В меотнiчну епоху трансгресiя охопила весь Рiвнинний Крим. Разом з тим знову розпочалось опускання Гiрського Криму, яке насамперед проявилось на його схiдній межі, тобто по периферiї Керченського пiвострова.

На Керченському пiвостровi в антиклiнальних зонах море трансгресувало, i меотичнi вiдклади з розмивом перекрили крила складчатих структур, складених відкладами сармату i середнього мiоцену, а в синклiнальних - сарматське море змiнилось меотичним.

Меотис закiнчився незначними пiднiманнями передпонтичної епохи, тому антиклiналi Керченського пiвострова були пiднятi вище рiвня моря, лише в глибоких синклiналях продовжувалось безперервне накопичення морських вiдкладiв. Пiднявся також i Тарханкутський пiвострiв, в захiднiй частинi якого розпочали утворюватись ерозiйнi долини.

Опускання в понтичну епоху були невеликими. Бiльшiсть антиклiналей Керченського пiвострова не опускались нижче рiвня моря, тому понтичнi вiдклади трансгресивно перекривають тiльки їх крила. На кiнець понту вiдновились пiдняття, внаслiдок яких Тарханкутський пiвострiв вивільнився вiд моря. В Iндольськiй i Сивашськiй западинах продовжували накопичуватись морськi понтичнi глини, якi змiнились кiммерiйськими вiдкладами.

В кiммерiйську епоху пройшло короткочасне пiднiмання Гiрського Криму, яке змiнилось опусканням, в результатi чого кiммерiйське море затопило Керченський пiвострiв.

На протязi плiоценової епохи та четвертинного періоду пiвденна частина мегантиклiнорiю Гiрського Криму занурилась пiд води Чорного моря. На прикiнцi плiоцену пройшло значне його пiдняття, але на Керченському пiвостровi пiдняття було невелике за амплiтудою, i тому вся його територiя звiльнилась вiд моря, крiм прогинiв на пiвнiчному заходi.

Таким чином, пiд впливом вертикальних рухiв земної кори карбонатнi вiдклади верхньої крейди на Керченському пiвостровi опинились бiльш глибоко зануреними, нiж в Рiвнинному Криму та на шельфi Чорного моря. Однак, не одинакове гiпсометричне положення вiдкладiв верхньої крейди не вплинуло на їх нагромадження, а вплинуло на ущiльнення їх i стало однiєю iз причин виникнення аномальних порових(пластових) тискiв.

3.4 Коротка гiдрогеологiчна характеристика карбонат-

них вiдкладiв i їх нафтогазоноснiсть

В мезо-кайнозойських вiдкладах Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провiнцiї видiляються трiас-юрський, нижньокрейдовий, верхньокрейдовий, палеоцен-еоценовий, майкопський i неогеновий водоноснi комплекси. Для наших дослiджень особливої уваги заслуговує верхньокрейдовий водоносний комплекс, який вiдокремлений вiд палеоцен-еоценового товщею глинистих мергелiв i вапнякiв, а вiд нижньокрейдового - верхньоальбською регiонально водоупорною товщею [74,75,76].

Водоносний комплекс верхньої крейди складений карбонатними вiдкладами. Колекторськi властивостi порiд верхньої крейди зумовленi, в основному, вторинними трiщинуватiстю та кавернознiстю, iнтенсивнiсть яких змiнюється по площi. Водоупорами є глинистi мергелi та глини сеноману, глинистi вапняки i мергелi кампану та маастрiхту [77,78]. Пластовi води приуроченi, в основному, до карбонатних порiд i рiдше до прошаркiв пiсковикiв. Дебiти води в свердловинах не перевищують декiлькох кубiчних метрiв на добу, але на окремих площах (Стрiлковiй, Мошкарьовськiй) дебiти води досягали 1.5 тис. м3 на добу.

