Криму в складi нижньосантонських вiдкладiв переважають пелiтоморфнi вапняки з прошарками глин. В межах Керченського пiвострова накопичувались свiтло-сiрi та сiрi мергелi з прошарками глинистих вапнякiв. У пiзньому сантонi накопичувались породи бiльш глинистi, з порiвняно витриманими товщинами. Спокiйний застiйний режим призвiв до накопичення на днi моря тонкопелiтових мулистих карбонатних осадiв, на формування яких суттєво вплинули мiкроорганiзми. На Керченському пiвостровi накопичувались свiтло-сiрi глинистi мергелi з прошарками вапняковистої глини. В Рiвнинному Криму накопичилась монотонна товща сiрих та свiтло-сiрих мергелiв з фораменiферами. На територiї шельфа Чорного моря формувались сiрi нерiвномiрно глинистi вапняки з сутурами i прошарками глин.
Протягом кампанського віку, трансгресiя була найбiльша за всю пiзньокрейдову епоху. Найвищої точки вона досягла в пiзньому кампанi. На мiлководному шельфi накопичувались сiробарвнi крейдоподiбнi вапняки з пiритом, глауконiтом i мергелi. На територiї Рiвнинного Криму, пiвнiчно-захiдного шельфа Чорного моря в умовах глибоководного шельфа нагромаджувались свiтло-сiрi пелiтоморфнi глинистi вапняки, рiдше алевритистi, дiлянками крейдоподiбнi з прошарками темно-сiрих глин i мергелiв, в центральнiй частинi басейну - пелiтоморфнi, глинистi вапняки i мергелi. В межах Керченського пiвострова проходило утворення мергелiв, переважно сiрих, перешарованих з темно-сiрими глинами i свiтло-сiрими вапняками.
На початку маастрiхтського віку розпочалося регiональне пiдняття територiї Причорноморсько-Кримського басейну. На територiях, вiддалених вiд передгiр`їв, накопичились бiлi пелiтоморфнi крейдоподiбнi глинистi вапняки, масивнi, слабко трiщинуватi, прошарками пористi. Трiщини i пори заповненi глинистим матерiалом та гiдроокислами залiза. Прошарками зустрiчаються мергелi з пiритом та глауконiтом. На територiї шельфу Чорного моря i в Рiвнинному Криму в цей час утворювались потужнi товщi глинистих вапнякiв та мергелiв. На територiї Керченського пiвострова нагромаджувались темно-сiрi мергелi та глинистi вапняки.
Пiзньо-маастрiхтська регресiя продовжувалась i на протязі датського віку. В Iндоло-Кубанському прогинi iнтенсивнi прогинання призвели до глинизацiї датських вiдкладiв, якi в подальшому змiнились глинистими пелiтоморфними вапняками та мергелями. Вiдклади шельфу Чорного моря у верхнiй частинi представленi сiрими вапняками - органогенно-детритовими, глинистими, щiльними, мiцними, слабко забарвленими. Нижню їх частину складають сiрi пелiтоморфнi глинистi мiцнi вапняки, якi переходять в свiтло-сiрi та чорнi мергелi з прошарками вапняковистої глини. В пiвнiчних та захiдних бортах Iндоло-Кубанського прогину утворились мергелi i глинистi вапняки з пiдвищеним вмістом глинистого матеріалу. В пiвденно-захiднiй частинi Керченського пiвострова осади збагаченi карбонатним матерiалом з прошарками органогенних вапнякiв та мергелiв в глинистiй товщi.
Таким чином, з вищевикладеного можна зробити наступний висновок:
1. Найбiльш сприятливими умовами для утворення потужної покришки були умови утворення осадiв протягом пiзньокампанського, маастрiхтського та ранньодатського віку.
2. Вiдклади, якi утворились на протязі маастрiхт-ського віку, особливо нижньо- i середньомаастрiхтського, вiдповiдають регiональнiй регресiї моря, що, на наш погляд, позитивно вплинуло на формування регіональної екрануючої товщi великої товщини у карбонатних вiдкладах верхньої крейди.
