ЗМІСТ

Стор.

Перелік скорочень…………………………………………………………… 4

ВСТУП…………………………………………………………………….…. 5

1 ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНА ВИВЧЕНІСТЬ.………………………………... 6

ГОЛОВНІ ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ФІЗИЧНИХ ПОЛІВ…………....... 15

4.1 Прояв в полях основних типів структур…………………………………... 15

4.2 Особливості будови гравітаційного поля…………………………………. 20

4.3 Зв’язок між будовою фундамента і осадочного чохла…………………… 23

РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ДАНИХ ПО ПІВДЕННО-СХІДНІЙ ЧАСТИНІ

ДНІПРОВСЬКОГО ГРАБЕНУ…………………………………………….. 30

5.1 Структури соляного тектогенезу…………………………………………... 30

5.1.1 Поховані соляні масиви…………………………………………………….. 31

5.1.2 Соляні штоки і приштокові об’єкти……………………………………….. 31

5.2 Антиклінальні структури………………………………………………….... 36

5.3 Ділянки розвитку пасток неантиклінального типу……………………….. 36

6 РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ДАНИХ ПО ДЕТАЛІЗАЦІЙНИХ

ДІЛЯНКАХ…………………………………………………………………. 38

6.1 Сахновщинська ділянка…………………………………………………… 38

ВИСНОВОК ……………………………………….. 45

Перелік використаних інформаційних джерел…………………………… 46

Графічні додатки |

№

додатку

1 Карта локальних аномалій гравітаційного поля ДG | 1

2. Зіставлення даних граві-, електро- і сейсморозвідки | 2

3.Геолого-геофізичний розріз. Сахновщинська ділянка. | 3

( вкладено в проект)

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АПС – автоматизовані прогнозуючі системи

АТП – аномалія типу поклад

ВВ – вуглеводні

ГДС – геофізичні дослідження в свердловинах

ГКР – газоконденсатне родовище

ДГЕ – Дніпропетровська геофізична експедиція “Дніпрогеофізика”

ДДА – Дніпровсько-Донецький авлакоген

ДДЗ – Дніпровсько-Донецька западина

ДСС – Донецька складчаста споруда

ДЧП-ДЧЗ – дистанційно-часове профілювання і зондування

КМЗХ – кореляційний метод заломлюючих хвиль

КМТЗ– комбіновані магніто-телуричні зондування

МВХ – метод відбитих хвиль

МСГТ – метод спільної глибинної точки

НГКР – нафтогазоконденсатне родовище

УЩ – Український щит

ЦЕС – цифрова електророзвідувальна станція

ЧЗ – частотні зондування

?Gа – аномальне гравітаційне поле

– щільність

мГал – мілігал

нТл – нанотесла

ВСТУП

На сьогодні постала гостра актуальність відкриття в ДДЗ родовищ ВВ із середніми або значними запасами. Більшість дослідників вважає, що для цього найбільш перспективна територія Дніпровського грабену. В той же час практично всі антиклінальні структури суттєвих розмірів в межах грабену уже виявлені і опошуковані. Таким чином, згадані родовища можуть бути приурочені, головним чином, до: глибокозалягаючих частин розрізу на крупних відомих родовищах антиклінального типу, пасток несклепінного типу та слабковиражених позитивних структур на моноклінальних схилах і бортах прогинів; крупних глибокозалягаючих структур облягання похованих соляних тіл, приштокових припіднятих блоків і приштокових антиклінальних структур.

