Стор.

ВСТУП …………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПОКРИШКИ ПОКЛАДІВ НАФТИ

І ГАЗУ…………………………………………………………………………..

1.1 Роль досліджень покришок для геології нафти і газу…….

1.2 Проникність покришок…………………………………….

1.3 Пористість порід, що складають покришки………………

РОЗДІЛ 2

Коротка ІсторІЯ вивЧенНЯ проблеми дослІдженнЯ

екрануюЧих властивостей порІд-покришок……………….

розділ 3

ОсобливостІ геологІЧноЇ будови та нафтогазонос-

нІсть карбонатних вІдкладІв ПриЧорноморсько- КримськоЇ нафтогазоносноЇ провІнцІЇ ……………………….

Літолого-стратиграфічна характеристика відкла-

дів верхньої крейди ……………………………………………

3.2 Особливості тектонічної будови……………………………

3.3 Коротка історія геологічного розвитку……………………

3.4 Коротка гідрогеологічна характеристика карбонатних

відкладів і їх нафтогазоносність………………………………

РОЗДІЛ 4

ОСОБЛИВОСТІ ГеологІЧнИХ умов формуваннЯ ЕКРАНУЮЧОЇТОВЩІ верхньої крейди причорноморсько-кримської нафтогазоносної провінції…………………………

Геологічні умови утворення екрануючої товщі……………

Гідрогазохімічна характеристика пластових вод

відкладів верхньої крейди……………………………………….

РОЗДІЛ 5

Результати лабораторних дослІджень екрануюЧих ВЛАСтивостей порІд екрануюЧоЇ товщІ…………………………

Фактори, які визначають екрануючу здатність

порід-покришок………………………………………………….

Методика лабораторних досліджень екрануючих

властивостей порід………………………………………………

Аналіз результатів лабораторних досліджень

екрануючих властивостей порід екрануючої

товщі…………………………………………………………….

РОЗДІЛ 6

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІНИ ГУСТИНИ ТА ПОРИСТОСТІ КАРБОНАТНИХ ПОРІД ІЗ ІНТЕРВАЛУ ЕКРАНУЮЧОЇ ТОВЩІ З ГЛИБИНОЮ……………………………………………………………………..

Закономірності зміни густини карбонатних

відкладів з глибиною…………………………………………….

Особливості зміни густини порід екрануючої

товщі…………………………………………………………….

Особливості зміни пористості порід екрануючої

товщі…………………………………………………………….

Залежність між густиною та пористістю порід

екрануючої товщі……………………………………………….

ВСТУП

Перед нафтогазовою та геологiчною галузями України поставленi завдання:

1) прискореного освоєння нових нафтогазоносних регiонiв;

2) виявлення нових і освоєння за короткий час покладів нафти і газу в старих нафтогазоносних регiонах шляхом дорозвідки.

Для пiдвищення ефективностi пошуково-розвiдувальних робiт на нафту i газ в карбонатних відкладах, необхiдно планувати їх напрямок на пiдставi науково-обгрунтованого прогнозу нафтогазоносностi, що включає системний аналiз критерiйних параметрiв нафтогазоносностi з врахуванням отриманих даних як з геологiчної будови, так i нафтогазоносностi розрiзу.

Вiдклади крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провiнцiї є резервом нарощування сировинної бази паливно-енергетичного комплексу у давно вiдомому нафтогазоносному регiонi.

Актуальність теми. Відомо, що майже 40 родовищ нафти і газу в світі знаходиться в карбонатних відкладах. Але виявити нафтові і газові поклади там значно важче, ніж в теригенних тому, що в них, як правило, не існує чіткої границі між колекторами і флюїдоупорами. Це пов’язано з тим, що колекторські властивості карбонатних порід нерідко зумовлені тріщинуватістю, а для виявлення тріщинних колекторів необхідні цілеспрямовані дослідження. Однак, на сьогодні практикою встановлено, що в товщах теригенних і карбонатних порід виділяються, як проникні, так і практично не проникні пласти, які в багатьох випадках є надійними покришками для покладів нафти і газу. Тому пошуки покладів вуглеводнів в карбонатних товщах слід проводити зі спеціально спрямованими дослідженнями, які дозволяють виділяти непроникні карбонатні горизонти, тобто покришки.

