2.5A. Враховуючи 30%-й запас по навантажувальній здатності, забезпечимо струм блока живлення як: A.
2.9 Розробка блока живлення.
Розробимо стабілізатор напруги за компенсаційною схемою, див.рис 2.12. Нехай струм подільника напруги буде рівний Ir45=0.1мА. Виберемо опорну напругу стабілітрона U0 = 3.3 В. Виберемо напругу живлення стабілізатора Uin = 33 [В]. Тоді опір резистора R5 можна визначити як: кОм. Потужність резистора R5: Вт Звідси виберемо резистор типу МЛТ-0,125-33кОм-10%.
Рисунок 2.12 – Стабілізатор системи живлення. Схема електрична принципова.
Onip резистора R4 визначається наступним чином: Ом.
Потужність резистора R4: Pr4 := (Ucc - U0)-Ir45 Pr4 = 2.67 х 10-3 [Вт]. Виберемо резистор МЛТ-0,125-270кОм-10%:
В якості джерела опорної напруги виберемо стабілітрон КС 133 А. . Напруга стабілізації складає 3,3В. Мінімальний струм стабілізації - 3мА. Виберемо робочий струм, що протікає через стабілітрон з деяким запасом по відношенню до мінімального значення: мА.
Onip резистора R3: кОм.
Потужність резистора R3: РRЗ = (Ucc – U0)Ir3 = 0,134 Вт.
Виберемо резистор МЛТ-0,25Вт-5,1кОм-10%.
В якості регулюючого елемента виберемо транзистор n-p-n типу КТ819А. Перевіримо можливість використання такого транзистора:
Коефіцієнт передачі за струмом h21e =20
Максимальне значення напруги колектор-емітер [В]: Ukemax = 100 В.
Максимальне значення струму колектора : Ikmax = 10A
Максимальне значення розсіюваної потужності : Pmax =100 Вт.
Зробимо перевірку можливості використання такого транзистора в каскаді підсилювача, з забезпеченням 30% запасу по надійності. Для напруги колектор-емітер, 70% від максимально допустимого значення складає
Ukdop = 0.7Ukemax Ukdop = 70 В
Максимальне значення напруги, що може бути прикладене до такого транзистора, визначається, як подвійне значення напруги живлення :
2Ucc = 60 Видно, що 2Ucc<Ukdop
За напругою транзистор працює в допустимому режимі.
Для струму колектора, 70% від максимально допустимого значення складає Ikdop= 0.7Ikmax = 7A
Максимальне значення струму, що може бути прикладене до такого транзистора, визначається, як :
I = 3.25 A Видно, що I<Ikdop
За струмом транзистор теж працює в допустимому режимі.
Для розсіюваної потужності, 70% від максимально допустимого значення складає
Pdop := 0.7-Ртах Pdop = 70 Вт
Максимальне значення потужності що може бути прикладене до такого транзистора, внаслідок дії розраховуваних струмів і напруг визначається так :
Uin-I = 107,25Вт. Видно, що Uin-I>Pdop
Тобто за потужністю транзистор не працює в допустимому режимі. Тому використаємо два однотипні транзистори, складені паралельно. Розрахуємо базовий струм транзистора, що відповідає значенню номінального навантаження:
А. Напруга на базі, що відповідає номінальному режиму
роботи: Ub1=Ucc+0,6=30,6В. Onip резистора R1: Ом
Потужність резистора R1:Pr1=(Uin-Ubl)Ibl=0,78Вт. Виберемо резистор
МЛТ-1Вт-6.8Ом-10%.
В якості регулюючого елемента виберемо транзистор n-p-n типу КТ630В. Основні параметри такого транзистора: h21e2 := 40
Максимальне значення напруги колектор-емітер [В]: Ukemax2 = 150В Максимальне значення струму колектора : Ikmax2 = 1 A
Максимальне значення розсіюваної потужності : Pmax2 = 0.8 Вт.