3. Невеликi за розмiрами трансгресивно-регресивнi цикли осадонагромадження спостерiгались в пiзньонеоком-ський i пiзньотуронський вік, в результаті чого утворились покришки малої товщини.
4.2 Гідрогазохімічна характеристика пластових вод
відкладів верхньої крейди
Співставляючи проникні горизонти і найменш проникні з гідрогеологічними даними про них слід відзначити, що аналіз гідрогеологічних умов надр дозволяє зробити досить компетентне заключення про наявність або відсутність найменш проникних товщ та горизонтів між водоносними комплексами. При відсутності найменш проникних шарів можливий переток пластових вод із одних відкладів в інші. Він здійснюється по тріщинах, літологічних вікнах, розломах та інших шляхах міграції флюїдів. Ділянки, по яким здійснюється міграція, це єдина в розрізі гідродинамічна або гідрохімічна зона. Розповсюдження її по площі контролюється розвитком залягаючої вище найменш проникної товщі. Аналіз гідрохімічних характеристик пластових вод для кожних двох суміжних по розрізу пластів-колекторів дозволяє зробити заключення про наявність або відсутність гідродинамічного зв`язку між розглядуваними об`єктами. Відсутність гідродинамічного взаємозв`язку в об`єктах, як правило, свідчить про наявність між ними водоупора, який містить найменш проникну товщу. В проникних горизонтах, які поділені водоупорами, в одних і тих пунктах досліджень спостерігається більш різка зміна гідрогазохімічних показників пластових флюїдів [82].
Н.Я.Кунін та О.М.Озерний [83] аналізуючи геохімічні характеристики пластових вод Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції виявили ряд специфічних особливостей зон НГПоТ. В результаті проведених ними гідрогазогеохімічних досліджень в зонах НГПоТ по регіону мінералізація пластових вод змінюється від 5 до 65 мг/л, частіше всього 10-30 мг/л. Вміст бору в зонах різних пластових тисків не одинаковий. Максимальна концентрація його в зонах НГПоТ досягає 315.7 мг/л при середніх 140-180 мг/л.
Виділений нами інтервал екрануючої товщі характеризується гідростатичним, або близьким до нього, пластовим тиском. Вище і нижче інтервалу розповсюджені зони НГПоТ в майкоп-еоцен-палеоценових і верхньокрейдових відкладах. В результаті вивчення гідрогазохімічних характеристик пластових вод цих відкладів встановлено, що безпосередньо нижче інтервалу виділеної нами екрануючої товщі в верхньокрейдяних карбонатних відкладах спостерігається підвищення мінералізації пластових вод, а також йоду, бору, брому і ВВГ. На рисунку 3.2 наведена гідрогазохімічна характеристика пластових вод в розрізі, який розкритий свердловиною 9-Краснопольська. Із рисунка видно, що безпосередньо під інтервалом, який виділений нами як регіональна екрануюча товща скачкоподібно підвищуються значення раніше наведених характеристик пластових вод. Наявність таких аномалій безпосередньо під покришкою свідчить про високу екрануючу здатність її.
Таким чином, аналізуючи результати гідрогазохімічних досліджень пластових вод майкоп-еоцен-палеоценових та верхньокрейдових відкладів Причорноморсько – Кримської нафтогазоносної провінції слід відзначити:
1. Між водоносними комплексами відкладів палеоцену та верхньої крейди, які розміщені нижче виділеної нами екрануючої товщі, гідрохімічний зв’язок відсутній.
2. Аномалії мінералізації пластових вод, вмісту йоду, бору, брому, гідрокарбонат - іону та ВВГ спостерігається безпосередньо під виділеною нами у карбонатних відкладах верхньої крейди регіональною екрануючою товщею, що зумовлено її високою екрануючою здатністю.
3.