5.3 Зворотня засипка траншеі.

До початку робіт по засипці газопроводу необхідно перевірити якість та у разі необхідності відремонтувати ізоляційне покриття, а також провести роботи по захисту ізоляційного покриття від механічних пошкоджень, які передбачені проектом.

Проводять засипку газопроводу беспосередньо після ізоляційних робіт в комплексі з ізоляційною колоною. Засипка проводиться в два етапи.

Першим етапом є підсипка та ущільнення грунту під газопроводом за допомогою трамбовок влучну. Підсипку слід проводити з двох сторін, причому грунт підсипки не повинен закривати верхню твірну трубопроводу або бути нижче вмя нафтопроводу. Грунт для підсипки береться зі спланованого відвалу мінерального грунту та підсипається бульдозером в траншею. Ущільнюють грунт два робітники за допомогою трамбовок.

Другим етапом засипки траншеї нафтопроводу є подальша засипка прямолінійними, косопоперечними паралельними, косоперечними або комбінованими проходами бульдозера з утворенням над газопроводом валика висотою 20 см, який перекриває траншею на 0,5 м в кожну сторону. В місцях зі зменшеною дугою відводу земель роботи виконуються косопоперечними паралельними, або косоперехресними проходами бульдозера.

При наявності горизонтальних кривих на газопроводі спочатку засипається криволінійна ділянка, а потім та частина, що залишилась. Причому засипку криволінійної ділянки починають з середини, руху екскаватора почергово до 5 кінців.На ділянках з вертакальними кривими газопроводу зняття проводиться з двох сторін починаючи зверху та рухаючись поступово вниз. В місцях пересічень з підземними комунікаціями засипка газопроводу проводиться вручну шарами товщиною не більше 100 мм з ретельним ущільненням кожного шару .Використовувати грунт, що має в собі нафту, для засипки трашеї використовувати заборонено.Після рекультивації відновлюються знаки, що позначають трасу нафтопроводу.

6. Транспортні роботи.

Паралельно з земляними роботами проводяться транспортні роботи. Під час будівництва лінійної частини виконуеться великий комплекс транспортних робіт, повязаний з перевезенням труб і секцій, запірної арматури та інших будівельних матеріалів; значна частина робіт припадае на доставку окремих труб і секцій на трубозварювальну базу й на трасу. А тому небхідно визначити необхідну кількість техніки, що забезпечить перевезення.

Необхідне число трубовозів можна визначити у такий спосіб:

Час одного повного рейсу трубовоза туди і назад.

де Sнав, Sп - довжина шляху навантаженого та порожнього трубовоза;

Vсер нав, Vсер пор - середня швидкість навантаженого та порожнього трубоукладчика;

tнав, tроз - час затрачений на навантаження та розвантаження труб;

kп - коефіціент можливого простою. (1,2-1,3)

Число рейсів одного трубовоза за добу

де Тдоб - години роботи трубовоза за добу. Загальне число рейсів, необхідних для перевезення середнього числа труб, що надходять за добу.

де Qсер - середнє число труб, що надходять на ТЗБ; q - число труб, що перевіз трубовоз за один рейс.

Необхідне число трубовозів:

Довжина шляху підвозу

де а,в - відстані від залізничних станцій до траси, lm - довжина маршруту що обслуговуеться.

В зв"язку з тим, що газопровід-відвід має довжину 465 м., а при будівництві відводу трубозварювальна база розташовується на ГРС то для перевезення труб на трасу використовується 2 трубовози марки ПЛ 1 на базі УРАЛ.

7.Зварювальні роботи

Сучасні способи будівництва вимагають механізації зварювальних процесів, однак це не виключає необхідності застосування ручного дугового зварювання стиків. При розробці технології ручного дугового зварювання вибирають: вид підготовки кромок, тип шва, тип та силу струму, швидкість зварювання, послідовність накладання швів. Тип електродів вибирають виходячи з необхідності одержання механічних властивостей металу шва, рівних властивостям основного металу тож високій продуктивності процесу. Вибраний електрод повинен створити потрібний провар внутрішніх кромок виробу, забезпечувати утримання металу від корозії у всіх просторових положеннях в комлксі з плавним окраєням зовнішньої поверхні валика шва. Діаметр електрода вибирають в залежності від товщини металу при зварюванні швів стикових, з”єднань та від катету шва при зварюванні кутових та таврових з”єднань (таблиця 7.1).

Вибір діаметра електрода.

Таблиця 7.1

Товщина металу при зварюванні стикових з”єднань, мм | Діаметр електрода, мм

1,5-2 | 1,6-2

3 | 3

4-8 | 4

9-12 | 4-5

13-15 | 5

16-19 | 5-6

20 | 6-10

Катет шва при зварюванні кутових та таврових з”єднань, мм | Діаметр електрода, мм

3 | 3

4-5 | 4

6-9 | 5

При зварюванні багатопрохідних стикових з”єднань кореневий шов виконують електродами діаметром 3-4 мм для того, щоб покращити провар кореня шва.

Зварювальний струм при ручному дуговому зварюванні приблизно знаходиться за формулою:

, (7.1)

*) , (7.2)

де К1, К2, - коефіцієнти, які знайдені дослідним шляхом (К1 = 20-25,

К2 = 20, = 6),

При зварюванні у вертикальному положенні та стелевому, струм зменшують на 15-20%. У порівнянні з струмом при зварюванні в нижньому положенні для попередження стікання рідкого металу. Проплавлення основного металу при стиковому зварюванні утворюються по глибині на 1,5-4 мм, шви при ручному дуговому зварюванні утворюються на 60-75% за рахунок наплавленного металу. Ширина стикового та катет кутового швів залежать від діаметру електроду та амплітуди поперечних коливань кінця електрода. Напруга дуги при ручному дуговому зварюванні змінюється у вузьких межах та його вибирають по паспорту для даної марки електроду.

При виборі сили струму для зварювання труб електродами фтористо-кальцієвого та органічного покриття слід керуватися таблицею 7.2

Зварювальний струм в залежності від типу електродів, іх діаметру, просторового положення при зварюваннятруб.

Таблиця 7.2

Тип покриття | Діаметр електрода,мм | Просторове положення

нижнє | Вертикальне | Стельеве

Фтористо-кальцієве | 3 | 140-180 | 140-180 | 120-150

4 | 180-220 | 160-180 | 140-160

5 | 220-260 | 200-230 | -

Органічне | 4 | 140-170 | 140-170