Зробимо перевірку можливості використання такого транзистора в каскаді підсилювача, з забезпеченням 30% запасу по надійності. Для напруги колектор-емітер, 70% від максимально допустимого значення складає
Ukdop = 0.7Ukemax2 Ukdop = 105В.
Максимальне значення напруги, що може бути прикладене до такого транзистора, визначається, як подвійне значення напруги живлення :
2Ucc = 60 Видно, що 2-Ucc<Ukdop
Тобто за напругою транзистор працює в допустимому режимі Для струму колектора, 70% від максимально допустимого значення складає
Ikdop= 0,7Ikmax2 = 0,7A.
Максимальне значення струму, що може бути прикладене до такого транзистора, визначається, як :
Ib1 = 0,325 A. Видно, що Ik02+Ib03<Ikdop
Тобто за струмом транзистор теж працює в допустимому режимі
Для розсіюваної потужності, 70% від максимально допустимого значення складає Pdop = 0,7Pmax2 = 0.56Вт.
Струм бази такого транзистора буде становити:А.
Onip резистора R2: Ом.
Потужність резистора R2: Рг2 := (0,6)Ib2 Рг2 = мВт. Виберемо резистор МЛТ-0,125Вт-36Ом-10%
Для забезпечення двохполярного живлення, використаємо однакову з розрахованою, схему блока живлення, яка буде живитися від окремої обмотки трансформатора але в якої зроблена заміна підключення- вивід +Uвих підключений на "землю", а вивід "земля" - на –Uвих. В якості операційного підсилювача використаємо мікросхему К140УД20А. Ця мікросхема містить два операційні шдсилювачі в одному корпусі. Перевірку працездатності системи стабілізації напруги здійснимо в середовищі MicroCap 8, шляхом подачі на вхід імпульса напруги 40В. Результат моделювання наведений на рис 2.13.
Рисунок 2.13 – Часові діаграми роботи стабілізатора живлення.
2.10 Конструкторсько-технологічна частина
Конструкторсько-технологічна частина, згідно до вимог технічного завдання на проектування, передбачає розробку друкованої плати. Набір, представлення та ручна розстановка електронних компонентів підсилювача здійснювалось в системі PCAD-2006.Трасування друкованих плат здійснювалось в автоматичному режимі в системі Cadence Specctra v.15. При проведенні процесу проектування з метою мінімізації шумових характеристик пристрою, замість розрахованих резисторів МЛТ-0,125Вт застосовані резистори МЛТ-0,5Вт. Трасування виконане таким чином, що більша частина провідників знаходиться зі сторони пайки, а менша – зі сторони деталей на друкованій платі. Це забезпечує можливість використання односторонніх плат у випадку необхідності. Результати трасування наведені на рисунках 2.14, 2.15, 2.16.
Рисунок 2.14 – Підсилювач. Вигляд зі сторони деталей.
Рисунок 2.15 – Підсилювач. Вигляд зі сторони пайки.
Рисунок 2.16 – Підсилювач. Розміщення деталей.
Риссунок 2.17 – Підсилювач. Макетний дослідний взірець.
3. Економічна частина.
В даному розділі з метою обґрунтування доцільності виробництва підсилювача потужності звукової частоти буде розраховано:
технічний рівень нової розробки;
визначена конкурентоспроможність;
розрахована собівартість та визначена договірна ціна;
визначений мінімальний обсяг продукції;
розрахований прибуток від реалізації підсилювача.
3.1. Аналіз ринку
В теперішній час все більша увага приділяється високоякісному відтворенню звукових сигналів (фонограм) в домашніх умовах.
Підсилювачі, які виробляються на території колишнього СРСР, не відповідають цим вимогам, і для забезпечення можливості високоякісного звуковідтворення проводиться доробка існуючої апаратури до відповідності стандартам, або встановлення апаратури іноземних виробників.
Обидва способи мають свої недоліки. Як правило, провідні