4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Схема лабораторної установки для піролізу нафтопродуктів представлена на рис.1.

Рис. 1 Установка для пролізу:

1

2

3

4 - крапельна лійка;

5 - кран;

6

7

8 - сатуратор;

9 - газометр;

10 - манометр; 11,12- крани газометру; 13 – кран для подачі води;

14 - кран для подачі води до холодильника; 15 - кран для відводу газу.

Головним апаратом установки є реактор 1 (електропіч з внутрішньою залізною трубкою діаметром 3 • 10 -2 м) споряджений термопарою З, гальванометром 2 і регулятором напруги Під час досліду в реакторі підтримується постійна температура, яка вимірюється гальванометром 2. Подачу гасу ведуть з крапельної воронки або бюретки 4 через кран 5. Рідкі продукти піролізу охолоджуються в холодильнику 8 і збираються у приймачі 7, який знаходиться у склянці з охолоджуючою сумішшю (лід з водою). Газоподібні продукти очищаються у поглинаючій склянці 8 і збираються у газометрі 9, який обладнаний дифманометром 10 для вимірювання вакууму (розрідження) в системі.

Перед початком роботи установку збирають і перевіряють на герметичність. Для цього спочатку повністю заповнюють газометр 9 водою (закривають крани 5, 11, 15 і при відкритому крані 12 поступово відкривають кран 13). Потім закривають кран 13, 12 і відкривають 11, коли з крана 11 перестане витікати вода, а на дифманометрі встановлюється постійне показання вакууму, то установку можна рахувати герметичною. При відсутності герметичності необхідно перевірити крани і з'єднання окремих вузлів.

Рис. 2. Установка для перегонки нафтопродуктів:

1 - колба Вюрца;

2 - термометр;

3 -колбонагрівач;

4 - холодильник;

5 - алонж;

6- приймач.

Після перевірки на герметичність всієї зібраної установки включають електропіч 1 і нагрівають до заданої температури. Якщо необхідно вивчити вплив температури на процес, то піроліз слід проводити при трьох температурах (в межах 600-750 °С). Включають подачу води в холодильник 6, знову заповнюють газометр водою, охолоджують приймач Потім у воронку 4 заливають 25 мл гасу і (після досягнення заданої температури) починають подавати його в реактор зі швидкістю 1 крапля за 2 с, при цьому на установці повинен зберігатися вакуум не менше 4,9 102 Па.

Пропустивши увесь гас через реактор закривають крани 5 і 15, виключають обігрів і від'єднують приймачі 7 і 8.

Визначають вихід рідких продуктів по результатах зважування колби 1 (з корком) і поглинача 8 (до і після проведення роботи). Сумують доважку колби 7 і сатуратора 3.

Потім розраховують вихід рідких нафтопродуктів до маси вихідного гасу. Об'єм одержаного газу встановлюють по показниках газометра. Рідкі продукти

піролізу піддають розгонці на фракції, які киплять до температур 20-70 0С, 70-130 0С і залишок - більше 130 0С. Розгонку ведуть із колби Вюрца, спорядженої водяним холодильником (рис. 2). Фракції збирають у мірні пробірки або заміряють їх об'єм мірними циліндрами і розраховують процентний склад продуктів піролізу. Для оцінки результатів і ефективності піролізу проводять розгонку вихідного гасу і розраховують процентний вміст кожної фракції в ньому.

Наявність ненасичених вуглеводнів у газоподібних продуктах пролізу визначають якісно, пропускаючи частину газу через розбавлений розчин брому чи Обезбарвлення розчину свідчить про присутність олефінів у досліджуваному газі. Газ що залишився, аналізують на хроматографі.

Результати розрахунків і аналізу рідких продуктів піролізу оформляють у вигляді таблиці.

Контрольні питання

1. Які ви знаєте фізичні і хімічні способи переробки нафти?

2.

3.

4.

5.

6.

Література.

1. Смидович Е.В. Технология переработки нефти и газа - М.-Л.: Химия, 1968.

2.

3.