4 ГОЛОВНІ ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ФІЗИЧНИХ ПОЛІВ

4.1 Прояв в полях основних типів нафтогазоперспективних структур

За даними гравіметричних зйомок різного масштабу і модельних розрахунків всі позитивні структури, які є головним типом пасток для ВВ, проявляються в гравітаційному полі локальними позитивними аномаліями. Розміри та інтенсивність аномалій знаходяться в прямій залежності від розмірів та амплітуди структур. Крупні високоамплітудні структури проявлені, як правило, складнопобудованими високоінтенсивними аномаліями, де локальні максимуми приурочені до їх окремих частин або блоків.

В гравітаційному полі подавляюча кількість структур соляного тектогенезу (соляні штоки та поховані соляні тіла) виражена негативними, в більшості випадків високоінтенсивними різкоградієнтними ізометричної форми аномаліями, так як щільність солі суттєво менша від щільності вміщуючих карбонатно-теригенних порід.

Інтенсивність гравітаційних мінімумів від штоків залежить в першу чергу від об’єму соляних мас і глибини залягання їх поверхні. Форма аномалії визначається формою соляного штоку. Так, безкозиркові соляні штоки та штоки з невеликим козирком з високим рівнем підйому солі (до 200-400 м), які ускладнюють будову крупних позитивних структур, проявлені в гравітаційному полі найбільш яскраво – різкоградієнтними високоінтенсивними мінімумами на фоні більш крупних інтенсивних максимумів від позитивних структур (Біляївський, Миронівський, Степківський, Олексіївський та ін.).

Соляні штоки, які мають суттєвих розмірів козирки (“шляпу”), як правило, відображені ізометричними мінімумами з максимальним градієнтом поля в центральній частині, де розвинута ніжка. В порівнянні з безкозирковими штоками ці аномалії мають також значно більші розміри в плані. Найбільш широко козиркові штоки розвинуті в межах західних частин Чутівсько-Олексіївського і Соснівсько-Біляївського валів та Полтавської мульди (Чутівсько-Розпашнівський, Ведмедівський, Єфремівський, Тарасівський, Верхньоланнівський, Басівський та ін.).

Специфічний прояв в гравітаційному полі мають штоки з високим рівнем прориву солі (передчетвертинний, передпалеогеновий) на ділянках розвитку крейдових відкладів. В цих випадках в верхній частині розрізу щільність штокової солі (2,20 г/см3) більша, ніж щільність крейдових відкладів (2,08-2,12 г/см3). Тому негативна аномалія від соляних мас ускладнена в центральній частині різкоградієнтним локальним максимумом. Така форма аномалії характерна для штоків прибортових зон розвитку соляного тектогенезу, особливо північної (Синівський, Колонтаївський, Карайкозівський, Валківський).

Більш складно і різноманітно в гравітаційному полі проявлені криптодіапірові структури, в ядрах яких залягають соляні лінзи (масиви). В залежності від співвідношення об’єму соляних мас, глибини залягання їх поверхні та величини компенсуючого впливу перекриваючих антиклінальних структур, вони проявляються як позитивними, так і негативними, як правило складнопобудованими різної інтенсивності аномаліями. Спостерігається певна закономірність в розташуванні таких структур з однотиповою формою прояву. Так, крупні антиклінальні структури з соляними ядрами в центральній зоні грабену виражені, як правило, позитивними аномаліями, інтенсивність яких зменшена негативним ефектом від солі. Причому, ступінь зменшення інтенсивності цих позитивних аномалій збільшується в західному напрямку. Прикладом таких структур є Солохівська, Опішнянська, Матвіївська, Котелівсько-Березівська, Коломакська, Кочубеївська, Мар’янівська, Західно-Соснівська, Східно-Ведмедівська, Єфремівська антикліналі. Позитивна аномалія від крупного Шебелинського підняття ускладнена локальним мінімумом від соляної лінзи з передверхньосерпухівським рівнем залягання поверхні солі в ядрі структури.

В прибортових зонах розвитку соляного тектогенезу позитивні структури з соляними ядрами, як правило, відображені в гравітаційному полі негативними аномаліями суттєвої інтенсивності. В північній прибортовій зоні це Качанівське, Рибальське, Сахалінське підняття та деякі інші дрібніші структури. В південній прибортовій зоні кількість таких структур значно більша. Це Сагайдакське, Новогригорівське, Ігнатівське, Західно-Михайлівське, Личківське, Перещепинське, Іллічівське та інші підняття.

В деяких випадках негативний гравітаційний ефект від соляних мас і позитивний ефект від антиклінального перегину над соляною лінзою мають приблизно рівне значення. В такому разі досить крупні структури практично не проявлені в гравітаційному полі або над ними спостерігаються малоінтенсивні нечітковиражені аномалії різного знаку. Найбільш яскравими прикладами таких структур є Більська і Кобзівська.

Приштокові нафтогазоперспективні об’єкти, до яких в першу чергу відносяться частини антикліналей, перфорованих штоками, та припідняті блоки (задири) часто з крутим заляганням порід, в гравітаційному полі відображаються локальними позитивними аномаліями різної інтенсивності. Приштокові припідняті блоки (задири) не завжди проявлені в спостереженому гравітаційному полі, так як позитивний ефект від них подавлений інтенсивним негативним ефектом від штокової солі. Тут важливе значення мають розміри блоку, його стратиграфічна амплітуда і глибина залягання, наявність соляного козирка і його потужність. Тільки деякі припідняті блоки значних розмірів і амплітуди чітко проявлені в спостереженому полі. Прикладом тут може бути Новоукраїнська площа, де однойменне родовище ВВ приурочене до крупноамплітудного задиру (під козирок Розпашнівського штоку виведені серпухівські відклади) з крутопадаючим заляганням порід. Цей задир чітко проявлений в гравітаційному полі вузькою смугою локальних максимумів на фоні негативної аномалії від штоку (рис.2).

Теригенні блоки в тілах соляних штоків при суттєвих розмірах також проявляються в гравітаційному полі позитивними аномаліями на фоні більш обширних мінімумів від штоків (наприклад, відомий Ситниківський блок в Колонтаївському штоці). Деякі крупні соляні штоки, зокрема Хрестищенський, Ведмедівський, ускладнені розривними порушеннями з амплітудою зміщення поверхні штокової солі до 500 м і більше. До таких тектонічних елементів приурочено сполучення лінійних інтенсивних аномалій (максимум + мінімум), які спотворюють негативну аномалію від штоку.

Вираженість і ступінь прояву в гравітаційному і магнітному полях локальних геологічних об’єктів літологічного типу - піщані тіла різного генезису, рифи, біогерми - залежить від багатьох аспектів. В першу чергу від їх розмірів і глибини залягання, а також від аномальної щільності і намагніченості по відношенню до вміщуючих