Виконані роботи з детальної обробки найхарактерніших і якісніших профілів на площі та аналіз отриманих матеріалів дали можливість побудувати структурну схему рельєфу кристалічного фундаменту. Успадкованість елементів структурної поверхні фундаменту в морфології структурних поверхонь осадових товщ карбону є безсумнівною, так само, як ймовірний вплив їх на літологічні відмінності осадової товщі. Це, насамперед, відноситься до Люботинської і Коротицької структур, які виникли над виступами фундаменту, як структури облягання.

На прикладі результатів робіт, виконаних на Люботинсько-Коротицькій площі, є підстави вважати, що під час проведення сейсмічних робіт на бортах ДДЗ на окремих площах можливе простеження фізичної межі, припустимо пов’язаної з поверхнею кристалічного фундаменту. Немає необхідності підкреслювати роль таких структурних побудов для подальшої розвідки і пошуків в межах бортів западини неантиклінальних пасток як в осадових відкладах, так і в самій товщі кристалічного фундаменту.

2.2 Методика та техніка польових робіт

2.2.1 Сейсморозвідка

Для того, щоб запроектувати проведення польових робіт потрібно розв’язати пряму задачу сейсморозвідки, яка дасть змогу визначити кратність спостережень, відстань між точками збудження, відстань між точками спостереження. Тобто, розрахувати систему спостереження СГТ.

Для цього потрібно вибрати цільову границю і створити модель середовища. Такою границею є поверхня візейського ярусу нижньокам’яновугільних відкладів. В моделі середовища вона є п’ятою. Створивши модель середивища потрібно розрахувати коефіцієнти відбиття, а також коефіцієнти проходження хвиль.

Коли розраховані коефіцієнти відбиття хвиль, потрібно створити спрощену модель середовища з чотирма границями, котрі мають найбільші коефіцієнти відбиття. Третій і четвертий пласти об’єднуються в один загальний пласт. Для цих новостворених пластів розраховується середня швидкість проходження хвиль.

Для спрощеної моделі знову розраховуються коефіцієнти відбиття, а також коефіцієнти проходження хвиль.

Теоретичний вертикальний сейсмічний годограф буде мати вигляд (див.рис. 2.1).

Наступним етапом є розрахунок амплітуд корисної хвилі та кратної хвилі-завади.

Функція запізнення розраховується наступним чином:

Графік функції запізнення зображений на рисунку 2.2.

Рис. 2.2 Графік функції запізнення

Шифр функції запізнення кратної хвилі =

Для того, щоб вибрати характеристику напрямленості сумування по СГТ портібно знати ступінь подавлення кратної хвилі

Із набору цих характеристик напрямленості вибираємо таке сімейство характеристик з мінімально можливою кратністю n, яке при будь-якій кривизні забезпечує подавлення хвилі в D раз, тобто сімейство, у якого всі характеристики опускаються нижче рівня Р. Але оскільки, значення Р досить маленьке, то вибираємо максимальну кратність системи спостереження, а саме кратність n=48.

Отже, параметри системи спостереження МСГТ будуть наступними:

Для того, щоб подавити поверхневі хвилі-завади, потрібно розрахувати групу сейсмоприймачів. Тому наступним етапом буде розрахунок груп сейсмоприймачів.

Рис 2.3 Амплітудно-частотна характеристика

Характеристика групи спрямованості зображена на рисунку 2.4.

Рис 2.4 Характеристика групи спрямованості

Отже, розрахувавши систему спостереження МСГТ, були отримані її основні параметри, які знаходяться в таблиці 2.1.

Так як проектом передбачається детальне дослідження Нарижнянської площі, то нанесення профілів на структурну карту проводилось наступним чином, а саме профілі були орієнтовані в меридіанному напрямку, оскільки Нарижнянська структура має субширотне простягання пластів осадового чохла. Також наносилися зв’язуючі профілі. Довжина профілів розраховувалася так, щоб з однієї сторони і з іншої винос профілів за структуру складав 1200 м. Відстань між профілями повинна бути б такою – між профілями, котрі орієнтовані в меридіанному напрямку 500 м, а між зв’язуючими 1000 м.

Отже, проектом передбачається провести польові роботи на 12-ти профілях, три з яких – зв’язуючі. Загальна довжина профілів 46 км. Роботи плануються проводити 48-ми канальною сейсмостанцією. Довжина розстановки буде складати 2350 м, крок між каналами 50 м, а відстань між точками збудження 200 м.

Таблиця 2.1

Перелік технічних засобів, основні параметри систем спостережень

№№ п/п | Найменування показників | Показники

1 | 2 | 3

1. | Обсяг робіт | 46 км

2. | Тип схем спостережень | 48-кратна з 2-ма фланговими пунктами збудження на одну розтановку сейсмоприймачів(згідно доповнення до ДУКН, вип.3, 1989р.,стор.8)

3. | Відстань між центрами груп сейсмо-приймачів | 50 м

4. | Тип і умови групування сейсмо-приймачів | Геофони GS-20DX, лінійне групування по 12 шт., на базі 60м

5. | Джерела збудження | Невибухові ,СВ-5-150, група з

6 вібраторів. Кількість діянь-8-15, база групування 60-70м, одне переміщення в межах бази збудження.

6. | Тип апаратури і кількість загонів | 1 сейсмостанція "Прогрес-3М", комп’ютеризована, 1 загін

7. | Довжина запису | 4с, довжина свіпу 15с, f-12-60гц

8. | Крок дискретизації | 2мс

Всебічний аналіз результативних матеріалів МСГТ свідчить, що поряд з обраними оптимальними системами, визначальними для отримання якісних часових розрізів, є такі фактори:

-суворе дотримання технології проведення польових робіт по всьому профілю;

-застосування ефективного комплексу програм обробки та інтерпретації на сучасних ЕОМ і т.ін. З метою отримання сейсмічних матеріалів високої якості проектом передбачається врахування вищезгаданих факторів.

4 ВИРОБНИЧО- ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА ТА КОШТОРИС

УМОВИ ВИКОНАННЯ РОБІТ

Вид робіт - пошукові.

Масштаб робіт - 1:25 000.

Обсяг робіт - 46