тис.грн.
3. Технологія будівництва газопроводу в рівнинній та гiрськiй
місцевості
Технологія будівництва газопроводу в рівнинній місцевості
Будівництво трубопроводу на рівнинній місцевості , складеної густини грунтами , здійснюється найбільш просто в порівнянні з будівництвом на місцевості решту груп.
Особливістю лінійної технології на рівнинах є те , що всі види робіт по будівництву трубопроводів виконується будівельними підрозділами , які переміщаються вздовж траси трубопроводу , у визначеній послідовності.
Для окремих видів робіт , які є обов’язково ланкою в колі полідовно виконуваних робіт (які складають в цілому процес лінійного будівництва) , застосовуються слідуючі назви цих підрозділів : ізоляційно-укладальна колона , землерийна колона , зварювально-монтажна бригада , бригада (колона) піготовки траси , бригада (колона) попереджуюча піготовку переходів.
Технологічна послідовність і взаємозв’язок окремих операцій дуже важлива в лінійному будівництві.
Риття траншей і зварка труб в нитку можуть виконуватись як паралельно , так і послідовно (риття траншей випереджає зварку труб в нитку , або навпаки). Решту операцій виконуються полідовно майже до одержання готового до експлуатації трубопровода з електрохімічним захистом , яка може споруджуватись як в процесі основного лінійного будівництва , ках і до його початку. Часто електрохімічний захист споруджують після закінчення всіх видів робіт. Це допускається , так як при відсутності електрохімічного захисту в перший після здачі в експлуатацію час починають інтенсивно утворюватись спалахи корозії , які продовжують діяти навіть після встановлення електрохімічного захисту.
3.1 Підготовчі роботи
До початку виконання основних робіт на будівництві магістрального трубопроводу необхідно виконати слідуючі піготовчі роботи:
точне дослідження траси комплексною групою інженерно-технологічного персоналу будівельних організацій виконавців робіт ;
відвід земель по трасі ;
перебазування лінійного будівництва , його матеріально-технічних ресурсів і робочих ресурсів , а також підрозділів і ресурсів субпідрядних організацій ;
розчистку полоси земельного відводу від лісу , чагарників, пеньків і валунів ;
планування будівельної полоси і рекультивацію земельного шару на землях сільськогосподарських угідь ;
влаштування полиць на косогорих ділянках траси ;
будівництво тимчасових доріг , водопропускних або водовідвідних споруд на під’їздах до траси і вздовж її ;
влаштування тимчасових приоб’єктних і пристанційних складів для зберігання матеріалів і обладнання ;
організацію тимчасових виробничих баз для звалювальних , бітумоплавильних, ремонтних і інших робіт ;
створення і організацію тимчасових житлових містечок із пересувних вагон-будиків , які забезпечують нормальні житлові і санітарно-побутові умови будівників.
Роботи підготовчого періоду виконуються :
при комплексній структурі генпідрядної лінійної ділянки спеціальним прорабством (власними силами) ;
при окремій системі – генпідрядчиком з приведенням механізованої колони гемлерийної організації для розчищування траси , планувальних робіт і влаштування полиць.
Початок піготовчих робіт дозволяється тільки після відводу земельних ділянок від замовника документації на право виконання розчистки траси і площадок для житлового містечка , розміщення тимчасових баз і складів.
На трасі піготовчі роботи починаються одночасно на всіх ділянках , закріплених за ізоляційно-укладальними колонами у відповідності з календарним графіком ППР.
Розчистка траси в незалісеній місцевості з грунтами , які не містять в поверхневих шарах валунів , зводиться до грубого планування для вирівнювання мікрорельєфу. На діляках траси , яка проходить по землях , що використовуються у сільському господарстві , до виконання планування проводиться прибирання гумусірованого шару товщиною згідно проекту рекультивації. Родючий грунт тимчасово складається в полосі відводу на трасі в місцях , де він зберігатиметься до кінця будівництва.
В лісній місцевості необхідно зробити валку лісу , корчування пеньків , прибирання полоси відводу від зрубаних дерев , пеньків і гілок.
Валку лісу виконують спилюванням дерев з послідуючим або одночасним корчуванням пнів.
Перший спосіб може здійснюватись на протязі всього року, другий тільки в теплу пору року , талому стані.
Валка лісу з пня проводиться електро- і мотопилами. Продуктивність пили з розробкою на ділову деревену в залежності від товщини і породи дерев коливається в межах 100-250 дерев у зміну.
Дерева , які спилюють складають “в ялинку” для полегшення послідуючої треньовки лісу.
Напрям валки дерев на місцевості під нахилом до 15 назначається в залежності від способу транспортування лісу.
Забороняється валка дерев при вітрі більше 6 балів , а також в дощ , при густому тумані (видимість менше 50 м.) , грозі і голольоді.
Трельовка зваленого лусу проводиться трельовочними тракторами.
При віддалі трельовки , яка не пнревищує 50 м. , трактор стоіть на місці і пілтягує лебіткою троє з зачіпленими двома – трьома хлистами , при перевищенні 50 м. – трактор з підтягуючими хлистками переміщіщається у потрібному напрямі. Середня продуктивність одного трактора складає зимою до 150 м3 , а влітку до 120 м3 деревени в зміну. Хлисти по мірі їх накопичення поділяють на колоди стандартних , які складають в штабеля , об’єм не менше , ніж на одну машину.
Валка дрібного лісу і чагарника , яка залишалася після рубки ділового лісу , проводиться бульдозером. Валка лісу з одночасним викорчовуванням проводиться слідуючим чином. Тонкі дерева (діметром 8-13 см.) бульдозер валить з двох стрін. При першому заході бульдозерист встановлює відвал на наймеший кут різання (55) , піднімає відвал на визначену висоту (0.9м.) і на першій передачі нахиляє дерево.
По другому заході він опускає відвал до межі , пересуває ним припідняті частини корневища і до кінця викорчовує павалене дерево. Чагарник і рідкий ліс (діаметром до 12 см.) зрізається бульдозером на малій швидкості разом з рослинним шаром і видаляється за межі траси. При цьому ніж вівалузаглиблюється в землю на 10 см. Дерева середньої товщини (діаметром 14-25см.) валяться бульдозером після попередньої підрізки