КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Прикладна теорія цифрових автоматів”
Тема: "Структурний синтез комбінаційних схем та автоматів".
ЗМІСТ
С.
ВСТУП ..................................................................................................... | 4
Завдання на курсову роботу…………………………………………... | 5
1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА……………………............................................... | 6
1.1 Синтез комбінаційних схем........................................................... | 6
1.2 Структурний синтез цифрових автоматів........................................ | 11
1.3 Абстрактний і структурний синтез мікропрограмних автоматів... | 20
2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА…………………………………………........ | 23
2.1 Завдання 1………………………………………………………...... | 23
2.2 Завдання 2……………………………………………………........... | 29
2.3 Завдання 3………………………………………………………….. | 35
ВИСНОВОК.............................................................................................. | 40
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................ | 41
ВСТУП
Розробка електронних пристроїв почалася приблизно 50 років тому. Цифрові автомати в залежності від використаних елементів та технології їх виготовлення відносять до того чи іншого покоління. Елементною базою цифрової техніки першого покоління були електронні лампи, електромагнітні реле, резистори, конденсатори та інші дискретні елементи. Швидкодія ЕОМ на базі цих пристроїв складала кілька десятків тисяч операцій в секунду. Основними недоліками, що гальмували їх широке використання в різних сферах економіки були складність, мала швидкодія, значна споживана потужність. В наступні роки з появою транзисторів і інтегральних мікросхем стан суттєво змінився. Елементною базою ЕОМ другого покоління були напівпровідникові прилади і мініатюрні дискретні деталі, як запам'ятовувальні пристрої використовувались ферит-транзисторні комірки. Швидкодія напівпровідникових елементів ЕОМ у порівнянні з ламповими виросла більше ніж на порядок.
Основною елементною базою ЕОМ третього покоління стали мікросхеми з малим і середнім рівнем інтеграції. Після появи інтегральних мікросхем фізики і інженери направили свої зусилля на розробку удосконалених технологічних процесів, що дозволяють здійснити більш компактне розміщення елементів на одному кристалі. З 1972 року почалася інтенсивна розробка ЕОМ четвертого покоління. Використання у виробництві оптичних методів технології отримання тонких плівок і способів осадження тонких плівок у вакуумі призвело до створення великих інтегральних схем (ВІС), які вміщують десятки і сотні тисяч елементів і з'єднань. З кожним роком вдвічі збільшувалось число елементів на одному кристалі, в результаті чого в 1980 році рівень інтеграції досяг порядку сотень тисяч елементів на кристалі - це вже надвеликі інтегральні мікросхеми.
Завдання на курсову роботу
1. Для двох булевих функцій у вигляді
(де gi, zi – десяткові числа з діапазону від 0 до 15 у двійковому коді, які обчислюються за виразами:
при g0 = A, z0 = B . Параметр змінювати від 1 доти, поки не буде отримано 9 різних значень gi й zi.
ЗА ЗНАЧЕННЯ А ПРИЙНЯТИ ОСТАННЮ ЦИФРУ ЗАЛІКОВОЇ КНИЖКИ, ЗА В – ПЕРЕДОСТАННЮ ЦИФРУ)
зробити наступне:
а) представити F1 й F2 у вигляді СДНФ.
б) мінімізувати (за кількістю змінних у ДНФ) F1 за допомогою карт Карно, F2 – методом Квайна-МакКласки.
в) реалізувати у вигляді комбінаційної схеми на логічних елементах F1 – у базисі І – НЕ, F2 – у базисі АБО – НЕ, попередньо привівши F1 й F2 до відповідних базисів.
г) реалізувати у вигляді комбінаційної схеми на логічних елементах у базисі І, АБО, НЕ для парних варіантів – функцію F1, для непарних - F2.
2. Кінцевий автомат заданий своїми рівняннями переходів і виходів:
s(j+1) = [2 s(j) + x(j) + B] mod 8 ,
y(j) = [ s(j) + x(j) + A] mod 3 ,
.
Потрібно:
а) побудувати таблиці переходів, виходів і загальну таблицю переходів автомата;
б) мінімізувати автомат по числу станів з використанням таблиць, отриманих раніше;
в) побудувати граф мінімізованого автомата й виписати для нього матрицю переходів;
г) переходячи до двійкового подання входу X, виходу Y і стану S, скласти таблицю переходів і виходів комбінаційної схеми автомата й виконати мінімізацію булевых функцій, що відповідають виходам і станам автомата;
д) розробити логічну схему автомата в довільному базисі, реалізуючи елементи пам'яті на тригерах (парні варіанти JK, непарні - RS).
3. Побудувати довільну ГСА, яка містить не менше 7 опреаторних вершин, 5 умовних переходів і 6 різних вихідних сигналів. Для парних варіантів здійснити синтез мікропрограмного автомата Мура на RS тригарах, для непарних – автомата Мілі на JK – тригерах.
1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Синтез комбінаційних схем
Технічним аналогом булевої функції в обчислювальній техніці є, так звана, комбінаційна схема, на вхід якої поступають і з виходу знімаються електричні сигнали у вигляді одного з рівнів напруги, відповідних значенням логічного 0 і логічній 1.
Рисунок 1.1 – Комбінаційна схема
Для з'ясування, що ж таке комбінаційна схема, розглянемо схему S, що має m входів і n виходів (рис. 1.1). На її входи можуть бути подані набори значень вхідних змінних Xi {0,1}, , а на виходах формуються вихідні змінні Yj{0,1}, .
Схема S називається комбінаційною, якщо кожну з n функцій її виходів Y1,Y2, ..., Yn можна представити як булеву функцію вхідних змінних X1, X2, ..., Xm.
Комбінаційна схема описується за системою рівнянь (1.1), де Fi – булева функція.
(1.1)
Як випливає з визначення комбінаційної схеми, значення вихідних змінних Yj в довільний момент часу однозначно визначаються значеннями вхідних змінних Xi.
Структурно комбінаційна схема може бути представлена як сукупність елементарних логічних схем – логічних елементів (ЛЕ). ЛЕ виконують над вхідними змінними елементарні логічні операції типу І-НЕ, І, АБО, АБО-НЕ і т.д. Число входів логічного елементу відповідає числу аргументів відтворюваної ним булевої функції. Графічне зображення комбінаційної схеми, при якому показані зв'язки між різними елементами, а самі елементи представлені умовними позначеннями, називається функціональною схемою.
Задача синтезу полягає в побудові за заданим набором логічних елементів комбінаційної схеми, що реалізує задану систему булевих функцій.
Розв’язок задачі синтезу не є однозначним, можна запропонувати різні варіанти комбінаційних схем, що