питання ліквідації пило- і газоутворень в виробничих процесах і обладнанні за рахунок створення найбільш економічних, високоефективних агрегатів. В тих випадках, коли виробниче обладнання є джерелом виділення шкідливих виробничих факторів, необхідно використовувати різні засоби для локалізації запиленості і загазованості. Найбільш високоефективними, на даний час, є установки гідро обезпилення. Там, де неможливе використання гідрообезпилювачів, використовують системи витяжної вентиляції в вигляді місцевих відсосів.
Для очистки запиленого повітря найбільш широке використання отримали різні пило осадочні камери, циклони, скрубери, електрична очистка, мокра газоочистка, а також очистка повітря від запиленості за допомогою ультразвуку.
Основними засобами для попередженню отруєння отруйними газами є:
* заміна шкідливих технологічних процесів на нешкідливі;
* витіснення контакту працівників з отруйними речовинами, за рахунок введення дистанційного керування;
* створення герметичних пультів;
* введення ефективної вентиляції;
* інше.
До шкідливих факторів також відносять шум і вібрацію. Боротьба з виробничим шумом і вібрацією є дуже складним завданням, вирішення якого сприяє нормалізації умов праці, підвищенню її ефективності, збільшенню терміну служби обладнання, покращенню якості виготовлюваної продукції, зменшенню випадків професійних захворювань і виробничого травматизму.
В результаті зростання виробничих потужностей, введення в дію нових технологічних процесів, машин і механізмів, обладнання, збільшується генерація шуму, інтенсивність якого перевищує гранично - допустимі величини, встановлені санітарними нормами і правилами. В ряді з рівнем і частотним складом шуму важливе значення має характер переривань і інтенсивність шумового фону в паузах.
Фоновий шум - широкосмуговий шум, змінного походження. Як правило, основна його складова створена аеродинамічними шумами різної фізичної природи ( вихровий шум, шум обертання і інші ), виникає при компресії кисню, повітря пари і так далі. Складовими шумового фону на промислових підприємствах є механічні шуми, шуми вентиляційних установок, електродвигунів і інше. Інтенсивний шум, будучи загально біологічним подразником, впливає на енергетичний баланс організму, викликає глибокі і різноманітні порушення обміну речовин. В основі механізму дії шуму на організм людини лежить зміна стану центральної нервової системи з наступним різким зниженням слуху. Особливо шкідливий вплив шум створює разом з іншими виробничими факторами: ультразвуком, вібрацією, електромагнітними і радіоактивними випромінюваннями, несприятливими метеорологічними умовами. Всі ці фактори посилюють вплив шуму.
Заходи боротьби з шумами:
* зменшення шуму в джерелі за рахунок вдосконалення конструкції, дотримання допусків та посадок, з застосуванням змащувальних матеріалів, та правильного вибору передач;
* звукопоглинання - перетворення енергії коливань в тепло;
* звукоізоляція - перешкоджання поширенню звуку металом, деревом, пластмасою, бетоном та іншим;
* глушники шуму трубчатого типу та резонансні;
* засоби індивідуального захисту: навушники, вкладиші.
Велику небезпеку представляє наявність виробничої вібрації, довготривала дія якої на живий організм викликає вібраційну хворобу, яка подразнює нервово-м'язову і серцево-судинну системи людини, що викликає часткову або повну втрату працездатності.
Засобами захисту від вібрації є: віброізоляція за допомогою гуми, азбесту, бітуму, пружинних прокладок, м'яких вставок у вентиляційні системи, віброзахисні рукавиці та взуття, пневмозаспокоювачі.
ВИСНОВКИ
При розробці дипломного проекту закріплено набуті теоретичні і практичні знання по розробці та виготовленню PEA, засвоєно сучасні методи проектування нової техніки та розробки новітніх технологій з застосуванням математичних технологій.
В процесі розробки дипломного проекту спроектовано пристрій узгодження побутових відеомагнітофонів з телевізорами 3-4 покоління.
В теоретичній частині порівняно існуючі типи комутаторів аудіо і відеосигналів, виконано попередню оцінку параметрів, розроблено структурну схему.
В конструкторській частині на основі структурної схеми розроблено схему електричну принципову, виконано розрахунок елементів схеми та обґрунтовано вибір елементної бази.
В експериментальній частині досліджено основні параметри пристрою узгодження
В економічній частині розраховано кошторисну собівартість пристрою узгодження.
В розділі "Охорона праці" описані питання безпечного виробництва, умови праці виробничого персоналу.
В розділі "Організація виробництва" описано процес комплексної підготовки виробництва в умовах масового виробництва.
У додатках виконано структурну схему, схему електричну принципову, друковану плату і складальне креслення.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Д. Войцеховський, А. Пескин Телевизор – видеомонитор Радио, 1992г., № 4.
2. Б. Хохлов Телевизоры ЗУСЦТ. Модуль цветности МЦ-31. Радио, 1986г., № 12.
3. А. Лутц, Б. Хохлов Телевизоры 4УСЦТ. Декодирующее устройство Радио, 1990г., № 2.
4. Л. Кевеш, А.Пескин Новые промышленные декодеры СЕКАМ-ПАЛ Радио, 1991г., № 5.
5. Е. Севельев, Г. Ворон Цветной телевизор - монитор бытовой ПЕВМ Радио, 1991г., № 6.
6. Б. Ванда, К. Филатов Режим "МОНИТОР" в телевизорах ЗУСЦТ и 2УСЦТ Радио, 1990г., №6.
7. А.И. Кноль, Г.М. Лапшин Организация и планирование радиотехнического производства Москва. Высшая школа , 1987г. 245с.
8. Б.С. Гершунский Справочник по расчету електронных схем. Киев, издательство при Киевском государственном университете издательского обьединения "Вища школа", 1983г, 213с.
9. P.M. Терещук, К.М. Терещук, С.А. Седов Полупроводниковые приемно - усилительние устройства: Справочник радіолюбителя Киев, Наукова думка, 1987г. 800с.:ил.
10. Н.А. Чекалин, Г.Н. Полухина, Г.Г. Тучугин Охрана труда в электротехнической промышленности Москва, Энергоатомиздат, 1984г. 146 с.
11. В.Ф. Кобевник Охрана труда Киев, Вища школа, 1990р. 213 с.
12. Г.Ф. Денисенко Охрана труда Москва, Высшая школа, 1985г.