином, похибка каналу вимірювання температури рівна:
Т=(t2 + гt 2)1/2= 0,403 %,
Загальна похибка ІВК в цілому буде складатися із похибок всіх елементів і блоків, які входять до його складу.
Найбільше із обчислених значень основної відносної похибки обчислювача при перетворенні вхідних сигналів та обчисленні об’єму газу не повинно перевищувати ±0,2 %.
Висновки
В ході виконання курсового проекту розроблено багато контурний інформаційно-вимірювальний комплекс призначений для вимірювання витрати газу на основі роботи звужуючих пристроїв, на базі регулюючої моделі “Флоукор”. Розроблено алгоритмічну структуру та схему зовнішніх з’єднань, ознайомлено з структурою комплексу і його складових елементів, для даного комплексу. Проведено метрологічний аналіз ІВК, - обчислені похибки передачі та представлення інформації задовільняють поставленим вимогам.
При проведенні загального аналізу роботи комплексу, необхідно відмітити, що ефективність комплексу дуже велика і використання обчислюючого комплексу “Флоукор” доцільне не тільки в лабораторних умовах, але й побуті.
Список використаних джерел
1.СТП 02070855-02-98.Стандарт підприємства. Курсовий і дипломний
проекти. Вимоги до змісту та оформлення, ІФДТУНГ, 1998, - 76с.
2. МВ ИГАЦ-161-97. Метрологічні вказівки для використання для курсової роботи. Частина 1. Методика синтезу мікропроцесорних систем керування на мікроконтролерах з бібліотекою алгоритмів або системою мікрокоманд. ІФДТУНГ, 1997, - 143с.
3. МВ ИГАЦ – 308-98. Методичні вказівки для виконання курсової роботи. Частина ІІІ.І. Програмно-технічні комплекси для синтезу розподілених АСК та автоматизованих інформаційно-вимірювальних систем (ПТК Реміконт Р-130), ІФДТУНГ, 1998, - 76с.
4.Клюєв А.С. Товарнов А.Т. Наладка систем автоматического регулирования котлоагрегатов. – М: Энергия, 1970,- 278с.
5. Контролери малоканальні мікропроцесорні Реміконти Р-130. Технічний опис ГИДЖ 2.339.000 ТО; Івано-Франківськ; спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації, 2000 – 637с.
6. Чеховський С.А. Математичне моделювання фізичних процесів. Навчальний посібник. –Івано-Франківськ: