Реферат

Загальнопромислові механізми

До загальпромислових механізмів відносять великий клас робочих машин, що застосовуються в найрізноманітніших галузях народного господарства: у промисловості, сільськогосподарському виробництві, на транспорті, у будівництві. У більшості випадків ці механізми обслуговують основне виробництво різних галузей.

Загальпромислові механізми містять наступні установки:

велику частину підйомно-транспортних машин (підйомно-транспортні машини — машини, призначені для переміщення вантажів і людей на відносно невеликі відстані): піднімальні крани, різні підйомники (у тому числі ліфтові) і конвеєри ;

частину виймально-навантажувальних машин: одноковшові і багатоковшові (роторні) екскаватори;

машини для транспортування рідин і газів та стиску газів: насоси, вентилятори, ком-пресори.

За характером роботи загальпромислові механізми підрозділяються на дві великі групи:

періодичної (циклічної) дії (крани, підйомники періодичного дії, екскаватори);

неперервної дії (конвеєри, насоси, вентилятори, компресори).

Загальпромислові механізми мають масове поширення. Для їхніх електроприводів (ЕП) використовується приблизно 70- 75 % асинхронних двигунів ( АД ) і більш 25% вироблюваної в народному господарстві електроенергії.

Для механізмів розглянутого класу застосовуються практично всі існуючі види ЕП змінного і постійного струму. Однак у більшості випадків для механізмів кранів, ліфтів, насосів, вентиляторов, конвеєрів використовуються такі асинхронні ЕП, які внаслідок їхньої масовості повинні мати мінімальну вартість і массогабаритні показники, можливо більш просте схемне і конструктивне виконання та високу експлуатаційну надійність.

МЕХАНІЗМИ ЦИКЛІЧНОЇ ДІЇ

Загальні положення

Піднімальний кран являє собою вантажопіднімальну машину, що працює з повторю-ваними циклами і призначену для переміщення вантажів у просторі. За конструктивними ознаками розрізняють мостові крани, мостові перевантажувачі, баштові, портальні, козлові, ка-бельні й інші типи кранів. Крани містять механізми піднімання і механізми горизонтального переміщення вантажів (візок, міст, механізми повороту і т.д.).

Підйомник є вантажопідйомною машиною, що служить для піднімання і опускання людей чи вантажів у спеціальних піднімальних кабінах, що рухаються по твердих верти-кальних (чи похилих) напрямних. Переважне поширення одержали канатні підйомники, у яких піднімальні кабіни підвішуються на сталевих канатах, які охоплюють канатоведучі шківи або намотуються на барабани. До підйомників циклічної дії відносять ліфти, шахтні підйомники і ін.

Екскаватор — основний тип виймально- навантажувальних машин, застосовуваних для земляних робіт і видобутку корисних копалин при відкритій розробці родовищ. За допомогою робочого органа екскаватора (ковша) здійснюється копання грунтів чи гірських порід. До екскаваторів з циклічним характером роботи відносять одноковшові екскаватори з різним робочим устаткуванням: екскаватор-лопата, у якого ківш має жорстке з’єднання зі стрілою, і екскаватор-драглайн, у якого ківш підвішений на канатах.

Особливості механізмів, що впливають на вибір їхніх електроприводів

Особливості статичних і динамічних навантажень розглянутого класу механізмів визначають вибір систем ЕП і вимоги до них. Основні з цих особливостей наступні:

1. Широкий діапазон зміни моментів опору.

2. Необхідність реверсування.

3. Обмеження моменту в елементах механізмів.

4. Забезпечення роботи на пониженій швидкості (реалізується шляхом формування механічних характеристик для пониженої швидкості).

5. Обмеження прискорень:

а) при виборі зазорів у передачах чи при виборі слабини канатів для зменшення швид-кості в момент замикання всієї механічної системи;

б) для зменшення амплітуди коливань вантажу, переміщуваного краном на гнучкому підвісі;

в) для забезпечення необхідного характеру роботи механізмів (наприклад, прискорення кабіни ліфтів повинне бути обмежено значенням 2 м/с2 за умовами «комфортності», обумовленим необхідністю забезпечення нормального самопочуття пасажирів);

г) за умовами забезпечення надійного зчеплення коліс механізмів пересування з рейками;

д) за умовами забезпечення надійного зчеплення канатів зі шківами тертя в підйомниках;

е) для виключення ускладнень при керуванні механізмами, наприклад екскаватором .

6. Формування перехідних процесів, виходячи з допустимих прискорень і моментів та забезпечення максимальної продуктивності роботи механізмів.

Середні значення прискорень, м/с2, для механізмів кранів наступні:

Механізми піднімання, що здійснюють монтажні операції і

працють з рідким металом . ..........……………………………………………......0.1

Механізми піднімання кранів механоскладальних цехів...…………………… 0,2

Механізми піднімання кранів металургійних цехів ........ ..…………………...... 0,5

Механізми піднімання, що перевантажують сипучі вантажі ...... ………………0,8

Механізми пересування мостових перевантажувачів .......……..……………...0,05

Механізми пересування кранів і візків, що транспортують

рідкий метал, козлових кранів ...........………………………………………….... 0,1

Механізми пересування монтажних кранів і їхніх візків

при гнучкому (жорсткому) підвішуванні вантажу ....……………………...... 0,2(0,3)

Грейферні візки мостових перевантажувачів.…………………………............... 0,8

Механізми повороту кранів ...…………………………………………………… 0,6

Максимальні значення прискорень для підйомників:

ліфти пасажирські (крім лікарняних) .........……………………………………… 2

ліфти лікарняні .........……………………………………………………………… 1

шахтні підйомники кліткові . . ...…………………………………………… ..0,6—0,75

шахтні підйомники скіпові . . ……………………………………………… .. .0,8—1,2

Для ліфтів, крім того, обмежується похідна прискорення (ривок) у межах 3-10 м/с3.

Середній час перехідних процесів для механізмів піднімання складає 1—2 с, а для механізмів переміщення і повороту 4—10 с.

Відкриті двигуни не мають захисних пристосувань, що перешкоджають дотику з їх обер-товими і струмоведучими частинами, а також попаданню всередину двигуна сторонніх предметів.

Захищені двигуни поділяються на три категорії:

1. Захищені від випадкового дотику з струмоведучими частинами і від попадання сторонніх тіл всередину двигуна.

2. Захищені від попадання крапель зверху.

3. Захищені від дощу і крапель.

У двигунів першої категорії є захисні пристосування у виді коробів, ґрат і сіток. Двигуни другої категорії обладнані пристроями, які охороняють їх від попадання усередину крапель, що падають прямовисно чи під кутом не більш 600 до вертикалі, а двигуни третьої категорії захищаються від попадання всередину крапель будь-якого напрямку. Захисні пристрої різного призначення не порушують обміну повітрям між двигунами і навколишнім середовищем. Пил, волога і гази вільно проникають усередину захищених двигунів.

Більш складні за конструкцією захисних пристроїв закриті двигуни. Вони також поділяються на три категорії:

1. Закриті невентильовані.

2. Закриті з незалежною вентиляцією і з самовентиляцією.

3. Герметично закриті, що мають щільно закритий корпус, що не пропускає всередину двигуна вологи протягом 4 г при повному зануренні у воду.

Закриті двигуни не мають спеціальних отворів для обміну повітрям між двигуном і