частини пиловловлювача газ та масляний туман поступають у верхню його частину, а звідти в жалюзійний сепараційний пристрій, в якій відбираються дрібнозернисті домішки. Очищений газ виходить через патрубок. Забруднене мастило видаляється з піддона через дренажну трубку. Повна очистка пиловловлювача відбувається 3 – 4 рази за рік через люк-лаз. Кількість залитого мастила в пиловловлювач діаметром 2400 мм. не перевищує 1,5 – 2 м3 [7].
Пропускна здатність масляного пиловловлювача може бути розрахована за формулою
,
де Q - максимальна пропускна здібність при стандартних умовах, м3 /доба;
D - внутрішній діаметр пиловловлювача, м;
P - тиск газу, МПа;
р та r - густина змочуваної рідини та газу за робочих умов, кг/м3;
T - температура , К.
Щоб забезпечити нормальну роботу пиловловлювачів, необхідно підтримувати сталий рівень мастила. Пропускна здатність вертикальних масляних пиловловлювачів при заданому тиску обмежується швидкістю потоку газу в контактних трубах, яка не має перевищувати 1-3 м/с.
Перевага вертикального масляного пиловловлювача в порівнянні з горизонтальним пиловловлювачем полягає у високому ступені очистки (загальний коефіцієнт очистки сягає 97 – 98 % ). Недоліками його є велика металоємність, наявність рідини та її винесення (допускається не більше 25 г на 1000 м3 газу ), великий гідравлічний опір ( 0,35 – 0,5 кгс/см2 ), відчутність до змін рівня рідини та ін..
2.3 Апарати повітряного охолодження газу
Система повітряного охолодження газу призначена для охолодження технологічного газу і підтримки його температури на виході з КС в заданих параметрах (500С50С). Система складається з наступних основних елементів:
АПО, які включають до себе теплообмінники, електропровідні вентилятори і несучі конструкції з площадками та східцями для обслуговування;
трубопроводи з запірною арматурою;
системи управління та регулювання.
На КС Ужгород встановлено дві групи апаратів повітряного охолодження по 14 і 8 агрегатів.
Робочий тиск – 56 кг/см2;
Поверхня охолодження – одно пучкова – 9930 м2;
Вентилятор – 4,3 м з кутом лопаток, що регулюється;
Потужність електродвигуна – 37 кВт.
В кожному блоці АПО знаходиться теплообмінник з оребреними трубками, вхідні та вихідні колектори прямокутного перерізу, а також двома
шестилопатевими вентиляторами, розташованими поперек пучка. Частота обертання вентилятора, постійна – 220 об/хв.
Кожний з вентиляторів приводиться в рух електродвигуном, потужністю 37 кВт. Частота його обертання 1500 об/хв., напруга стуму – 380В. Приводні вузли вентилятора встановлені під пучками теплообмінників, а вентилятори – під ними. Привод вентиляторів – ремінний. Для кожної КС поставляється пересувна платформа для технічного обслуговування АПО.
Колектори теплообмінників сконструйовані так, що кожну трубу пучка можна чистити, глушити, або заміняти без розбирання всього теплообмінника. На вході та виході АПО встановлено ручні крани, за допомогою яких можна відключати любий блок. Технологічний газ із колектору нагнітання КС надходить в колектори груп АПО газу, де розподіляється по блоках і проходить через пучки теплообмінників. За допомогою вентиляторів через пучки знизу вверх продувається повітря, яке охолоджує газ, що проходить всередині трубок.
2.4 Система підготовки паливного, пускового, робочого,
інструментального та пілотного газів.
Система призначена для забезпечення газотурбінних установок пусковим та паливним газом, а також для забезпечення компресорної станції робочим, інструментальним та пілотним газом.
Система підготовки паливного, пускового, робочого, інструментального і пілотного газу складається з наступних основних блоків:
блок підготовки пускового і паливного газу;
підігрівачі паливного газу;
блок осушення імпульсного газу.
Блок підготовки пускового і паливного газу включає в себе наступні вузли:
сепаратор для відділення пилу та рідини;
колектору пускового та паливного газу з запірною арматурою;
системи регулювання температури газу;
пристрій регулювання тиску пускового і паливного газів;
пневматичний захисний пристрій, управляючий кульовими кранами на колекторах паливного та пускового газів;
сигнальний релейний блок;
системи дистанційного управління кульовими кранами, установленими перед турбоагрегатами на лініях пускового та паливного газів.
Підігрівачі паливного і пускового газів мають наступні вузли:
ванна з теплообмінником;
фільтр;
регулятор тиску;
запобіжний клапан;
запобіжно-запірний клапан;
запобіжний клапан запалювального пальника;
пристрій температурної сигналізації;
регулятор температури водяної ванни.
Блок осушення імпульсного газу складається з наступних вузлів:
резервуари з осушувачем;
фільтри грубої очистки з реле високого тиску на фільтрі;
фільтри тонкої очистки з реле високого перепаду тиску на фільтрі;
контрольно-вимірюючи пристрої;
соленоїдні клапани;
вибухозахищені корпуси, в яких знаходяться автоматично керовані установки осушення;
електрошафа установки.
Газ надходить в блок із нагнітаючого або всмоктую чого колектору КС. Спочатку газ подається в сепаратори, де він очищається від рідини і механічних домішок. Із сепаратора потік газу надходить в підігрівач паливного та пускового газу. На виході з підігрівача газ надходить на вузол заміру витрати газу. Після вимірного пристрою, газовий потік направляється в пристрій для
редукування паливного і пускового газу. На виході із блоку підготовки на колекторах пускового і паливного газу встановлено відсічні кульові крани. При закритті відсічних кранів відкриваються крани на продув очних лініях і газ виводиться з колектору. Із сепаратору газовий потік надходить до підігрівача паливного газу. В якості палива для головного пальника підігрівача використовується частина газу, який надходить на підігрів. Проходячи через теплообмінник газ нагрівається до заданої температури. Після підігрівача газ, який призначений для пальника, надходить на фільтр і після очищення надходить на регулятор тиску.
Блок осушення має два паралельних ланцюги осушення робочого газу. Кожний ланцюг забезпечує повну необхідність станції робочим газом. Один ланцюг знаходиться в роботі, інший в резерві. Схема потоку газу в кожному ланцюзі однакова. Під час осушення сушильний агент поглинає вологу з газу, що забезпечує зниження точки роси до –450С, при робочому тиску 45 кг/см2. Регенерація осушувача виконується шляхом підігріву і пропуску через нього висушеного газу. Підігрівання виконується за рахунок вмонтованих підігрівачів, при цьому адсорбована волога випаровується.
Регулювання температури підігрівачів під час регенераційної фази виконується за допомогою електронно-контактних термометрів.
Система імпульсного