(С2Н5SH). Він має наступні властивості: межа запалювання пари в повітрі 2,8 – 18,2% по об’єму, відноситься до 2-го класу небезпеки, гранично допустима концентрація в повітрі робочої зони по санітарних нормах – 1 мг/м3, температура запалення в повітрі 2990С.
Меркаптани в малих концентраціях викликають головний біль та нудоту, а у великих – діють на центральну нервову систему викликаючи судороги, параліч та смерть від зупинки дихання.
Метанол – отруйна речовина (метиловий спирт). Не має кольору, прозорий. По запаху та смаку нагадує винний (етиловий) спирт. Має наступні показники: щільність 0,791 кг/см3,температура кипіння – 64,70С, гранично допустима концентрація в повітрі робочої зони 5 мг/м3. Сильно отруйна речовина, що діє на нервову та судинну системи. Внаслідок отруєння можливе серйозне пошкодження організму. В організм попадає через дихання і навіть через непошкоджену шкіру. Прийом всередину 5-10 г метанолу викликає важке отруєння, а 30 г – смертельна доза.
Окис вуглецю (СО, чадний газ) – утворюється при неповному згоранні різноманітних речовин.. дуже отруйний. Гранично допустима концентрація в виробничих приміщеннях – 20 мг/м3.
Шум – звук високого тиску, інтенсивності та частоти, який заважає прийняттю корисних сигналів. Буває механічного та аеродинамічного походження. Негативно впливає на весь організм в цілому, і в першу чергу на центральну нервову та серцево-судинну системи.
Вібрація – процес поширення механічних коливань в твердому тілі. Коливання з частотою до 20 Гц сприймається організмом як вібрація, а вище зазначеного параметра як вібрація та звук водночас. Коливання, поширюючись по конструкціях призводять до їх руйнування та шкідливо діють на стан здоров’я людини.
7.2 Виробнича санітарія
В умовах виробництва при здійсненні технологічних процесів транспортування газу та інших виробничих процесів можливе виділення у навколишнє повітря шкідливих вуглеводневих газів і парів, утворення шуму, вібрації, підвищеної чи зниженої температури, вологості.
Ці фактори можуть зустрічатися як окремо так і в різноманітних поєднаннях і, якщо їх не усунути, в певних умовах можуть несприятливо впливати на організм людини.
До основних факторів, що впливають на умови праці робітників відносяться:
мікроклімат на виробництві;
загазованість та запиленість повітря робочої зони;
освітленість;
шум;
вібрація.
Санітарними нормами передбачаються гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Ці концентрації є максимально разовими і в межах робочого часу (зміни) не можуть викликати у працюючих захворювання чи інших відхилень в стані здоров'я.
Виробничі приміщення КС мають влаштування для провітрювання, фрамуги у вікнах, які обладнані пристроями для легкого та швидкого відчинення та зачинення вікон.
В приміщеннях, де в результаті технологічного процесу може виділятися газ, пара конденсату та інші шкідливі речовини влаштовано два виходи в протилежних сторонах. В таких приміщеннях усі двері та вікна відкриваються назовні, щоб дозволити у випадку небезпеки, персоналу покинути приміщення з максимальною швидкістю. Також, в цих приміщеннях встановлено систему контролю за вмістом шкідливих газів в повітрі робочої зони. Проходи, виходи, тамбури, площадки сходів – не дозволяється захаращуватись будь-якими предметами, матеріалами та обладнанням.
Санітарно-побутові приміщення розташовані в прибудовах до основних виробничих будівель, і в окремо побудованих будівлях.
До складу санітарно-побутових приміщень і влаштувань входять гардеробні, вмивальні та душові, вбиральні, приміщення для сушки та знегажування спецодягу, приміщення для особистої гігієни жінок, пункти харчування, приміщення для паління, кімнати для обігріву працюючих, водопостачання питної води. В санітарно-побутових приміщеннях підтримується певна температура та відносна вологість повітря, що регламентується певними санітарними нормами.
7.3 Виробниче освітлення
Правильне освітлення робочої зони полегшує працю робітників, знижує втомленість, підвищує продуктивність праці, знижує небезпеку виробничого травматизму. Однією з важливіших умов безпечної та безаварійної роботи в газовій промисловості – є спостереження за показниками контрольно-вимірювальних приладів, механізмів, апаратури, запобіжними влаштуваннями, газопроводами, що не можливо без достатнього освітлення.
В якості освітлювальних приладів використовують світильники і прожектори. Типи їх вибирають в залежності від площі об’єкту, який освітлюється, ступеня освітлення, що вимагається, місця встановлення. При влаштуванні електричного освітлення особливу увагу треба уділяти щоб світильники та часті їх, які яскраво світяться не попадали в поле зору працюючих.
В приміщеннях КС застосовуються світильники в вибухобезпечному виконанні з лампами накалювання.
Аварійне освітлення, застосоване на виробничих об’єктах розраховане на напругу електричного струму 12 В.
7.4 Питна вода
Вода для пиття повинна бути безпечна в епідемічному відношенні,
нешкідлива по хімічному складу і мати сприятливі органолептичні властивості, тобто склад води повинен включати певні хімічні речовини не більше дозволених норм. Вода не повинна мати у собі живі організми, що можна бачити неозброєним оком і не повинна мати на поверхні плівку.
Джерелом водопостачання на КС є підземні води. По хімічному складу вода відповідає стандарту. На майданчику КС питна вода обеззаражується бактерицидною установкою. Для безпосередньої подачі води на майданчик КС свердловини обладнано занурюваними насосами.
7.5 Основи пожежо- та вибухобезпеки
Небезпека виникнення пожежі на підприємствах газової промисловості визначається перш за все фізико-хімічними властивостями природного газу, який видобувається, транспортується і використовується в процесі виробництва.
Ступінь пожежної безпеки залежить також від особливостей технологічного процесу виробництва. Для підприємств газової промисловості характерна наявність горючих газів в технологічних апаратах, обладнанні і системі трубопроводів; застосування високих робочих температур і відкритого вогню, вогненебезпечними речовинами.
Процес горіння являє собою хімічну реакцію з’єднання речовини з окислювачем, яка протікає в газовій фазі та супроводжується виділенням тепла та світла. Для виникнення та протікання процесу горіння необхідна горюча речовина, яка може бути в твердому, рідкому та газоподібному стані, кисень, який знаходиться в атмосферному повітрі чи в чистому вигляді, а також джерело запалення, яке має відповідну температуру та запас теплоти. Джерелом