Рисунок 7.1. Щит освітлення

7.1. Розрахунок освітлення для компресорного відділення

Визначимо індекс приміщення:

Визначаємо необхідний світловий потік ламп для даного відділення за формулою:

де Е – необхідна освітленість, для даного відділення;

Кз – коефіцієнт запасу;

S1 – площа компресорного відділення, S1 = 108 м2;

N – кількість світильників у відділенні;

z – поправка на мінімальну освітленість, у нашому випадку для світильників

дугового розряду z = 1,15 (ст. 125 [5]);

з – коефіцієнт використання світлового потоку.

Для визначення з1 приблизно задаємося коефіцієнтами відбивання поверхні приміщення: для стелі сс = 50 %, для стін сст = 30 %, для підлоги спл = 10%. По таблиці 5-19 [5] знаходимо з1 = 0,47.

З таблиці 2-15 [5] підбираємо лампи типу ДРЛ-500 з технічними даними:

Рн = 500 Вт;

Uн = 220 В;

cosц = 0,91;

Ф1 = 30000 Лм

Ku = 0,9.

tgц=0,46;

Визначимо відхилення світлового потоку для вибраних ламп:

Відносне відхилення лежить в допустимих межах.

Знайдемо номінальну потужність усіх ламп у даному відділенні:

Pн1 = n?P =4?0,5=2кВт

Знайдемо розрахункову величину активної і реактивної потужностей:

Рр1 = Ки?Pн1= 0,9?2=1,8кВт

Qp1 = Рр1?tg ц =0,46?1,8=0,828кВАр

Повну потужність освітлення в даному відділенні визначаємо за формулою:

7.2. Розрахунок освітлення для роздувочного цеху

Визначимо індекс приміщення:

Визначаємо необхідний світловий потік ламп для даного відділення

Для визначення з1 приблизно задаємося коефіцієнтами відбивання поверхні приміщення: для стелі сс = 50 %, для стін сст = 30 %, для підлоги спл = 10%. По таблиці 5-19 [3] знаходимо з1 =0,51.

З таблиці 2-15 [5] підбираємо лампи типу ДРЛ-700 з технічними даними:

Рн =700Вт;

Uн = 220 В;

cosц =0,95;

tgц=0,33;

Ф1 =3500Лм;

Ku =0,9 .

Визначимо відхилення світлового потоку для вибраних ламп:

Відносне відхилення лежить в допустимих межах.

Знайдемо номінальну потужність усіх ламп у даному відділенні:

Pн2 = n?P =12?0,7=8,4кВт

Знайдемо розрахункову величину активної і реактивної потужностей:

Рр2 = Ки?Pн2=0,9?8,4=7,56кВт

Qp2 = Рр2?tg ц =0,33?7,56=2,5кВАр

Повну потужність освітлення в даному відділенні визначаємо за формулою:

7.3. Розрахунок освітленості в розливочному цеху і відділенні водопідготовки

Визначимо індекс приміщення:

Визначаємо необхідний світловий потік ламп для даного відділення

Для визначення з1 приблизно задаємося коефіцієнтами відбивання поверхні приміщення: для стелі сс = 50 %, для стін сст = 30 %, для підлоги спл = 10%. По таблиці 5-19 [5] знаходимо з1 = 0,52

З таблиці 2-15 [1] підбираємо лампи типу ДРЛ-700 з технічними даними:

Рн =700Вт;

Uн = 220 В;

cosц =0,95;

tgц=0,33;

Ф1 =3500Лм;

Ku =0,9 .

Визначимо відхилення світлового потоку для вибраних ламп:

Відносне відхилення лежить в допустимих межах.

Знайдемо номінальну потужність усіх ламп у даному відділенні:

Pн2 = n?P =12?0,7=8,4кВт

Знайдемо розрахункову величину активної і реактивної потужностей:

Рр2 = Ки?Pн2=0,9?8,4=7,56кВт

Qp2 = Рр2?tg ц =0,33?7,56=2,5кВАр

Повну потужність освітлення в даному відділенні визначаємо за формулою:

Загальна потужність освітлення на виробництві:

8 Розрахунок струмів короткого замикання

8.1. Розрахунок струмів короткого замикання у мережі ВН

Для визначення трифазних струмів короткого замикання складається схема заміщення (рисунок 7.1). Розрахунок проводимо для характерних точок мережі.

Рисунок 7.1 – Cхема заміщення мережі

Розрахунок струмів короткого замикання проводимо в системі відносних базових одиниць.

Приймаємо: МВА, кВ.

, кА, (42)

кА.

Визначимо опори всіх елементів схеми заміщення у відносних базових одиницях:–

опір системи, приведений до базових умов, припускаючи, що номінальний струм вимкнення вимикача при кз Івим.ном = 18 кА

, (43)

.–

опір ліній

, (44)

,

.

Струм короткого замикання в точці К-1

кА, (45)

кА.

Ударний струм короткого замикання в точці К-1

кА, (46)

де - ударний коефіцієнт, що враховує відношення між активним і реактивним опорами кола, 1.8.

кА.

Струм трифазного короткого замикання в точці К-2:

,

кА,

кА.

Таблиця 7.1 - результати розрахунку струмів короткого замикання

Розрахункова точка | Струм КЗ, кА | Ударний струм КЗ, кА

К-1 | 18 | 45.75

К-2 | 16,42 | 42

8.2. Розрахунок струмів КЗ низьковольтної мережі

Розрахунок струмів КЗ у низьковольтній мережі проведемо в іменованих одиницях, де враховуються як реактивні, так і активні опори, а також враховуються опори контактних з’єднань, автоматів і т.д. Вихідна схема для розрахунку подана на рис. 7.2

Рисунок 7.2 - Вихідна схема для розрахунку

Рисунок 7.3 - Схема заміщення низьковольтної мережі

При розрахунку будемо враховувати опори перехідних контактів; активні та реактивні опори кабелів, трансформатора, шин, автоматів, тощо. Нехтувати будемо опором системи до цехового трансформатора, навантаженням технологічного обладнання (освітлення, кола керування, тощо).

Значення параметрів схеми подано в таблиці 2.2. Розрахунок струмів КЗ проведемо для однієї точки, розрахунок для решти точок зведено в таблицю. Цей розрахунок не подано, оскільки для даної схеми алгоритм розрахунку струмів КЗ буде лінійним, що обумовлює аналогічні (в деяких випадках ідентичні) розрахунки.

Таблиця 7.2 - розрахункові дані для визначення струмів КЗ

точка | шинопроводи | кабелі | Автомати

розрахунку | R, мОм | X, мОм | R, мОм | X, мОм | R, мОм | X, мОм

К-1 | 0.09 | 0.05 | - | - | 0.25 | 0.8

К-2 | 0.09 | 0.05 | 51.2 | 18.4 | 0.25 | 0.8

Опір перехідних контактів будемо враховувати додатковим опором 0.15мОм.

1) для точки К-1.

Опір цехового трансформатора:

мОм;

мОм.

Для автоматичних вимикачів типу АЕ - 20

; ;

; .

Знайдемо опір системи по даному струму короткого замикання на шинах 10кВ.

Сумарий реактивний опір:

мОм.

Сумарний активний опір:

мОм.

Струм КЗ:

кА.

Ударний струм КЗ:

кА.

Результати розрахунку струмів КЗ зводимо в таблицю 7.3.

Таблиця 7.3 - результати розрахунку струмів короткого замикання

Розрахункова точка | Струм КЗ, кА | Ударний струм КЗ, кА

К-1 | 13.911 | 19,67

К-2 | 1.71