101,68 | 101,68 | 101,68
Масова доля СО2 | 0,028 | 0,027 | 0,027 | 0,027 | 0,027
Масова доля Н2О | 0,022 | 0,022 | 0,022 | 0,022 | 0,022
Масова доля О2 | 0,189 | 0,190 | 0,190 | 0,190 | 0,190
Масова доля N2 | 0,761 | 0,761 | 0,761 | 0,761 | 0,761
Сума: | 1,000 | 1,000 | 1,000 | 1,000 | 1,000
Тепл.продук.згор.(суміші), кДж/кг К | 1,084 | 1,083 | 1,083 | 1,083 | 1,083
Молекулярна маса продуктів згоряння | 28,75
Газова стала продуктів згоряння | 289,25
Степінь стиску ГТ | 4,604
Перше набл.тепл.прод згор.,кДж/кг К | 1,083 | 1,12 | 1,12 | 1,12 | 1,117229
Темпер.на виході ідеальн.турбіни., оС | 340,92 | 348,57 | 348,57 | 348,57 | 348,57
Проміжні дані | 990,92 | 990,92 | 990,92 | 990,92 | 990,92
Проміжні дані | 760329,9 | 760329,9 | 760329,9 | 760329,9 | 760329,9332
Середня теплоємність продукті згорання в інтервалі температур t3-t4, Дж/кг К
для СО2 | 1168,85 | 1168,85 | 1168,85 | 1168,85 | 1168,85
для Н2О | 2050,73 | 2050,73 | 2050,73 | 2050,73 | 2050,73
для О2 | 1049,67 | 1049,67 | 1049,67 | 1049,67 | 1049,67
для N2 | 1105,61 | 1105,61 | 1105,61 | 1105,61 | 1105,61
Теплоємність суміші, Дж/кг К | 1117,23 | 1117,23 | 1117,23 | 1117,23 | 1117,23
Енергетичні показники ГТУ
Температура продуктів згорання на виході ГТ при політропному розшир.,оC | 354,6
Питома робота ГТ, Дж/кг | 336763
Питома ефективна робота ГТ, Дж/кг | 330027
Питома ефективна робота ОК, Дж/кг | 233465
Масова витрата повітря в ОК, кг/с | 122,1
Масова витрата паливного газу, кг/с | 1,201
Ефективний к.к.д. ГТУ | 0,2137
Питома витрата паливного газу,кг/кВт год | 0,367
Питома витрата тепла, кДж/кВт год | 16843,5
Коефіцієнт потужності ГТУ | 0,293
6.3 Розрахунок робочих параметрів нагнітачів
Об’ємну продуктивність при параметрах на вході в нагнітач Q, м3/хв, необхідно обчислювати за формулою
, (6.40)
де QK – продуктивність відцентрового нагнітача, млн. м3/добу (при 293,15 К і 0,1013 МПа);
ZBC, РВС, ТВС – відповідно коефіцієнт стисливості, абсолютний тиск (МПа) і температура (К) газу на вході в нагнітач.
Потужність N, кВт, яка споживається нагнітачем, визначається за формулою:
, (6.41)
де Ni – внутрішня потужність нагнітача, яка визначається за приведеними характеристиками нагнітачів;
0,95 – коефіцієнт, який враховує допуски і технічний стан нагнітача;
М – механічний коефіцієнт корисної дії нагнітача і редуктора (якщо є ), для газотурбінних ГПА приймається за його паспортними даними, для електропривідних ГПА приймається рівним 0,96.
При відсутності зведених характеристик нагнітача допускається наближене розрахункове визначення внутрішньої потужності нагнітача, кВт, за формулою
, (6.42)
де – степінь підвищення тиску в нагнітачі;
– політропний ККД нагнітача, який приймається рівним 0,8 при відсутності даних.
Степінь підвищення тиску знаходиться з виразу
.
Розрахунок робочих параметрів відцентрових нагнітачів виконується за їх зведеними характеристиками, які дозволяють врахувати відхилення параметрів газу на вході нагнітача, а саме ZBC, R, ТВС від їх зведених значень ZЗВ, RЗВ, ТЗВ, які вказані на характеристиках. Тут R – газова стала компримованого газу, кДж/(кгК), яка визначається за формулою
, (6.43)
Величина відносної густини газу за повітрям приймається відповідно до вихідних даних для розрахункового складу газу.
При розрахунку робочих параметрів відцентрових нагнітачів використовуються наступні зведені характеристики.–
характеристика відцентрового нагнітача у формі залежності ступеня стиску , політропічного ККД ПОЛ і зведеної відносної внутрішньої потужності
; (6.44) –
від приведеної об’ємної продуктивності QЗВ = QnH / n, м3/хв, при різних значеннях зведених відносних обертів
; (6.45)–
характеристики окремого відцентрового нагнітача і груп з двох і трьох послідовно ввімкнених нагнітачів у формі залежностей ступеня стиску і зведеної внутрішньої потужності
; (6.46)
– від зведеної продуктивності
млн. м3/ добу; (6.47)
– тиску на вході при різних значеннях зведених відносних обертів
; (6.48) –
характеристика окремого відцентрового нагнітача в формі залежності підвищення температури газу в нагнітачі tН (TН) від його зведеної об’ємної продуктивності для різних значень зведених відносних обертів
. (6.49)
Тут – густина газу при умовах на вході в нагнітач, кг/м3.
При розрахунках за груповими зведеними характеристиками значення NiЗВ слід визначати для останнього нагнітача в групі.
Параметри роботи нагнітачів при тиску на вході, який відрізняється від номінального значення, слід знаходити з допомогою ліній постійної зведеної об’ємної продуктивності , які нанесені на полях зведених характеристик.
Розрахунок робочих параметрів відцентрових нагнітачів необхідно виконувати в наступному порядку:
визначення зведених значень заданих параметрів;
визначення робочих точок КС на зведених характеристиках розрахункового елемента (нагнітач або група послідовно з’єднаних нагнітачів, які працюють);
визначення зведених значень параметрів за координатами робочих точок КС на зведених характеристиках;
визначення дійсних значень параметрів, які шукаємо.
Політропічний ККД нагнітача для лінійних КС на розрахунковому режимі, визначений за зведеними характеристиками, повинен бути не менше 0,80. Режим з робочою точкою, який має менше значення ККД, допускається при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні.
Температура газу на виході нагнітача ТНАГ визначається за формулою
, (6.50)
де ТН – підвищення температури, яке визначається з характеристик нагнітача.
Підвищення температури може визначатися також за формулою
. (6.51)
Розглянемо режим роботи КС за певний період, наприклад за березень 2000 року. Для аналізу режиму роботи КС використаємо програму “Стат_КС”, розроблену на кафедрі транспорту і зберігання нафти і газу. Програма виконана на мові Excel. Вихідні дані та результати розрахунків подаються у вигляді таблиць і діаграм. Результати розрахунків подані у додатку Д.
Розрахунок режимів роботи нагнітачів на КС.
Згідно з номінальним режимом на станції працюють дві паралельно з’єднані групи по два послідовно включених нагнітачі 520-12-1 в кожній.
Знаходимо коефіцієнт стисливості газу при вході