Навкруги мінімуму від Краснопавлівського штоку розвинуті позитивні аномалії, частина яких очевидно є інтермаксимумами. Найбільш крупним і інтенсивним є згаданий вище Плісовський максимум на північний захід від штоку. Як відзначалось, його природа зв’язується переважно із літологічним фактором. До Краснопавлівського підняття, особливо до його більш припіднятої східної перикліналі, приурочені локальні малоінтенсивні складнопобудовані максимуми. Локальний максимум на північний схід від штоку в районі свр.541 очевидно обумовлений тектонічним блоком з крутим заляганням шарів на північному крилі Краснопавлівського підняття.

Сахновщинську ділянку перетинають два регіональні профілі МТЗ Левенцівка-Єфремівка і Затишня-Миронівка партії 240/75. На жаль через технічні можливості апаратури інформація по верхній частині розрізу до глибини ~2,0-3,0 км при цих дослідженнях відсутня. Аналіз вертикальних розрізів параметрів МТЗ по більш глибокій частині розрізу, які були розраховані і побудовані в рамках звітних досліджень , дозволяє зробити такі висновки. По профілю Левенцівка-Єфремівка в розрізі осадочного чохла виділяються в узагальненому вигляді дві крупні геоелектричні аномалії, границя яких проходить по широті свр. Сахновщинська-1. На південь від свр.1 в інтервалі пунктів МТЗ 108-112 фіксується складнопобудована аномалія пониженого опору стовпоподібної форми, яка з глибиною витягується по нашаруванню порід. Понижений опір характерний для переважно теригенних товщ з широким розвитком пісковиків. Таким чином, в цій частині ділянки у складі відкладів середнього і нижнього карбону будуть домінувати саме такі утворення (на жаль глибина прив’язки аномалій за розрахунком ефективної глибини ненадійна і дає тільки оціночні значення). Слід звернути увагу, що ця низькоомна аномалія корелюється в плані із Сахновщинським гравітаційним максимумом. Так як кореляція цих аномалій є нелогічною, то зв’язок останнього із відкладами середнього і нижнього карбону малоімовірний. Більш імовірним є певний зв’язок Сахновщинського максимуму із високоомним об’єктом на більш глибокому рівні розрізу в породах девону або фундаменту, який розташований під відзначеним низькоомним об’єктом.

Перспективи нафтогазоносності Сахновщинської ділянки зв’язуються головним чином із нижньопермськими і середньокам’яновугільними відкладами. Відклади нижнього карбону залягають на значній глибині (більше 6-8 км) і практично недосяжні для буріння. Головними нафтогазоперспектив-ними об’єктами тут є Сахновщинський виступ і Краснопавлівська структура.

В районі Сахновщинського структурного виступу головні перспективи слід зв’язувати із пастками несклепінного типу на рівні відкладів нижньої пермі (переважно в зоні виклинювання хемогенної товщі). Так, при бурінні свр.533 і 610 із відкладів картамишської світи були підняті пісковики із запахом нафти. За даними гравірозвідки і буріння тут прогнозуються локальні ангідритові і, можливо, карбонатні масиви, в яких колектори формуються під дією процесів доломітизації і вилуговування. Ділянки розвитку ангідритів (відклади застійних боліт) в першу чергу заслуговують уваги як покришки для покладів ВВ у нижньопермських відкладах. Про можливу наявність покладів ВВ у хемогенній товщі свідчать дані ГДС структурних свердловин. Так, в розрізі микитівської світи свр.642 в інт. 1940-1968, 1975-1980, 2035-2041м виділені пласти, що характеризуються як слабкогазоносні. Слід звернути увагу, що відклади, які в свр.642 характеризуються як перспективні, в свр.524 є безперспективними, не дивлячись, що залягають на 350 м вище. Ці дані свідчать, що невеликі газові поклади на Сахновщинській площі можуть бути зв’язані із літологічними пастками в умовах моноклінально залягаючої товщі нижньої пермі і карбону .

Таким чином, дані аналізу гравіметричних даних за методикою “ГОНГ” підтверджують нафтогазоперспективність двох тектонічних об’єктів в межах ділянки – Сахновщинського структурного виступу і Краснопавлівського підняття, на яких і пропонується зосередити подальші дослідження. Зважаючи, що основні перспективи цих об’єктів зв’язуються із неантиклінальними пастками, крім сейсморозвідки в комплекс досліджень необхідно включити детальну гравімагніторозвідку М 1:10 000 і електророзвідку ЧЗ-ВП (ЗСБ). Так як, в межах Сахновщинського виступу відсутні глибокі свердловини, то для прив’язки матеріалів геофізичних досліджень і вивчення розрізу кам’яновугільних відкладів доцільно пробурити параметричну свердловину глибиною до 6500 м з розкриттям серпухівських відкладів.

ВИСНОВОК

В 2006-07 рр. партією обробки і інтерпретації матеріалів (ПОІМ) Дніпропетровської геофізичної експедиції „Дніпрогеофізика” ДГП „Укргеофізика” була виконана тематична робота „Аналіз даних гравірозвідки в межах південно-східної частини Дніпровського грабену з метою визначення крупних прогнозних перспективних об’єктів для першочергового вивчення”.

Площа досліджень південно-східна частина Дніпровського грабену обмежувалась з півдня і півночі крайовими розломами грабену, а із сходу і заходу меридіанами Чутівської і Волвенківської структур. Згідно геологічного завдання дослідження проводились по трьох напрямках: побудова зведених карт гравітаційного і магнітного полів та їх трансформант М 1:200 000, аналіз особливостей гравітаційного, магнітного і геоелектричного полів в регіональному плані; аналіз результатів раніше виконаних досліджень методами граві-, магніто- і електророзвідки з метою окреслення найбільш перспективних прогнозних об’єктів різного типу, до яких можуть бути приурочені середні або крупні родовища ВВ; аналіз геолого-геофізичних матеріалів в межах деталізаційних ділянок. По відзначених напрямках досліджень отримані слідуючі головні геологічні результати:

При аналізі регіональних особливостей фізичних полів:

1.1 Вперше для південно-східної частини Дніпровського грабену побудовані зведені карти гравітаційного і магнітного полів на основі зйомок

М 1:50 000, 1:25 000, 1:10 000, розраховані і побудовані карти їх трансформант М 1:200 000 при сітці цифрових моделей полів 500Ч500 м.

1.2 Побудована схема основних лінеаментів і зон фізичних полів, на якій виділені крупні розломи і структури докембрійського фундаменту, в тому числі впливаючі на особливості будови осадочного чохла і перспективи його нафтогазоносності. Для деяких розломів передбачаються здвигові дислокації із амплітудою переміщення до 610 км. Представлений