У позначенні двигуна серії 4А вказуються: порядковий номер серії (4); найменування виду (А - асинхронний); конструктивне виконання (Н—захищене); матеріал станини і щитів (А — алюміній, Х — станина з алюмінію, щити з чавуна; відсутність букв А чи Х означає, що станина і щити з чавуна); висота осі обертання h, мм ; установочні розміри по довжині корпуса (S — коротка довжина, М — середня, L-велика); число полюсів (2, 4, 6, 8, 10, 12); кліматичне виконання (У); категорія розміщення (3 чи 4).

Наприклад, 4АН250М2УЗ — електродвигун серії 4, асинхронний, захищеного виконання, станина і щити з чавуна, з висотою осі обертання h=250 мм, установочним розміром по довжині корпуса М (середня довжина), двополюсний, для районів помірного поясу, третьої категорії розміщення (у закритих приміщеннях із природною вентиляцією).

Двигуни серії 4А в залежності від потужності виготовляються на напругу 220/380 і 380/660 В.

Асинхронні електродвигуни серій АН (з короткозамкнутим ротором) і АКН (з фазним ротором) застосовуються в електроприводах потужністю 1000...2000 кВт. Ці двигуни випускаються на напругу 6 кВ у відкритому (захищеному) виконанні.

Асинхронні електродвигуни серії АТД використовуються в електроприводі потужних (до 8 МВт) швидкохідних механізмів з частотою обертання (синхронною) 3000 об/хв. Двигуни цієї серії виготовля-ються на напругу 6 кВ у нормальному і вибухозахищеному виконаннях.

Синхронні електродвигуни серій СТД і СТМ потужністю 0,8...12,5 МВт, як і двигуни серії АТД, встановлюються в електроприводах швидкохідних механізмів. Ці двигуни виконуються в закритому виконанні на напругу 6 і 10 кв.

Синхронні електродвигуни серій СД і СДЗ потужністю 75...1000 кВт використовуються в електроприводах середньошвидкісних механізмів (750...1500 об/хв) тривалого режиму роботи, не потребують регулювання частоти обертання (насоси, вентилятори, компресори і т.п.). Двигуни СД (захищені із самовентиляцією) і СДЗ (закриті з примусовою вентиляцією) випускаються на напругу 380 В (потужністю до 320 кВт включно) і 6 кв (потужністю 200 кВт і вище).

Синхронні електродвигуни серій СДН і СДНЗ (3 — закриті) застосовуються в електроприводах погужних компресорів, насосів і інших тихохідних механізмів з тривалим режимом роботи. Двигуни серії СДН випускаються на напругу 6 кВ, а потужністю 1250 кВт і выще - і на напругу 10 кв.

У позначенні типу синхронних двигунів серій СД, СДВ, СДН і СДНЗ цифрами вказуються габарити: двома першими — умовний діаметр, потім (після дефіса) — активна довжина сердечника статора в сантиметрах і наступними цифрами — число полюсів. Наприклад, СДН-20-49-60 — синхронний електродвигун серії СДН (нормального виконання), двадцятого габариту, з активною довжиною сердечника статора 49 см і частотою обертання 100 об/хв (60 полюсів).

Синхронні двигуни, розраховані для роботи в режимі віддачі реактивної енергії в мережу з коефіцієнтом потужності 0,8 і 0,6, використовуються як компенсатори реактивної енергії. Перевагою таких двигунів є також порівняно висока їхня перевантажувальна здатність. Однак вони менш надійні в роботі і вимагають більш складних систем пуску в порівнянні з асинхронними двигунами. Тому в електроприводах відповідальних механізмів, що вимагають самозапуску після короткочасного відключення живлення і наступного його відновлення під дією автоматичного включення резерву, наприклад у приводах насосів, вентиляторів і димососів системи власних потреб теплових електростанцій, встановлюються асинхронні електродвигуни з короткозамкнутим ротором. При використанні синхронних, а також потужних асинхронних двигунів з короткозамкнутым ротором необхідна перевірка можливості їхнього прямого пуску за умовами допустимого зниження напруги. Якщо при прямому пуску залишкова напруга менша 70% номінальної (при рідких пусках і роздільному живленні силового й освітлювального навантажень), то приймаються спеціальні міри, що обмежують пускові струми, наприклад пуск через реактор. Для особливо потужних електродвигунів перспективним є спосіб пуску з плавним збільшенням частоти й амплітуди напруги за допомогою спеціального тиристорного перетво-рювача частоти відповідної потужності.

Електродвигуни і генератори постійного струму випускаються в значно меншій кількості, ніж машини змінного струму. Основною серією їх є єдина серія П, що містить у собі машини всього необхідного народному господарству діапазону потужностей і частот обертання.

Генератори мають паралельне чи змішане самозбудження. Вони застосовуються для живлення електродвигунів постійного струму в системі Г-Д, збудження потужних машин постійного струму і зарядки акумуляторних батарей. Зовнішня характеристика в них жорстка. Використання машинних генераторів постійного струму поступово зменшується, тому що вони витісняються більш економічними напівпровідниковими перетворювачами.

Електродвигуни загальпромислового призначення мають захищене виконання, паралельне збуд-ження і легку стабілізуючу обмотку, допускаючи регулювання частоти обертання ослабленням поля головних полюсів у діапазоні 2:1. Механічна характеристика в них жорска.

Електродвигуни спеціальних конструкцій. Кранові електродвигуни призначені для привода вантажопідйомних механізмів. Вони працюють зі значними перевантаженнями відносно номінального моменту, в умовах підвищеної вологості, запиленості, вібрацій і ударів, допускають широкий діапазон регулювання частоти обертання, часті пуски і гальмування. Тому за своєю конструкцією, режимами роботи і електромеханічними характеристиками ці двигуни істотно відрізняються від двигунів загальпромислового застосування.

Номінальна робота кранового електродвигуна повинна відповідати одному з наступних режимів:

а) тривалому (S1);

б) короткочасному (S2) із тривалістю роботи при незмінному номінальному навантаженні протягом 10, 30, 60 і 90 хв;

в) повторно-короткочасному (S3) із тривалістю включення ТВ=15, 25, 40 і 60 % при тривалості циклу 10 хв.

Номінальним режимом роботи