В межах південно-східної частини Дніпровського грабену, крім сейсморозвідки, проведений значний обсяг геофізичних досліджень методами граві-, магніто- і електророзвідки з нафтогазопошуковими задачами. Найбільший обсяг серед них припадає на гравірозвідку, як і, відповідно, найбільш вагомі геологічні результати. Так, за даними польових і тематичних (включаючи щільнісне об’ємне моделювання розрізу) гравіметричних досліджень прогнозувались (виділялись): поховані соляні тіла (лінзи) іноді суттєвих розмірів із структурами їх облягання на глибинах переважно більше 5км; нові соляні штоки переважно невеликих розмірів (зокрема в межах Полтавської мульди і схилів Лихачівського прогину); приштокові припідняті блоки і запечатані теригенні блоки на відомих соляних штоках; малоамплітудні слабковиражені позитивні структури та зони їх розвитку на схилах прогинів і монокліналях; ділянки розвитку (концентрації) пасток неантиклінального типу (клиноформи, піщані тіла і т. п. ) і деякі інші нафтогазоперспективні об’єкти.

Площа досліджень має розміри 140х130 км (S =18 200 кв. км) і обмежена з півночі і півдня крайовими розломами, а із заходу і сходу проходить по меридіану Чутівської і Волвенківської структур.

В адміністративному відношенні площа досліджень розташована переважно на території Полтавської, Харківської і, частково, Дніпропетровської та Донецької областей.

1 ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНА ВИВЧЕНІСТЬ

В межах південно-східної частини Дніпровського грабену на ділянці від Чутівської до Волвенківської структур на протязі тривалого часу (більше ніж півстоліття) проведений значний обсяг досліджень різними геофізичними методами і видами буріння переважно з нафтогазопошуковими задачами.

Гравірозвідка. Практично, всі гравіметричні дослідження проведені за період 1973-1990 рр. (рис.1.). Вони виконувались переважно ДГЕ “Дніпрогеофізика”. Вся площа досліджень закрита зйомками м-бу 1:50 000 і 1:25 000, а детальні роботи м-бу 1:10 000 зосереджені переважно в південній прибортовій зоні на ділянці від Руденківської до Богатойської структур. Інтерпретація матеріалів всіх зйомок м-бу 1:50 000 і 1:25 000 проводилась за близькою методикою, яка включала якісний аналіз поля та елементи кількісних розрахунків. Вона була направлена на вивчення будови соляних тіл (штоки і поховані тіла) і виділення позитивних структур суттєвих розмірів, які прогнозувались за чіткими крупними локальними максимумами.

Зйомки м-бу 1:10 000, крім контурів 30, 40 і 46, були складовою частиною комплексних геофізичних досліджень переважно із задачами прямих пошуків покладів ВВ.

Тематичні дослідження по узагальненню і переінтерпретації переважно гравіметричних даних з нафтогазопошуковими задачами постійно проводились ДГЕ “Дніпрогеофізика” в південно-східній частині ДДЗ. Найбільш суттєвий їх обсяг виконаний в 1976-88 рр. тематичною партією під керівництвом В.С. Поповича.

В 1974-77 рр. інтерпретація гравітаційного поля для вивчення морфології соляних штоків проводиться способом підбору моделі середовища в тривимірному варіанті з використанням програм “ПІРАМІДА-Т” і “Многогранник” в м-бі 1:50 000. Але при цьому гравітаційний ефект від глибоких горизонтів не враховувався в зв’язку з відсутністю їх структурних планів та даних про щільність. Пізніше В.С. Поповичем при виконанні робіт в цьому напрямку вдосконалена методика підбору моделей штоків у тривимірному варіанті. Вона грунтувалась на тому, що при виключенні із спостереженого поля гравітаційних ефектів від щільнісних границь по підошві мергельно-крейдової товщі крейди, юри, тріасу і навіть грубо наближеної моделі штоку залишкове гравітаційне поле вдалині від штоків узгоджується з морфологією відбивального горизонту Vб1 (С2m). Звідси логічне заключення, що в районі соляних штоків такий зв’язок теж повинен мати місце. В цьому разі підбір моделі штоку повинен виконуватися, в більшості випадків, до “перекомпенсації” спостереженої кривої для узгодження залишкового поля з рельєфом горизонту Vб1 (С2m), який, зазвичай, зазнає підйом до штоку. Критерієм достовірності підбору є збереження кореляційного зв’язку між рельєфом відбивального