Хiмiчний склад пластових вод верхньокрейдового комплексу рiзний: сульфатно-натрiєвий, гiдрокарбонатно-натрiєвий i хлоркальцiєвий. Мiнералiзацiя їх змiнюється вiд декiлькох до 76 г/л при глибинi залягання вiд 700 до 3300 м. Найбiльша мiнералiзацiя 76 г/л спостерiгалась в iнтервалi 935 - 1010 м свердловини № 1 - Криловської площi. Пластовi води сульфатно-натрiєвого типу з мiнералiзацiєю 7.0 г/л зустрiнутi в iнтервалi 3315 - 3333 м на Пiвденно-Серебрянськiй площi. Високий вмiст йоду, близько 70 мг/л, спостерігається у водах структур: Куйбишiвська, Октябрьська, Пiвнiчно-Серебрянська. Водорозчиненi гази родовищ, в основному, вуглеводневого складу з вмiстом вуглеводнiв до 98 ? . Газонасиченiсть вод становить близько 178 см3/л.

На Серебрянськiй площi у вiдкладах коньяк-турону i сантону (свердловини №№ 8,10,11,12) зустрiнутi води хлор-кальцiєвого типу з мiнералiзацiєю 9 - 17.6 г/л. Води верхнього горизонту бiльш збагаченi леткими (3.31 мг/л) i нелеткими (5.42 мг/л) фенолами. Високий вмiст фенолiв пов`язаний з продуктивнiстю вiдкладiв.

На Мiжводненськiй структурi, яка розташована в пiвнiчнiй зонi антиклiнальних складок, в iнтервалi 2856 - 2860м отримано приплив пластових вод з горючим газом. Води гiдрокарбонатно-натрiєвого типу, збагаченi бензолом до 2.05 г/л.

Високий вмiст бензолу (4.6 мг/л), що спостерiгався у водах вiдкладiв сантону Захiдно-Бакальської площi, свiдчить про їх газоноснiсть.

М.Я. Кунiн i О.М. Озерний спостерiгали рiзний вмiст бору у водах зон з рiзними пластовими тисками. Так, в горизонтах з гiдростатичним тиском Керченського пiвострова вмiст бору складає до 80 мг/л, а в зонах з надгідростатичними поровими(пластовими) тисками (НГПоТ)- 315.7 мг/л.

В пiвнiчно-захiдному шельфi Чорного моря на пiдняттi Голiцина в свердловинi № 1 при випробуваннi iнтервалу 2230-2240 м зустрiнутi пластовi води гiдрокарбонатно-натрiєвого типу з мiнералiзацiєю 32.3 г/л. Вмiст йоду у водах складає 37.0 мг/л, брому - 85.0 мг/л, бору - 116.7 мг/л.

На структурi Сельського в свердловинi № 40 при випробуваннi iнтервалу 1578 - 1610 м зустрiнутi води сульфатно-натрiєвого типу з мінералiзацiєю 32.3 г/л. Вмiст йоду у водах складає 25.9 мг/л, брому - 39.2 мг/л, бору - 70.3 мг/л.

Таким чином, пластовi води верхньої крейди Причорно-морсько - Кримської нафтогазоносної провiнцiї в iнтер-валах, розташованих нижче iнтервалiв з гiдростатичним тиском, характеризуються пiдвищеним вмiстом йоду, бору, брому i важких вуглеводневих газiв. Це свiдчить про наявнiсть вище екрануючої товщi з високою екрануючою здатнiстю.

За лiтолого-фацiальними, структурно-тектонiчними особливостями та умовами накопичення нафти i газу в розрiзi дослiджуваного регiону видiляються чотири нафтогазоносних i два перспективних комплекси [74,75]. Дослiджуванi карбонатнi вiдклади входять до складу верхньокрейдово-еоценового нафтогазоносного комплексу.

Верхньокрейдово-еоценовий комплекс складений карбонатними породами, в основному, вапняками i мергелями з прошарками глин, пiсковикiв i алевролiтiв.

Нафтогазоноснiсть цього комплексу пiдтверджена вiдкриттям в ньому покладiв нафти на Октябрьськiй