7.ГІДРАВЛІЧНЕ ВИПРОБУВАННЯ ТРУБОПРОВОДУ НА МІЦНІСТЬ І ГЕРМЕТИЧНІСТЬ.

На завершальному етапі будівництва магістрального трубопроводу очищають його порожнину, випробовують на міцність перевіряють на герметичність внутрішнім тиском.

Порожнину трубопроводу очищають від окалини, іржі та інших забруднень, що випадково потрапили в порожнину трубопроводу в процесі монтажу.

Надійність магістральних трубопроводів можна підвищити поліпшивши якість металу труб, зварних з’єднань, ізоляційних покриттів, засобів електрозахисту і всього комплексу будівельно-монтажних робіт. Однак це не виключає того, що у збудованому трубопроводі можуть залишитися приховані дефекти в металі труб, в зварних з’єднаннях, що ведуть до руйнування в процесі експлуатації трубопроводу. Тому метою трасових випробовувань поряд з перевіркою міцності і герметичності трубопроводу є виявлення дефектів трубопроводу заводського походження і ушкоджень, що виникають при транспортуванні, а також у процесі проведення зварювально-монтажних і ізоляційно-укладальних робіт.

Заповнення порожнини трубопроводу водою для промивання і випробовування здійснюють через фільтри, що виключають потрапляння в трубопровід піску, мулу чи торфу і інших сторонніх предметів з водойми.

До введення трубопроводу в експлуатацію, порожнина трубопроводу повинна бути очищена, для чого необхідно :

видалити з трубопроводу грунт, воду і інші предмети, а також поверхневий пухкий шар іржі й окалини що випадково потрапили

в порожнину трубопроводу в процесі проведення ремонтних робіт;

перевірити шляхом пропускання поршня прохідний перетин трубопроводу ;

досягти якості очищення порожнини трубопроводу що забезпечує заповнення газопроводу газом без його забруднення і обводнення.

Очищення порожнини трубопроводу може здійснюватись промиванням, продувкою, витисканням забруднень в потоці рідини, протягуванням очисного поршня. В нашому випадку очищення порожнини трубопроводу проводиться промиванням.

При промиванні виконують два завдання : трубопровід очищається від сторонніх предметів, бруду і інших сторонніх предметів і в той же час заповнюється водою для гідравлічного випробовування.

На місці заповнення трубопроводу водою монтують промивний вузол, що складається з кінцевої заглушки , заливального та упорного патрубків, і запасованого очисного пристрою.

На кінці ділянки що промивається монтують лінійну цілком прохідну запірну арматуру, після якої влаштовують промивний патрубок, направивши його в бік зниження рельєфу місцевості для стоку води. Як очисний пристрій використовують в основному еластичні роздільники типу ДЗК, ДЗК-РЕМ.

Через заливний патрубок наповнюють трубопровід водою в обсязі не менше 15% обсягу порожнини ділянки що очищається. Потім запускають очисний роздільник , подаючи воду через патрубок-упор. Під тиском води роздільник переміщається по трубопроводу до кінця ділянки, витісняючи перед собою забруднення.

Промивання здійснюється до виходу роздільника і виходу за ним чистої води, після чого закривають лінійну засувку або кран, зрізавши промивний патрубок приварюють кінцеву заглушку. З технології промивання видно, що

пропускна здатність заливального патрубка повинна забезпечувати роботу усіх

заповню вальних агрегатів і їхніх паспортних режимах. Діаметр патрубка упора приймають рівним 100 мм. Цей розмір гарантує запобігання зрушення роздільника назад при попереднім заповнюванні трубопроводу водою і забезпечує його плавний пуск для наступного промивання.

При очищенні трубопроводу промиванням, для напряму потоку прохідної води, забруднень і роздільника монтують промивні патрубки. До кінця ділянки трубопроводу що промивається після лінійної запірної арматури приварюють вигнуту трубу виводять на бровку траншеї.

Після очищення порожнини трубопроводу і монтажу всієї лінійної арматури магістральні трубопроводи піддаються випробовуванню на міцність і герметичність гідравлічним ( водою ), пневматичним ( газом або повітрям ), чи комбінованим способом.

Випробовування трубопроводу на міцність і герметичність слід проводити після :

повного засипання, обвалування чи закріплення на опорах трубопроводу;

установлення арматури і приладів катодних виводів;

виведення персоналу і вивезення техніки з небезпечної зони;

забезпечення постійного чи тимчасового зв’язку.

Параметри випробовування призначаються в залежності від категорії ділянки і методу випробовування. Ділянки трубопроводів ІІ, ІІІ, ІV категорій випробовують на міцність тиском на 10% вище робочого. У свою чергу ділянки першої і вищої категорій повинні бути попередньо випробувані до укладання їх гідравлічним методом що перевищує робочий тиск на 25%. Тривалість випробовування на міцність на ділянках ІІ, ІІІ, ІV категорій при гідравлічному випробовуванні становить 24 години. Тривалість випробовування ділянок вищої і першої категорій становить 6 годин.

Гідравлічний метод випробовування практично є найдешевшим. Для заповнення порожнини трубопроводу водою використовуються наповню вальні

агрегати. Опресувальними агрегатами забезпечують підняття тиску до

випробовувального значення. Наповнювальні і опресовочні агрегати підключаються до трубопроводу через вузли підключення. Для випробовування використовують групу машин , зосереджених в одному місці. Це дозволяє забезпечити високу надійність робіт, у тому числі при відмові однієї чи кількох машин повніше використовувати встановлену потужність машин і підвищити темп робіт з випробовування.

Місце розташування на трасі машин для проведення робіт по випробовуванню трубопроводу вибирають з огляду на можливість проведення робіт на значній довжині трубопроводу, стан під’їзних доріг, рельєф місцевості.

На кінцях де монтувальних ліній монтуються сітчасті фільтри і зворотні клапани.

Сітчастий фільтр запобігає потраплянню в насос і у випробовувальний трубопровід сторонніх предметів. Зворотній клапан утримує воду в всмоктувальній лінії і насосі при їх заливанні. Для запуску в роботу кожного агрегату на кожному вузлі підключення передбачені зливні ліній спрямовані в бік водойми.

При заповненні трубопроводу водою використовуються наповню вальні агрегати з різним напором і продуктивністю. Вузол підключення агрегатів передбачає рівномірну і послідовну роботу наповню вальних агрегатів великої продуктивності але малого напору ( використовується агрегат АН 1001 ) у початковий період заповнення. Такий же режим агрегатів з великим підпором ( АН-2 ) що працюють наприкінці заповнення.

У процесі заповнення водою з трубопроводу повинно випуститися повітря через встановлені в найбільш високих точках трубопроводу вентилі.

Після підняття і фіксування тиску ( 60,5