ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

Тема Органiзацiя i технологія проведення робіт по спорудженню газопроводу-відводу до ГРС Чернігів-3

Змiст

Вступ.…………………………………………………………………………………...1 1. Проектне завдання. ……………………………………………………………………8

2. Характеристика умов будівництва і прийняття організаційних рішень…………9

3. Розрахунок фізичних властивостей газу………………………………………….10

4. Визначення пропускної здатності системи газопроводу………………………...15

5. Розрахунок акумулятивної здатності газопроводу ………………………………24

6. Організація і технологія спорудження газопроводу-вiдводу………………………...29

7. Гідравлічне випробовування трубопроводу на міцність і герметичність………57

8. Економічна частина………………………………………………………………..62

9. Охорона праці та техніка безпеки…………………………………………………68

Висновок ………………………………………………………………………………79

Перелік посилань …………………………………………………………………….80

ДП.ПС-ОР-36.00.000 ПЗ

Зм | Арк | № докум. | Підп. | Дат.

Розробив | Літ. | Арк | Аркуші

Перевірив | н | 4

Н.контр

Затвердив

Вступ

Перші газопроявлення на території України відмічені ще в 1901 – 1902 роках під час будівництва соляних шахт на Прикарпатті . Промислові притоки газу були одержані значно пізніше – в 1912 році при бурінні на сіль в районі Калуші , в 1921 році – на Дашавському родовищі . Незабаром тут почалися цілеспрямовані пошуки газу, буріння та будівництво газопроводів. Перший газопровід було проведено від Дашави до Стрия в 1924 році і цей рік по праву вважається початком розвитку газової промисловості України .

З метою привернути увагу державних органів до природного газу в 1931 р. під головуванням А.Е. Ферсмана і И.М. Губкина Друга Всеросійська газова конференція вперше розглянула питання про широке використання природного газу в побуті і промисловості. У 1931 р. був створений трест Подземгаз. Були побудовані станції підземної газифікації. У 1940 – 1941 р. був побудований газопровід у Західній Україні від Дашавского газового родовища до м. Львова (діаметром 200 мм, довжиною 68 км.).

В роки Великої Вітчизняної війни були відкриті і введені в експлуатацію газові родовища: у 1942 р. Елшано-Курдюмское (поблизу Саратова), у 1943 р. у Куйбишевській і Оренбурзькій областях. Побудовано газопроводи Гтохвистнево - Куйбишев, Вой-Воне - Ухта, Елшанка - Саратов, Бугуруслан - Куйбишев, Курдюм - Князівка. Ці газопроводи будувалися з труб діаметром 250 - 300 мм. У 1944 р., коли ще йшла Велика Вітчизняна війна, почалося будівництво магістрального газопроводу Саратов - Москва довжиною 800 км із труб діаметром 325 мм. Будівництво газопроводу було закінчено в 1946 р.

Великий запас природного газу (13,2 млрд.куб. м ) Дашавского родовища , відкриття Опарського,Угорського, Косовського та Більче – Волицького газових родовищ зумовили будівництво магістрального газопроводу “Дашава – Київ “

діаметром 500 мм довжиною 509 км. У 1948 році цей газопровід був введений в експлуатацію, і міста Київ та Тернопіль першими одержали високоефективне і

зручне паливо – природний газ . На той час це був найпотужніший газопровід в

Європі ,пропускна спроможність якого після будівництва компресорних станцій у містах Тернополі, Красилові, Бердичеві та Боярці перевищила 1,9 млрд куб. м на рік. У 1951 році газопровід “Дашава – Київ “ був продовжений до Москви.

Подальше збільшення обсягів геологорозвідувальних робіт на газ зумовило відкриття унікального Шебелинського газоконденсатного родовища в Харківській області. Запаси газу на цьому родовищі, як показали підрахунки, становили 650 млрд куб. м. . Шебелинське родовище введене в експлуатацію в 1956 р. після спорудження газопроводу діаметром 400 мм довжиною 62 км – “Шебелинка – Харків”. Для переробки газоконденсату в 1957 році був побудований Шебелинський газопереробний завод .

Введення в експлуатацію нових родовищ газу , будівництво нових магістральних газопроводів : Шебелинка – Кривий Ріг – Одеса , Шебелинка – Дніпропетровськ, Шебелинка – Київ, Дашава – Мінськ , Угерське – Івано Франківськ, Косів – Чернівці тощо дало змогу збільшити видобуток природного і попутного газу в 1960 р. до14,2 млрд куб. м на рік , а в 1965 р. – до 39 млрд куб. м на рік. Після відкриття в 60-х роках у східних районах України таких родовищ газу, як Єфремівське, Кегичівське, Хрестишенське, Соснівське, Глинські і- Розбишевське, Гадяцьке та інших у 1968 – 1972 рр. були побудовані нові потужні газопроводи Єфремівна – Диканька – Київ із продовженням його до західних регіонів України (діаметр 1020 мм, довжина 1100 км ) та Шебелинка – Диканька – Київ (діаметр 1220 мм, довжина 549 км).

Із метою забезпечення газифікації населених пунктів Криму були побудовані газопроводи Сімферополь – Севастополь і Джанкой – Сімферополь.

У 1970 році в Україні вже експлуатувалось 43 газових і газоконденсатних родовища. Видобуток природного і попутного газу збільшився до 61,3 млрд куб. м на рік , а загальна довжина газопроводів досягла 10,9 тис. км.

У зв'язку з відкриттям і введенням в експлуатацію нових родовищ швидко ріс видобуток газу і збільшувалася довжина магістральних газопроводів для доставки

цього газу споживачам.. Період 1970 – 1976 рр. характеризується подальшим розвитком газової промисловості України і в 1975 – 1976 рр. досягнув максимального рівня – 68,7 млрд. куб. м на рік .Поступове виснаження основних газових родовищ, відставання геологорозвідувальних робіт і приросту запасів від темпів видобутку газу з другої половини 70 – х років починається зниження обсягу видобутку газу. У 1980 році він становив уже 54,8 млрд.куб. м, у 1990 р. – 28,1 млрд. куб. м а у 2000р. зменшився до 15 млрд. куб. м на рік.

Із збільшенням споживання газу в Україні, обсяги якого, починаючи з 1978 р., стали перевищувати обсяги його видобування та необхідністю розширення експортних поставок колишнього СРСР у 1978 р. було закінчено будівництво трансконтинентального газопроводу “Союз” діаметром 1420 мм з робочим тиском 7,4 МПа , довжина