м від рівня землі, а при розміщенні ШРП на стіні будинку – на 1 м вище карнизу або парапету будинку.
Електрообладнання та електроосвітлення ГРП і ГРПБ повинні відповідати вимогам ПУЕ. За надійністю електропостачання ГРП населених пунктів відносяться до ІІІ категорії, а ГРП і ГРПБ промислових підприємств – до категорії основного виробництва.
КВП з електричним вихідним сигналом та електрообладнання, що розміщується в приміщеннях ГРП і ГРПБ з вибухонебезпечними зонами, слід передбачати у вибухозахищеному виконанні. КВП з електричним вихідним сигналом у нормальному виконанні слід розміщувати зовні поза пожежонебезпечною зоною у шафі, яка замикається, виготовленій з негорючих матеріалів, або у відособленому приміщенні ГРП або ГРПБ, прибудованому до протипожежної газонепроникної стіни.
В місцях проходу імпульсних газопроводів через стіну, що відокремлює приміщення КВП від приміщення регуляторів тиску, слід передбачити ущільнення, яке виключає можливість проникнення газу через стінку.
10.3 Вибір регулятора тиску
Широкого застосування набув метод, який базується на визначенні необхідного коефіцієнта пропускної здатності регулятора тиску. В залежності від співвідношення тисків на вході та на виході даний коефіцієнт може бути обчислений як:
(10.1)
при .
А для випадків коли дійсною буде умова , коефіцієнт пропускної здатності обчислюватиметься за формулою:
, (10.2)
де - поправка на зміну густини газу в процесі дроселювання.
Для ГРП Рвх=0,15 МПа (тиск на вході);
Рвих=0,104325 МПа (тиск на виході).
Для даного інтервалу тисків дійсною буде друга умова (), отже розрахунок коефіцієнта пропускної здатності проведемо за допомогою формули 6.2. Щоб обчислити поправку на зміну густини газу в процесі дроселювання необхідно визначити відносний перепад тиску
(10.3)
Оскільки , поправка на зміну густини газу обчислюється за емпіричною формулою:
(10.4)
Тепер ми маємо всі необхідні дані для того, щоб обчислити коефіцієнт пропускної здатності.
Регулятор тиску вибирається з таблиць за найближчим більшим значенням коефіцієнта пропускної здатності. В нашому випадку найоптимальнішим варіантом регулятора є РДУК-2-50/35 . Параметри вибраного регулятора наведено в таблиці 10.1.
Таблиця 10.1- Вибір регулятора тиску для ГРП
Тип регулятора | Тиск газу, P10-3 , Па | Коефіцієнт пропускної здатності Kv
РДУК-2-50/35 | менше 1200 | 0,5-600 | 27
10.4 Основні технічні характеристики регулятора тиску РДУК-2-50/35
Основні технічні характеристики регулятора РДУК-2-50/35:
максимальний тиск газу на вході
= 1,2 МПа;
тиск на виході залежить від типу командного приладу:
- при використанні КН2 = 0,005– 0,06 МПа;
- при використанні КВ2 = 0,05– 0,6 МПа.
Основні складові елементи регулятора тиску:
регулюючий клапан з мембранним приводом – виконавчий орган, регулятор керування – пілот, дроселі та імпульсні трубки.
Принципова схема регулятора тиску типу РДУК2 наведена на рисунку 9.1. На схемі позначено: 1 - виконавчий механізм, 2 – пілот, 3 - клапан регулюючого органу, 4 - мембрана регулюючого органу, 5, 9, 11, 12, 13 – імпульсні трубки, 6 - клапан пілота, 7 - пружина завдання, 8 - мембрана пілота, 10 - дросель постійного перерізу.
Регулятор типу РДУК-2-50/35 відноситься до регуляторів тиску непрямої дії пілотного типу. Зрівноваження зусилля від тиску газу на мембрану здійснюється тиском, який встановлюється допоміжним пристроєм, що називається командним приладом або пілотом.
Газ високого або середнього тиску із надклапанної камери надходить у регулятор керування 2. Далі газ проходить через клапан 6, рухається по трубці 9, проходить через дросель 10 і надходить у газопровід споживача після регулятора.
Клапан 6, дросель 10, трубки 5, 9 і 11 - це підсилювальний пристрій дросельного типу.
Виконавчий механізм даного регулятора тиску складається із чавунного литого корпусу, розділеного на дві камери. У верхню камеру газ входить, із нижньої виходить. В перегородці передбачений отвір - сідло. Сідло перекривається клапаном. Продуктивність регулятора залежить від розміру отвору (сідла) і перепаду тиску на ньому. Мінімально необхідний перепад тиску для роботи регуляторів РДУК2 становить 30 кПа.
Рисунок 10.1 - Принципова схема регулятора тиску типу РДУК2
10.5 Регулятор тиску типу РДБК1
Регулятор тиску РДБК1 розроблений в інституті МосгазНИИпроект (Росія) за пропозицією інженера Ф.Ф.Казанцева, є блочною модернізацією регуляторів тиску типу РДУК2. Регулятор тиску автоматично підтримує заданий вихідний тиск при зміні вхідного тиску і витрати газу в широкому діапазоні.
Комплектування різних модифікацій регулятора РДБК1 складовими елементами характеризує таблиця 10.2.
Таблиця 10.2 – Комплектування регуляторів тиску типу РДБК1
Регулятор | Регулюю- чий клапан | Регулятор керування
непрямої дії | Регулятор керування прямої дії | Стабілізатор | Принцип роботи
РДБК1-25 | + | + | - | + | За схемою непрямої дії
РДБК1П-25 | + | - | + | - | За схемою прямої дії
РДБК1-50 | + | + | - | + | За схемою непрямої дії
РДБК1П-50 | + | - | + | - | За схемою прямої дії
РДБК1-100 | + | + | - | + | За схемою непрямої дії
РДБК1П-100 | + | - | + | - | За схемою прямої дії
Примітка: знак "+ "означає, що прилад встановлюється; знак "-" прилад не встановлюється.
Основні розміри регуляторів тиску газу типу РДБК1 різних модифікацій наведені у таблиці 10.3.
Таблиця 10.3– Розміри регуляторів типу РДБК1, мм
Модифікація регулятора тиску | L | D | H | h | dу | B
РДБК1 – 25
РДБК1П – 25 |
200 |
300 |
240 |
140 |
20 |
335
РДБК1 – 50
РДБК1П – 50 | 230 | 360 | 315 | 180 | 25 | 418
402
РДБК1 – 100
РДБК1П – 100 | 350 |
466 | 450 | 234 | 32 | 520
Примітка. Число після шифру – умовний діаметр вхідного і вихідного патрубків