Перспективність в нафтогазоносному відношенні карбонатних відкладів верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції не викликає сумніву. Про це свідчить вiдкриття покладiв нафти на Октябрському i Серебрянському родовищах, покладiв газу на Роднiковській, Мiжводненській, Карлавськiй, Бакальськiй, Глiбовськiй, Мошкарьовськiй, Фонтанівськiй та iнших площах. Однак, недостатньо науково обгрунтований прогноз наявності в цих відкладах непроникних карбонатних горизонтів, при якому не було враховано всієї системи критерiйних параметрів, що характеризують нафтогазоутворення i нафтогазонакопичення, зумовив слабку ефективність виконаного тут значного обсягу пошуково-розвiдувальних робіт на нафту і газ. До тепер в досліджуваному регіоні бурінням в карбонатних відкладах виявлено покришки локального розповсюдження і пошуки покладів нафти та газу в цих відкладах в регіональному плані не розглядались, що в свою чергу вплинуло на планування тут пошуково-розвiдувальних робіт.

Мета і задачі досліджень. Метою роботи є дослідження екрануючих властивостей відкладів крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні основні завдання:

- вивчення седиментаційних умов формування відкладів екрануючої товщі в карбонатному розрізі верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провiнцiї;

- вивчення гiдрогазохiмiчних властивостей пластових вод в осадових відкладах Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провiнцiї;

- вивчення екрануючих властивостей порід шляхом проведення лабораторних досліджень;

- виявлення в інтервалі екрануючої товщі залежності зміни геофізичних параметрів від величини пористості та густини порід;

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень сприяють новому підходу до прогнозування покладів вуглеводнів в карбонатних відкладах верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції та науковому обгрунтуванню тут нових напрямків пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ. Результати проведених досліджень дозволили:

- встановити седиментаційні умови формування відкладів екрануючої товщі в карбонатному розрізі верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції;

- виявити в інтервалі виділеної екрануючої товщi зміну геофізичних параметрів, в залежності від величини пористості та густини порід;

- побудувати карти покрівлі покришки у відкладах верхньої крейди;

- віднести виділену екрануючу товщу до покришок середньої та високої екрануючої здатності згідно класифікації О.О. Ханіна;

- підвищити якість розкриття продуктивних горизонтів;

- моделювати умови утворення та збереження покладів нафти і газу.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПОКРИШКИ ПОКЛАДІВ НАФТИ І ГАЗУ

Покришка покладу нафти або газу — це природний екран (тобто пачка глин, евапоритова або інша по літологічному складу товща), який перешкоджає витоку вуглеводнів з колектора вгору по геологічному розрізу або значно утрудняє такий витік.

З гідрогеології відомо про водонапірні товщі артезіанських басейнів, що створюють умови для формування напірних вод. Однією з найважливіших властивостей таких товщ є низька проникність. Ці ж водонапірні товщі служать і покришками покладів нафти і газу в нафтогазоносних басейнах. Дійсно, в процесі формування покладу рідких або газоподібних вуглеводнів, у міру уловлювання їх природною пасткою, частина водонапірної товщі, що знаходиться в межах контура нафто- або газоносності, перестає бути водоупором і починає екранувати вже вуглеводні. Водотриви стають вуглеводнеупорами у разі екранування нафтового покладу і газоупорами при екрануванні газового покладу. Термін «водоупори» для цих випадків введений Н. Б. Вассоевичем в 1968 р. на VIII Всесоюзній літологічній нараді. Проте, через традицію, що склалася в геології нафти і