- поздовжне осьове стискаюче напруження, що залежить від
розрахункових навантажень.
Для прямолінійних пружнозігнутих дільниць поздовжні напруження визначають за формулою
, (4.6)
де ; (4.7)
; (4.8)
- коефіцієнт лінійного розширення труби;
E - модуль пружності (Юнга);
- розрахунковий температурний коефіцієнт деформації сталі або
коефіцієнт Пуасона;
Dвн - внутрішній діаметр труби;
- інтенсивність напружень
, (4.9)
- інтенсивність деформації
, (4.10)
m0 - коефіцієнт поперечної деформації в пружній області, приймається
рівним 0,25;
E0 - модуль пружності,
.
Кільцеві напруження від розрахункового тиску визначаються за форму-лою
, (4.11)
.
Визначимо поздовжні напруження в першому наближенні
.
Тоді
.
Уточнимо значення модуля пружності і коефіцієнта Пуасона
;
.
Уточнимо значення поздовжних напружень
.
Визначаємо коефіцієнт
.
Проводимо перерахунок товщини стінки
.
За товщину стінки газопроводу приймаємо найближче більше стандарт-не значення товщини стінки газопроводу =4 мм.
Отже внутрішній діаметр вхідного газопроводу буде рівний d=292 мм.
Проведемо гідравлічний розрахунок газопроводу, тобто розрахуємо за-пас потужності газопроводу по газу. Для цього приймаємо Tср=T0; zср=zп , отже середній на ділянці тиск визначається за формулою
, (4.12)
.
Визначимо коефіцієнт стисливості газу за формулою
, (4.13)
.
Приведений об’єм газу визначимо за формулою
, (4.14)
де Рст ,Тст - тиск та температура за стандартних умов (Рст =0,101325МПа,
Тст = 293К),
.
Визначимо швидкість газу в трубі за формулою
, (4.15)
.
Газова постійна визначається за формулою
, (4.16)
де R* - універсальна газова постійна, яка приймається згідно [3],
R*=8314 кДж/(кмоль.К),
.
Густина газу за умов перекачки визначається за формулою
, (4.17)
.
Визначимо критерій Рейнольдса за наступною формулою
, (4.18)
.
Коефіцієнт гідравлічного опору визначаємо за універсальною для всіх зон формулою
, (4.19)
де - еквівалентна шорсткість поверхні трубопроводу, приймаємо
рівну =0,03 мм.
.
Тиск на вході в АГНКС знаходимо за формулою
, (4.20)
.
Розрахуємо запас потужності вхідного газопроводу по газу за форму-лою
. (4.21)
Отже запас потужності газопроводу по газу складає
.
5 обслуговування акумуляторів газу
Геометричний об’єм акумуляторів газу визначається, виходячи з забез-печення N заправок з акумулятора при вимкнених компресорах. При цьому тиск в акумуляторі буде падати від максимального - 25 МПа, до мінімаль-ного - 21 МПа за проміжок часу, який дозволяє конструкція приводу ком-пресора.
Щоб заправити певну кількість автомобілів m з середнім об’ємом зап-равки Qз за певний проміжок часу t0, компресори станції, кількість яких n, повинні мати сумарну подачу за v хв. При цьому, якщо заправка здійснюється з акумулятора газу або від працюючих компресорів. Тиск газу в акумуляторі при цьому падає. При тиск в акумуляторі росте до максимального.
Процес вмикання-вимикання компресорів здійснюється наступним чи-ном. З встановлених на АГНКС М компресорів М0 (назвемо їх основними) призначені для заправки автомобілів. Інші Ма=М-М0 (назвемо їх резервни-ми) призначені для резервування. В свою чергу з М0 в роботі знаходяться Мр (робочі), а інші Мі вмикаються під час пікових навантажень.
Нерегулярний потік надходжень автомобілів на АГНКС призводить до необхідності періодичних зупинок компресора. Зі збільшенням акумулятора зменшується число зупинок.
Перебування автомобілів в черзі на заправку змінюється протягом доби, тому інтенсивність обслуговування в різні моменти доби може істотно від-різнятись.
Відношення інтенсивності надходження автомобілів на АГНКС до за-гальної інтенсивності обслуговування називається коефіцієнтом заванта-ження. Стан АГНКС в момент часу t визначається числом автомобілів, що на ній знаходяться.
Розглянемо випадок, коли компресори вмикаються-вимикаються окремо один від одного. Приймаємо, що в початковий період часу тиск в акумуля-торі об’ємом Vак рівний р1 і з повною подачею працюють Мр компресорів і Мі з Мрез компресорів. Тоді загальна подача працюючих компресорів за v хв буде рівна
. (5.1)
Розглянемо ситуацію, коли . При роботі (Мр+Мі) компресорів тиск газу в акумуляторі досягне максимального ре за Ті хв
, (5.2)
де
, (5.3)
де - тиск газу в балонах автомобіля в кінці і на початку заправки;
- стандартні умови.
При досягнені тиску рz відбудеться вимкнення Мі компресорів. Тиск в акумуляторі почне падати і досягне мінімального значення р1 за Т2 хв.
. (5.4)
Після вмикання частини резервних компресорів процес вмикання-вими-кання повториться.
На роботу компресорної установки накладають обмеження за числом зупинок-запусків. Протягом часу t0 максимальне число вмикань (вимикань) в розрахунку на один компресор буде:
. (5.5)
У випадку, коли всі резервні компресори вмикаються і вимикаються одночасно маємо М0=Мрез=Мі. Тоді
. (5.6)
У випадку, коли компресорні установки працюють без зупи-нок.
Якщо не забезпечується проектне число заправок, тому така АГНКС має функціонувати лише за параметрами, які нижче проектних.
Вище приведена методика реалізована у програмі , текст якої приведе-ний у додатку А. Одержані результати приведені у додатку Е. Перелік іден-тифікаторів подано у таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Результати розрахунку об’єму акумулятора
Параметр | Одиниці вимір. | Іденти-фікатор | Значення
Мінімальний тиск | МПа | PMN | 21
Максимальний тиск | МПа | PBK | 25
Кількість встановлених компресорів | шт. | MO | 2
Кількість робочих компресорів | шт. | MP | 1
Кількість компресорів готових до роботи | шт. | MI | 1
Подача одного компресора | м 3/год | QK | 1406,8
Заправка автомобілів | м 3 | Q3 | 17019,8
Подача усіх компресорів за день | м 3 | QVM | 30949,2
Подача робочих компресорів за день |